ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 31 березня 2010 р.                                                                                    № 44/282-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

розглянувши

касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13,

на постанову

та ухвалувід 30.11.2009 р. Київського апеляційного господарського суду

від 04.09.2009 р. господарського м. Києва

у справі№ 44/282-б господарського суду м. Києва

за заявоюОСОБА_14,  м. Київ

дозакритого акціонерного товариства "Будівельно-Інжинірингова компанія "БІК", м. Київ

провизнання  банкрутом

розпорядник майнаарбітражний керуючий  Рамазанов С.Г.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ОСОБА_13ОСОБА_13, паспорт,

ОСОБА_9ОСОБА_16, паспорт,

ОСОБА_17ОСОБА_18, довір.,

ОСОБА_10ОСОБА_10, паспорт,

ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_5 ОСОБА_19, довір.,

ОСОБА_20ОСОБА_20, паспорт,

ОСОБА_6ОСОБА_6

ОСОБА_21ОСОБА_22, довір.,

ОСОБА_7ОСОБА_23, довір.,

ОСОБА_8ОСОБА_8, паспорт,

ОСОБА_24ОСОБА_24, паспорт

ОСОБА_11ОСОБА_25, довір.,

ЗАТ "Будівельно-Інжинірингова компанія "БІК"Дяченко О.М.

ВСТАНОВИВ:

       Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.08.2008 року порушено провадження у справі № 44/282-б про банкрутство закритого акціонерного товариства "Будівельно-Інжинірингова компанія "БІК" (далі –Боржник, Товариство) за заявою ОСОБА_14 в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.09.2009 року (суддя –П.П. ОСОБА_1) затверджено реєстр вимог кредиторів, зобов’язано розпорядника майна арбітражного керуючого Рамазанова С.Г. протягом 10 днів повідомити про час і місце проведення зборів кредиторів та надати суду протокол зборів кредиторів щодо обрання комітету кредиторів та вирішення питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2009 року (головуючий суддя –Дзюбко П.О., судді: Сотніков С.В., Шипко В.В.) за результатом здійснення апеляційного провадження частково задоволено апеляційні скарги ОСОБА_27, ОСОБА_7, ОСОБА_28, ОСОБА_21 та залишено без задоволення апеляційні скарги: ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_20, ОСОБА_17; ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 04.09.2009 р. змінено: включено до реєстру вимог кредиторів Боржника вимоги:

ОСОБА_27 на суму 183 890,47 грн. (ІV черга) –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

ОСОБА_28 на суму 172 000,00 грн. (ІV черга) –основного боргу та 125 грн. державного о мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також, виключено із реєстру вимог кредиторів Боржника:

ОСОБА_32 з вимогами на суму 228 859,25 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_33 з вимогами на суму 222 322,10 грн. – основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_34 з вимогами на суму 231 759,00 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_35 з вимогами на суму 202 589,77 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_36 з вимогами на суму 387 236,45 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_37 з вимогами на суму 280 581,56 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_4 Гульсару Мурзаахмедівну з вимогами на суму 161 481,60 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_5 з вимогами на суму 316 695,00 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_38 з вимогами на суму 176 000,00 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_39 з вимогами на суму 148 505,88 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_40 з вимогами на суму 163 690,00 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_41 з вимогами на суму 173 428,38 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_42 з вимогами на суму 220 174,00 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_43 з вимогами на суму 151 088,00 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_44 з вимогами на суму 230 358,75 грн. – основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_45 з вимогами на суму 312 190,61 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_46 з вимогами на суму 168 181,63 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_8 з вимогами на суму 250 668,50 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_47 з вимогами на суму 178 921,60 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_48 з вимогами на суму 284 683,65 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_9 з вимогами на суму 180 469,20 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_49 з вимогами на суму 216 484,40 грн. – основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_50 з вимогами на суму 160807, 83 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_51 з вимогами на суму 250 381,58 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_52 з вимогами на суму 171 177,84 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_13 та ОСОБА_12 з вимогами на суму 222496,00 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_53 з вимогами на суму174 665,00 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_54 та ОСОБА_55 з вимогами на суму 527583,00грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_56 з вимогами на суму 152 321,00 грн. –основного боргу та 125грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_57 з вимогами на суму 153 099,00 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_58 з вимогами на суму 409 374,37 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_59 з вимогами на суму 161 481,60 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_60 з вимогами на суму 218 000,00 грн. –основного боргу та 125грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ОСОБА_61 з вимогами на суму 210 000,00 грн. –основного боргу та 125грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Управління ПФУ в Шевченківському районі м. Києва з вимогами на суму 189 635,57 грн. –основного боргу та 125 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні іншої частини вимог апеляційних скарг ОСОБА_27, ОСОБА_7, ОСОБА_28, ОСОБА_21 відмовлено.

         Не погоджуючись з прийнятими судовими актами судів попередніх інстанцій, ОСОБА_7 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненнями до неї, в яких просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2009 року в частині залишення в силі  ухвали господарського суду м. Києва від 04.09.2009 року щодо невключення до реєстру вимог кредиторів вимог ОСОБА_7 в розмірі 1 203 034 грн. 09 коп. та невиключення з реєстру вимог кредиторів вимог осіб, що уклали договори про передачу прав та обов'язків за договорами дольової участі з ОСОБА_11; ухвалу  господарського суду м. Києва від 04.09.2009 року змінити: включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_7 в сумі 1 203 034 грн. 09 коп. та виключити з реєстру вимоги осіб, що уклали договори про передачу прав та обов'язків за договорами дольової участі з ОСОБА_11

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами судів попередніх інстанцій, ОСОБА_11 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та уточненнями до неї, в яких просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2009 року та ухвалу господарського суду м. Києва від 04.09.2009 року  в частині невключення до реєстру вимог кредиторів: ОСОБА_11, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_6 та включення до реєстру ОСОБА_67 на суму вимог 17 443 грн. 00 коп.; та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити вимоги вказаних кредиторів на заявлені суми та включити  в реєстр вимог кредиторів. Крім цього, скаржник просить скасувати оскаржувані судові акти в частині  включення до реєстру вимог кредиторів  фізичних осіб, що уклали з ТОВ "НДЦ "Прогрес" договори згідно договору доручення № 44/23 від 01.08.2004 року, що не підтверджені Боржником, та прийняти в цій частині нове рішення, яким виключити такі вимоги (окрім вимог ОСОБА_68 та ОСОБА_14.) із реєстру вимог кредиторів.

Також, не погоджуючись з прийнятими ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_10 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2009 року та ухвалу господарського суду м. Києва від 04.09.2009 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Не  погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_8 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2009 року в частині виключення ОСОБА_8 з реєстру вимог кредиторів боржника.

Не  погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 також звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2009 року в частині виключення їх із реєстру вимог кредиторів з вимогами на відповідні суми, а ухвалу господарського суду м. Києва від 04.09.2009 року залишити без змін.

Також, не погоджуючись з прийнятими ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та уточненнями до неї, в яких просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 04.09.2009 року  та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2009 року в частині невключення  до реєстру вимог кредиторів вимог ОСОБА_6  та прийняти нове рішення в цій частині, відповідно до якого вимоги вказаної особи на суму 226 686,85 грн. задовольнити повністю та включити до реєстру вимог кредиторів.  Також, скаржник просить скасувати оскаржувані судові акти в частині невключення до реєстру вимог кредиторів: ОСОБА_11, ОСОБА_62, ОСОБА_67, ОСОБА_69, ОСОБА_66 та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити вимоги вказаних кредиторів на заявлені суми та включити  в реєстр вимог кредиторів.

Касаційні скарги мотивовані порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 14, 15  Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.  

Заслухавши пояснення кредиторів, їх представників та представника Боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_10 –задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що до господарського суду звернулися  кредитори (більшість яких фізичні особи) згідно переліку, наведеному  в наданому суду розпорядником майна реєстрі вимог кредиторів. Підставами звернення фізичних осіб з кредиторськими  вимогами  судами вказані:

-          укладені фізичними особами –кредиторами, з ТОВ "НДЦ "Прогрес" (що діяло від імені Боржника на підставі договору доручення) договори про дольову участь в будівництві та докази перерахування коштів по таких договорах у готівковій та безготівковій формі;

-          укладені фізичними особами - кредиторами з Боржником угоди про дольову участь в будівництві та докази перерахування коштів на банківський рахунок Боржника та внесення  коштів в касу Товариства;

-          укладені фізичними особами - кредиторами з фізичною особою ОСОБА_11.(що діяв від імені Боржника на підставі довіреності та в межах своєї долі у будівництві) договори про інвестування будівництва та угоди про передачу ОСОБА_11  прав  і обов'язків у будівництві.

Розглянувши вказані кредиторські вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що не підлягають задоволенню кредиторські вимоги щодо сум пені за перевищення строків будівництва понад три місяці за угодами, укладеними з ТОВ "НДЦ "Прогрес". Також, суд першої інстанції зазначив, що не підлягають задоволенню щодо включення до складу кредиторських вимоги 3 % річних та інфляційні витрати, оскільки зобов'язання не є грошовими, а передбачають передачу частини майна. Крім цього, суд першої інстанції не задовольнив включення до складу кредиторських  вимоги упущеної вигоди.

Дійшовши вказаних висновків, суд першої інстанції визнав кредиторські вимоги частини кредиторів –фізичних осіб та вимоги юридичних осіб, що звернулися із вимогами до Боржника, визначивши їх в резолютивній частині  оскаржуваної ухвали із зазначенням прізвища, ім'я та по-батькові або найменування кожного із визнаних кредиторів та суми визнаних вимог кожного із них та черговості їх задоволення.   

Судом апеляційної інстанції висновки місцевого господарського суду у викладеній частині були підтримані.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції встановив кредиторів (із зазначенням прізвища, ім'я та по-батькові), що звернулися із заявами про визнання кредиторських вимог до Боржника із пропуском встановленого ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство місячного строку з моменту публікації оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства. На цій підставі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну ухвали суду першої інстанції та виключення відповідних кредиторів  та їх вимог із реєстру вимог кредиторів.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись із викладеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з цим зазначає про таке.

Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника,  а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за  правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Нормами цієї ж статті передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору  та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством  України.

З викладених норм вбачається, що  вимоги кредиторів, що звертаються у справі про банкрутство, мають носити грошовий характер.

У зв'язку з цим, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що відхиляючи  кредиторські вимоги щодо 3 % річних та інфляційні витрати, суд першої інстанції встановив, що "за договором про дольову участь у будівництві було порушене  зобов'язання про передачу певного майна (частини збудованого об'єкту)". Однак, встановивши дану обставину суд першої інстанції не надав правову оцінку  статусу заявлених у справі кредиторами (зокрема, фізичними особами) вимог до Боржника –чи відносяться такі вимоги  до грошових у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство.

Щодо порядку прийняття судового рішення за результатами розгляду  кредиторських вимог у справі слід зазначити наступне.

Положеннями частини 2 ст. 15 Закону про банкрутство передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог  кредиторів,  вимоги  кредиторів, щодо  яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій  зазначається  розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог  кредиторів,  та призначається дата проведення зборів кредиторів.

З положень вказаних норм вбачається, що у разі незадоволення господарським судом та невключення до реєстру вимог кредиторів, щодо яких були заперечення  Боржника, та вимог, що були включені до реєстру, але за результатами їх розгляду суд дійшов висновку про незадоволення цих кредиторських вимог (повністю або частково), господарській суд має у відповідній ухвалі (у тому числі  в її резолютивній частині) зазначити, як вимоги, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, так і вимоги, які не включаються до такого реєстру (тобто відхиляються у межах даної справи про банкрутство).   

Як вбачається з резолютивної частини оскаржуваної ухвали, судом були зазначені тільки кредиторські вимоги, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника. Кредиторські ж вимоги які були заявлені у справі про банкрутство, але не були визнані господарським судом в резолютивній частині ухвали не зазначені. Тобто, в ухвалі суду першої інстанції, прийнятої за результатами проведення попереднього засідання, в порушення викладених норм Закону про банкрутство, не встановлено, яким кредиторам (та на якій підставі) було відмовлено: у задоволенні кредиторських вимог та включенню їх до реєстру вимог кредиторів.

При цьому, також слід звернути увагу на те, що в мотивувальній частині ухвали був наведений перелік осіб, які були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Однак не вказано осіб, що заявляли у справі свої вимоги, але не були включені  до вказаного реєстру, та відповідно, з ухвали не вбачається, чи були такі кредитори визнані, чи їх вимоги відхилені. Також, слід зазначити, що розглядаючи кредиторські вимоги, зокрема, фізичних осіб, по суті, суд першої інстанції зазначив підстави звернення із вимогами у справі (договори  про дольову участь в будівництві, укладені з ТОВ "НДЦ "Прогрес" або з Боржником, договори про інвестування будівництва та угоди про передачу ОСОБА_11 прав і обов'язків у будівництві), однак не вказав конкретних фізичних осіб –кредиторів, що зверталися на тій або іншій підставі. Тобто, з оскаржуваної ухвали не вбачається, який кредитор, на якій підставі  заявляв свої вимоги до Боржника та яким чином (на яку суму) такі вимоги були розглянуті (визнані, відхилені, визнані частково).         

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи оскаржувану ухвалу в повному обсязі згідно норм ч. 2 ст. 101 ГПК України, не надав викладеним обставинам належної правової оцінки.

На думку колегії суддів, при розгляді кредиторських вимог  до Боржника вони мали бути згруповані за підставою їх виникнення із зазначенням прізвищ, імен та по-батькові (найменувань) відповідних кредиторів, а також тих вимог, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та тих, що відхиляються господарським судом. Також, суду першої інстанції слід було окремо вказати вимоги (із зазначенням прізвищ, імен та по-батькові або найменувань відповідних кредиторів), що відхиляються за процесуальних підстав (пропуск строку подання заяви із кредиторськими вимогами тощо).

Крім цього, судом апеляційної інстанції не було надано правової оцінки окремим висновкам суду першої інстанції, зробленим щодо кредиторських вимог по заробітній платі ОСОБА_67 та ОСОБА_6  та вимог кредитора ОСОБА_11       

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що висновки суду першої інстанції про затвердження реєстру вимог кредиторів та суду апеляційної інстанції щодо внесення змін до ухвали місцевого господарського суду є такими, що не відповідають обставинам справи, та зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи.

Слід зазначити, що суд касаційної інстанції, відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, обмежений в повноваженнях встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, чи відхилені ним.

За таких обставин справи, оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції  підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а справа –передачі до суду першої інстанції на новий розгляд на стадію попереднього засідання в іншому складі суду. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно усунути вищезгадані порушення норм права з урахуванням наявних доказів у справі з моменту її порушення та врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 101, 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційні скарги ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_6 задовольнити частково.

2.          Касаційну скаргу ОСОБА_10 задовольнити.

3.          Постанову Київського апеляційного господарського суду  від 30.11.2009 р.  та ухвалу господарського м. Києва від 04.09.2009 р. у справі № 44/282-б скасувати.

4.          Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва на стадію попереднього засідання в іншому складі суду.   

Головуючий                                                                    Б.М. Поляков

         Судді                                                                                 В.М. Коваленко                                                                           

                                                                                                    О.Є. Короткевич