УКРАЇНА

Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва Британчук В.В., за участі:

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1,

захисника – адвоката ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши 26 лютого 2010 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня 2010 року,

У с т а н о в и в:

Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, та провадження в справі закрито у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно із постановою ОСОБА_1 2 жовтня 2009 року, близько 9 год., керуючи автомобілем марки «Міцубісі», виїжджаючи на просп. Возз’єднання з боку Русанівської набережної на головну дорогу, в порушення п. п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху, не надав дорогу автомобілю марки «Рено», під керуванням ОСОБА_5, який наближався по головній дорозі, виїхав на смугу його руху, створивши аварійну ситуацію, яка змусила ОСОБА_5 екстрено гальмувати та змінити напрямок руху, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобіля марки «Рено» і автомобіля марки «Сеат», під керуванням ОСОБА_3, що спричинило пошкодження автомобілів.

__________________________________________________________________

Справа № 33-330                                                             Постанова винесена суддею Федюком О.О.

Категорія : ст. 124 КпАП

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати та закрити провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. При цьому апелянт посилається на порушення, допущені працівниками ДАІ при оформленні документів про ДТП, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, відсутність оригіналів доданих до протоколу документів, у яких є не застережені виправлення, що водії ОСОБА_5 і ОСОБА_3 під час керування своїми транспортними засобами перевищили дозволену на тій ділянці проїзної частини швидкість, від чого, на його думку, і сталося зіткнення їх автомобілів. ОСОБА_1, вважає апелянт, Правил дорожнього руху не порушував.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою захисника. заслухавши його пояснення, пояснення ОСОБА_1, учасників ДТП ОСОБА_5, ОСОБА_3, представника останнього, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З вивченої адміністративної справи убачається, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, знайшла своє підтвердження даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі ДТП, поясненнях учасників ДТП ОСОБА_5, ОСОБА_3, згідно змісту яких ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Міцубісі», виїжджаючи на просп. Возз’єднання з боку Русанівської набережної на головну дорогу, не надав дорогу автомобілю марки «Рено», під керуванням ОСОБА_5, який наближався по головній дорозі, виїхав на смугу його руху, створивши аварійну ситуацію, яка змусила ОСОБА_5 екстрено гальмувати та змінити напрямок руху, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобіля марки «Рено» і автомобіля марки «Сеат», під керуванням ОСОБА_3, що спричинило пошкодження автомобілів.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що причиною ДТП стало перевищення дозволеної швидкості водіями ОСОБА_5 і ОСОБА_3, є безпідставними.

З встановлених обставин випливає, що, якби ОСОБА_1 на своєму автомобілі не виїхав з другорядної дороги на головну з порушенням правил дорожнього руху, дорожньо-транспортної пригоди не відбулося б, адже перевагу у русі мали автомобілі, що рухались по головній дорозі.

За змістом п. п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху ризики при виїзді з другорядної дороги на головну несе перш за все водій, що виїжджає на головну дорогу і саме він має переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки учасникам руху, що рухаються по головній дорозі, а не навпаки.

Про те, що ОСОБА_1 відчував свою провину у ДТП свідчать його дії на місці ДТП, коли він, почувши за собою звук гальмування автомобіля, зупинив свій автомобіль, хоча той не був пошкоджений, а під час оформлення працівниками ДАІ матеріалів ДТП, спочатку власноручно написав неправду про напрямок руху свого автомобіля по просп. Возз’єднання з боку Ленінградської площі, хоча у дійсності виїжджав на цей проспект з Русанівської набережної.

Його вина у ДТП підтверджується і змістом постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 9 жовтня 2009 року, у якій у межах дізнання в порядку кримінально-процесуального законодавства дізнавачем зроблений висновок про те, що причиною зіткнення автомобілів ОСОБА_5 і ОСОБА_3 було порушення ОСОБА_1 п. п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху.

Постанова ОСОБА_1 не оскаржена і є чинною.

Тому, слід визнати, що суддя місцевого суду правильно вважав ОСОБА_1 винним у ДТП і висновок у постанові судді про порушення ним п. п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху, є правильним.

Порушення ОСОБА_1 цих правил знаходиться у прямому причинному зв’язку з наслідками, які настали, тобто, з дорожньо-транспортною пригодою, під час якої зіткнулися автомобілі під керуванням ОСОБА_5 і ОСОБА_3, що спричинило їх пошкодження.

Таким чином, обставини ДТП в справі суддею місцевого суду встановлені повно і об’єктивно, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, правильно, а тому підстав для скасування постанови судді не убачається.

Що стосується посилань в апеляційній скарзі на порушення, на думку апелянта, допущені працівниками ДАІ при оформленні документів про ДТП, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, відсутність оригіналів цих документів, у яких є не застережені виправлення, то з їх змісту не убачається того, що це вплинуло на законність і обґрунтованість винесеної суддею постанови.

У протоколі про адміністративне правопорушення, схемі дорожньо-транспортної пригоди з достатньою повнотою зазначені обставини ДТП, ОСОБА_1 та інші учасники пригоди підтвердили, що світлокопії їх власноручних пояснень відповідають оригіналам.

Крім того, ніхто з них не заперечив того факту, що саме усі ці документи оформлювались на місці ДТП.

З огляду на викладене апеляційна скарга, як необґрунтована, не може бути задоволена.

Керуючись ст. 294 КпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня 2010 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, та провадження в справі закрито у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                          В. Британчук