Справа № 22ц-970/ 10
Головуючий в 1 інстанції: Русанова Т.Т. Доповідач: Кострицький В.В.
УХВАЛА
Іменем України
1 березня 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Кострицького В.В.
Суддів: Парінова І.К., Авалян Н.М.,
при секретарі: Самохіній І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 23 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнаня договору купівлі – продажу житлового будинку недійсним, про повернення сторін у становище, що передувало здійсненню правочину, про визнаня права власності на зроблені поліпшення, про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок, -
встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив суд визнати причини пропуску строків на звернення до суду поважними, визнати договір купівлі продажу житлового будинку серії АЕК №321493 від 19.06.2002 року нечинним, а угоду купівлі – продажу житлового будинку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсною, з наслідками зазначеними в ст..216 ЦК України, зобов’язати відповідача висвободити житловий будинок, залишивши в ньому меблі та побутову техніку що належать мені – ОСОБА_2.
Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 23 лютого 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Судом визнано недійсним договір купівлі продажу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 від 19 червня 2002 року, посвідчений ОСОБА_3 приватним нотаріусом, за яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив зазначений житловий будинок. Повернув сторони в майновий стан, який передував вчиненню правочину. Зобов’язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 отримані на виконання договору купівлі – продажу грошу у сумі 21000 доларів США. Зобов’язано ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_7, після отримання від ОСОБА_2 суми, еквівалентної 21000 доларів США, звільнити будинок за адресою: АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_2 право власності на зроблені ОСОБА_1 поліпшення за адресою АДРЕСА_1 загальною вартістю 39683 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 загальну вартість зазначених поліпшень-39683 гривні. В задоволені інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог про визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відмовити.
Не погодившись з рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову позивачу, вважаючи рішення необгрунтованим та не законним. Апелянт вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме ч.4 ст.36 ЦК України стосовно того, що фізична особа є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Однак, суд першої інстанції помилково обґрунтував своє рішення в частині недієздатності ОСОБА_2 висновком судово - психіатричної експертизи. Та процесуального права – вважає що висновки суду стосовно поновлення строку позовної давності по справі не ґрунтуються на матеріалах справи. На думку апелянта суд помилково не притягнув у якості сторін усіх членів сім’ї відповідача до участі у справі. Просить рішення Первомайського міського суду Луганської області від 23 лютого 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а саме ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог відмовити.
Позивач у судове засідання не з`явився але надав свої заперечення на апеляційну скаргу відповідно до яких доводи апелянта стосовно недієздатності позивача не мають сенсу, вважає законним поновлення строку на звернення до суду, вважає що справа була розглянута у присутності членів сім`ї відповідача та приватного нотаріуса що на його думку є належним залученням до розгляду справи. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити , рішення Первомайського міського суду від 23.02.2009 року залишити без змін.
Судова колегія, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Між тим, вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи було припущено суттєвих процесуальних помилок, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст..303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Судовою колегією встановлено, що поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність рішення в частині порушення судом норм процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та зобов'язуючи ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_7, після отримання від ОСОБА_2 суми, еквівалентної 21000 доларів США, звільнити будинок за адресою: АДРЕСА_1. суд не зазначив нормативного акту на підставі якого він дійшов відповідного висновку.
Судова колегія не може погодитись з зазначеним висновком суду першої інстанцій, оскільки вони не грунтуються на вимогах закону.
Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає у спірному будинку з моменту народження, та ОСОБА_8 її батько мешкає у спірному будинку з 2002 року.
Статтями 4, 6 Закону України « Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей » передбачено, що суди розглядають справи щодо питань, пов'язаних з особистими, житловими і майновими правами неповнолітніх, за участю представників служб у справах дітей, крім випадків, передбачених законом. Тобто існує законодавчо визначений порядок захисту житлових прав неповнолітніх шляхом залучення судом до участі у справах якими вирішуються житлові права неповнолітніх, представників служб у справах дітей . Таким чином судом не дотримано зазначеного в Законі України « Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей » порядку залучення для представництва інтересів представників служб у справах дітей. Крім того, суд не притягнув до участі у справі ОСОБА_8 як сторону на яку покладається обов’язок звільнити своє місце мешкання зі своєю жінкою та малолітньою дитиною та вирішив питання про права та обов`язки його та його родини.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було припущено суттєві порушення процесуальних норм, які призвели до неправильного вирішення справи, зокрема було припущено неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи стосовно; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, відсутня належна мотивація висновків щодо заявлених позовних вимог. З огляду на такі обставини колегія суддів приходить до висновку про те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було допущено таке порушення процесуальних норм, яке є обов`язковою підставою для скасування рішення. . Аналізувати інші доводи апеляційної скарги є передчасним, адже вони повинні стати предметом нового судового розгляду у суді першої інстанції.
Вимога апелянта про постановлення нового рішення, яким необхідно відмовити у задоволенні позову позивачу протиричить імперативній вимозі ст.311 ЦПК України при наявності обставин перелічених в статті "рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд" а тому новий розгляд не є компетенцією апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 313, ст. 314 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 23 лютого 2009 року скасувати, справу направити до Первомайського міського суду Луганської області на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили негайно, але її може бути оскаржено протягом двох місяців з моменту її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: