Судове рішення #8565497

         справа № 22-1899                                                                               головуючий у 1-й інстанції: Малинников О.Ф.

           категорія:                                                                                                                доповідач: Наумчук М.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Наумчука М.І.

 суддів: Олійник А.С., Шахової О.В.

при секретарі Голуб К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Київтранспарксервіс» про відшкодування майнової шкоди

за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтранспарксервіс»

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2009 року, -

в с т а н о в и л а :

    Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 420 грн. та 81 грн. судових витрат. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтранспарксервіс» просить рішення в частині задоволення позову скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог в цій частині. Апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, невідповідність зроблених в рішенні висновків обставинам справи. Вказує на відсутність порушеного права позивача, оскільки автомобіль, відносно якого були вчинені дії щодо примусового переміщення, належить на праві власності ВАТ «Рекламний комбінат». Правомірність його експлуатації ОСОБА_1 не доведена. Дії відповідача відповідали нормам чинного законодавства на момент виникнення спірних правовідносин; сам позивач не заперечує порушення ним Правил дорожнього руху та притягнення до адміністративної відповідальності. До складання протоколу про огляд і переміщення транспортного засобу працівники відповідача ніякого відношення не мають, законність дій працівників ДАІ ОСОБА_1 не оспорювалась. Посилання суду на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва є неправомірними, оскільки вони ухвалені після виникнення спірних правовідносин. Особисті права позивача діями відповідача не були порушені, в зв’язку з чим він не може вважатись належним позивачем.

    В суді апеляційної інстанції представник КП «Київтранспарксервіс» підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 23.12.2007 року належний ВАТ «Рекламний комбінат» автомобіль «Хонда» реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, був завантажений КП «Київтранспарксервіс» на евакуатор з метою його переміщення на спеціально обладнаний майданчик за порушення правил стоянки (а. с. 52, 53).  

Автомобіль було знято з евакуатора і повернуто позивачу після сплати ним 420 грн. КП «Київтранспарксервіс» (а. с. 52а).

Правомірність дій по завантаженню автомобіля на евакуатор з метою його переміщення на спеціально обладнаний майданчик за порушення правил стоянки обґрунтовувалась відповідачем Правилами благоустрою території, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках у м. Києві, затвердженими рішенням Київської міської ради від 26.09.2002 року №47/207 та Інструкцією про порядок застосування заходів впливу до водіїв, що порушили вказані Правила і Правила дорожнього руху, затвердженою 18.12.2007 року Головним управлінням транспорту Київської міської державної адміністрації і Головним управління міністерства внутрішніх справ України у м. Києві (а. с. 71-72, 73-82, 83-88).

Встановлення наведеними Правилами і Інструкцією можливості переміщення автомобіля на евакуаторі на спеціально обладнаний майданчик за порушення правил зупинки і стоянки є обмеженням прав власника щодо його майна.

Конституцією України (ст. 41), ЦК України (ст. ст. 317, 319, 321) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Чинним законодавством органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями на встановлення обмеження прав власника у випадках, зокрема, порушення ним правил стоянки транспортного засобу.

Відповідальність за такі дії встановлена Кодексом України про адміністративні правопорушення і цим Кодексом не передбачена можливість переміщення автомобіля на евакуаторі на спеціально обладнаний майданчик у випадку вчинення такого адміністративного правопорушення.

Статтею 5 КУпАП місцеві ради наділені повноваженнями лише встановлювати відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу, а не відповідальність за такі порушення.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи з роз’яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» акти органів місцевого самоврядування підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. У випадку встановлення при розгляді справи, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

З врахуванням викладеного, коли Київська міська рада не була наділена правом встановлювати обмеження, які полягали у можливості завантаження автомобіля на евакуатор з метою його переміщення на спеціально обладнаний майданчик у випадку порушення стоянки, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача вчинених на виконання рішення органу місцевого самоврядування, яке не відповідало закону, та заподіяння такими діями КП «Київтранспарксервіс» шкоди позивачу у розмірі 420 грн., як плата  останньому за завантаження транспортного засобу на евакуатор та зняття з нього.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не будучи власником автомобіля, не має права на відшкодування йому шкоди безпідставні.

Кошти в сумі 420 грн. за завантаження автомобіля на евакуатор і зняття з нього сплачені позивачем, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

Саме відносно ОСОБА_1 був складений протокол про порушення ним Правил дорожнього руху щодо стоянки і саме йому автомобіль був повернутий відповідачем.

Таке свідчить про те, що позивач хоч і не був власником автомобіля, але володів ним на законних підставах. Зазначена обставина підтверджується і долученим до справи подорожнім листом (а. с. 52).

Відповідно до ст. 396 ЦПК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, тобто такі ж права, як і особа, що є власником майна. До такого права, серед інших, належить і право на відшкодування завданої шкоди (ст. 386 ЦК України).

Виходячи з викладеного відсутні підстави для висновку про те, що особисті права позивача діями відповідача порушені не були та що ОСОБА_1 не має права на відшкодування шкоди.

Тому неможливо погодитись з посиланнями апелянта на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, коли доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного і викладених в рішенні суду першої інстанції висновків, підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -      

                       

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтранспарксервіс» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація