справа № 22-2048 головуючий у 1-й інстанції: Матвієнко Ю.О.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Олійник А.С., Шахової О.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, П’ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадщину за законом
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку поданих доказів. В рішенні, на підтвердження окремих висновків, є посилання на покази свідків, однак, не зазначено їх прізвищ. При цьому не були враховані покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про незадовільний матеріальний стан і стан здоров’я померлої ОСОБА_1, про потребу останньої в допомозі від спадкоємців. Такої допомоги відповідач не надав, його поведінка призводила до страждань спадкодавця та погіршення її стану здоров’я.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, її представник підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_2, представник третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали, що спір судом вирішений правильно.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 08 грудня 2008 року у віці 56 років померла мати сторін по справі, ОСОБА_8 (а. с. 6 ).
Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається з Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі договору купівлі-продажу квартири від 24.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смекаліною Л.Т. та зареєстрованого в реєстрі за № 3299. Інша Ѕ частина квартири належить позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 14.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за № 1208 (а. с. 9-10).
Після смерті ОСОБА_1 спадкоємцями першої черги за законом є позивач ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 та мати померлої, третя особа по справі: ОСОБА_3
Спадщину після смерті спадкодавця прийняли сторони по справі шляхом подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини.
За правилами ч. 3 ст. 1224 ЦК не мають право на спадкування за законом повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Згідно з ч. 5 ст. 1224 ЦК особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Статтею 202 СК України на повнолітніх дітей покладено обов’язок утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
З огляду на зміст зазначених норм закону, вимоги про усунення від права на спадкування можуть бути задоволені при встановленні факту ухилення особи від виконання обов’язку по наданню спадкодавцеві утримання, якщо він був непрацездатним і потребував матеріальної допомоги, або ж ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, що був у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво.
Безпорадним є такий стан особи, коли вона безпомічна, неспроможна своїми силами фізично чи матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв’язку з чим потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Перебування ОСОБА_8 у безпорадному стані перед смертю позивачем не доведено, доказів на підтвердження цієї обставини не подано.
З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець померла у віці 56 років.
Таким чином на момент смерті, в зв’язку із досягненням пенсійного віку, вона була непрацездатною.
З врахуванням викладеного, обов’язок утримувати померлу міг виникнути у ОСОБА_2 при умові, що його мати після досягнення пенсійного віку потребувала матеріальної допомоги.
Разом з тим ОСОБА_1 після виходу на пенсію і по день смерті продовжувала працювати на посаді головного бухгалтера у ПП «Будівельна компанія «Аліса» отримувала, крім пенсії, і заробітну плату (а. с. 46).
Доказів про те, що розмір отримуваної пенсії і заробітної плати у спадкодавця був меншим прожиткового мінімуму або ж не забезпечував можливість задоволення його розумних потреб, не подано.
Відомості, які б свідчили, що при житті ОСОБА_1 зверталася з вимогами до відповідача про стягнення коштів на своє утримання і такі кошти на її користь були стягнуті, а останній ухилявся від виконання цього обов’язку, відсутні, на ці обставини позивач не посилалася, доказів на їх підтвердження не подала.
З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного і викладених в рішенні суду першої інстанції висновків, а тому не знаходить підстав для його скасування і задоволення апеляційної скарги.
Посилання в апеляційній скарзі на неправильну оцінку доказів безпідставні.
ОСОБА_1 не подано доказів на підтвердження обставин, що мають правове значення при вирішенні спору і наявність яких може тягти за собою задоволення заявлених вимог.
Покази свідків, про яких вона зазначає, носять загальний, не конкретний характер, і не підтверджують як перебування спадкодавця у безпорадному стані, так і потребу в матеріальній допомозі, обов’язок по наданню якої міг нести відповідач та його ухилення від надання померлій утримання.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: судді: