УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року

м. Київ

справа № 161/148/18

провадження № 61-3709 ск 20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Терлецького Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Волинського апеляційного суду від 16 січня 2020 рокув справі за позовом ОСОБА_2 як правонаступника публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

У 2018 році ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2018 року Журбаса Д. В. залучено як правонаступника ПАТ «Брокбізнесбанк» у даній справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2019 року в складі судді Ковтуненка В. В. позов залишено без розгляду.

Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки явка сторін визнана обов`язковою, тому подання заяв про розгляд справи без участі сторони судом не приймаються, в зв`язку з чим наявні правові підстави передбачені частиною п`ятою статті 223 ЦПК України для залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки без поважних причин ОСОБА_2 .

Постановою Волинського апеляційного суду від 16 січня 2020 року в складі колегії суддів Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Матвійчук Л. В. апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що зважаючи на зміст клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності та задоволення позовних вимог, та клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції у суду першої інстанції не було передбачених процесуальним законом підстав для залишення позову без розгляду в зв`язку з повторною неявкою позивача в судові засідання 21 жовтня та 28 жовтня 2019 року.

24 лютого 2020 року адвокат Терлецький О. М. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказане судове рішення та просить скасувати його як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до абзацу 5 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Суд першої інстанції установив, що розгляд даної справи, призначений на 06 серпня 2018 року, в зв`язку з неявкою позивача та його правонаступника неодноразово відкладався, у тому числі на 21 жовтня 2019 року, а потім на 28 жовтня 2019 року, про що ОСОБА_2 повідомлявся належним чином, однак у судові засідання не з`явився та про причини своєї неявки до суду не повідомив, при цьому заява про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходила.

Ухвалами та листами суду першої інстанції явка позивача в судові засідання була визнана обов`язковою.

Апеляційний суд установив, що ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи 01 березня, 16 квітня, 21 травня, 19 червня, 06 серпня, 09 жовтня 2019 року без його участі, при цьому зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

ОСОБА_2 подав клопотання про розгляд даної цивільної справи 21 жовтня та 28 жовтня 2019 року в режимі відеоконференції, однак судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні такого клопотання у зв`язку з тим, що явка позивача неодноразово визнавалася судом обов`язковою, та 28 жовтня 2019 року позов залишено без розгляду.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Аналіз указаної статті дає підстави для висновку про те, що визнання судом явки позивача обов'язковою є правом суду.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Умовами залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Стаття 212 ЦПК України визначає підстави, порядок призначення та проведення відеоконференції в приміщенні суду, поза приміщенням суду, в приміщенні установи попереднього ув`язнення або в установі виконання покарань.

Суд апеляційної інстанції установивши, що 16 квітня 2019 року ОСОБА_2 був присутнім в судовому засіданні, після чого неодноразово подавав клопотання про розгляд справи без його участі та клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених частиною першою статті 257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду.

Посилання адвоката Терлецького О. М. на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження не заслуговують на увагу, оскільки з указаної підстави підлягають оскарженню рішення, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті.

Ураховуючи викладене, підстави вважати, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, відсутні.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судом апеляційної інстанцій норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Терлецького Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Волинського апеляційного суду від 16 січня 2020 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук