УХВАЛА

25 березня 2020 року

м. Київ

справа №453/804/19

провадження № 61-4234ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду: Калараша А. А., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» на заочне рішення Сколівського районного суду Львівської області від 13 серпня 2019 року та на постанову Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач АТ КБ «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування якого посилалося на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 28 липня 2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі, визначеній у договорі. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого утворилася загальна заборгованість за кредитом у розмірі 252 335,62 грн.

З урахуванням того, що кредитор на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, то позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 121 048,62 грн., яка складається з: 2 915,18 грн. - заборгованість за кредитом; 118 133,44 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом з 28 липня 2010 року до 30 липня 2018 року.

Заочним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 13 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року позов АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 915,18 грн.

02 березня 2020 року АТ «КБ «Приват Банк» подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Сколівського районного суду Львівської області від 13 серпня 2019 року та на постанову Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Частиною третьою статті 4 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Даний закон набрав чинності 08 лютого 2020 року. Касаційна скарга надіслана засобами поштового зв`язку 05 березня 2020 року, тобто, після набрання чинності вказаним законом, а відтак під час вирішення питання про прийняття даної касаційної скарги до розгляду суду слід керуватися положеннями процесуального законодавства, чинного станом на день подання касаційної скарги.

Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.

Для касаційних скарг, поданих після 08 лютого 2020 року, законодавцем встановлений новий порядок подання та підстави звернення особи з касаційною скаргою до суду.

Право на касаційне оскарження та підстави касаційного оскарження судових рішень визначені положеннями статті 389 ЦПК України.

Цивільний процесуальний закон містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги, за умови дотримання яких касаційна скарга може бути прийнята судом касаційної скарги до розгляду (стаття 392 ЦПК України).

Зокрема, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У даній справі АТ «КБ «Приват Банк» оскаржує в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, право на касаційне оскарження яких передбачене пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України судові рішення підлягають касаційному оскарженню виключно у таких випадках:

1. якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2. якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3. якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4. якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Так заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, посилається на постанови Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі №572/1169/17, від 04 грудня 2019 року у справі №750/6058/17, від 19 вересня 2019 року у справі №127/7543/17, від 12 лютого 2020 року у справі №382/327/18 і зазначає, що суди не врахували даних правових висновків та помилково застосували правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 при вирішенні даної справи, проте, не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оскільки неоформлена відповідно до вимог, встановлених процесуальним законодавством для касаційної скарги.

Відтак, скаржнику, для усунення недоліків, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень. Тобто, заявнику слід чітко зазначити крім іншого конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

За правилами частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що виконання вищезазначеної судом умови щодо оформлення касаційної скарги необхідне для подальшого розгляду касаційної скарги Верховним Судом.

За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» на заочне рішення Сколівського районного суду Львівської області від 13 серпня 2019 року та на постанову Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш