справа № 22-780 головуючий у 1-й інстанції: Литвинова І.В.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Олійник А.С., Шахової О.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, третя особа: Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс», про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3
на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15.10.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено. Усунуто перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном ОСОБА_1 – квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 Зобов’язано Відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за вказаною адресою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. В її обґрунтування посилаються на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильну оцінку поданих доказів, порушення судом принципу рівності сторін щодо користування наданими їм законом процесуальними правами. Так, суд безпідставно відмовив відповідачу у приєднанні до справи заперечень на позов та доказів, якими вони обґрунтовувалися, натомість безпідставно долучав до матеріалів справи всі документи, що надавались позивачем, в т. ч. такі, які отримані з порушенням встановленого порядку, є недопустимими і неналежними. При вирішенні спору не було враховано, що позивач набула право власності на квартиру в результаті неправомірних дій ОСОБА_4, обставин, пов’язаних з переходом права власності на квартиру, виписки відповідача із спірного жилого приміщення на момент проведення його приватизації не перевірив, що свідчить про упередженість суду.
В суді апеляційної інстанції прокурор, який вступив у справу з метою представництва інтересів ОСОБА_2, її представники підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановив суд та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі укладених 06.03.2009 року: із неповнолітнім ОСОБА_5, від іменем якого діяли батьки, - ОСОБА_4, ОСОБА_3, договору міни та із ОСОБА_4 договору купівлі-продажу набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 6-7, 8, 9-10, 11).
У вказаному жилому приміщенні залишилась бути зареєстрованою бабуся і мати колишніх власників ОСОБА_2, яка є відповідачем по справі (т. 1 а. с. 12).
Доказів, які б свідчили про те, що між сторонами була досягнута домовленість про проживання відповідача в жилому приміщенні після набуття права власності на квартиру ОСОБА_1, не подано. Навпаки, із змісту укладених договорів вбачається, що відчужувачі стверджували про те, що особи, які проживали і (або) зареєстровані у квартирі на момент укладення договорів, підлягають виселенню (зняттю з реєстрації) з цього приміщення (п. 7 договору міни, п. 12 договору купівлі-продажу).
Оскільки право на проживання у жилому приміщенні після відчуження квартири ОСОБА_2 втратила, а в зв’язку з тим, що остання зареєстрована в ній, права власника обмежуються, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обгрунтованість заявленого позову, а тому ухвалив законне рішення про його задоволення на підставі ст. ст. 317, 391 ЦК України, захистивши права власника квартири.
Посилання апелянта на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильну оцінку поданих доказів, порушення судом принципу рівності сторін щодо користування наданими їм законом процесуальними правами безпідставні.
ОСОБА_2 ні до суду першої, ні апеляційної інстанції не подано жодного доказу, який би підтверджував правомірність користування нею квартирою після набуття права власності на це жиле приміщення ОСОБА_1
Між тим, саме ці обставини підлягали доведенню нею в суді виходячи з підстав і предмету заявленого позову.
Підлягає відхиленню вказівка в апеляційній скарзі на те, що суд мав перевіряти законність набуття права власності на квартиру ОСОБА_1 та правомірність проведення приватизації цього жилого приміщення.
Вимоги про визнання недійсними договорів, за якими до позивача перейшло право власності на квартиру, визнання розпорядження органу приватизації про передачу квартири у власність і виданого на його підставі свідоцтва про право власності у встановленому порядку заявлені не були, а тому суд не міг здійснювати перевірку таких обставин та робити в цій частині будь-які висновки в рішенні (ст. 11 ЦПК України).
З врахуванням наведеного неможливо вважати, що судом була допущена упередженість при розгляді справи.
В зв’язку із викладеним колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують викладених в рішенні суду першої інстанції висновків, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв’язку з чим підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15.10.2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
судді: