Справа № 22-1134/10 Головуючий в 1-й інстанції Оксюта Т.Г.
Доповідач Горелкіна Н.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 04 » березня 2010 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді Горелкіної Н.А.
суддів: - Ратнікової В.М., Штелик С.П.
при секретарі Пасинок В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України про забезпечення житлом,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням суду в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв»язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є капітаном запасу, проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України з 01.08.1985 року по 15.05.1997 року (а.с. 18), був звільнений з військової служби у запас за п. 65 п.п. «з» (за власним бажанням) Наказом Командуючого Сухопутними військами №023 від 31.03.1997 року, виключений із списків особового складу райвійськомату, всіх видів забезпечення і направлений на військовий облік в Новоград - Волинський ОМВК Житомирської області (а.с. 122).
Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Новоград - Волинської міської ради Житомирської області за №51 від 29.04.2009 року, ОСОБА_3 перебуває на квартирному обліку в міськвиконкомі в загальній черзі за №1868 з 18.01.2006 року згідно з рішенням №8 з сім'єю у складі однієї особи (а.с. 101).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що позивач знаходиться на квартирному обліку у виконкомі відповідного місцевого органу влади та має право на забезпечення житлом в порядку черговості, але не за рахунок Міністерства оборони України.
Відповідно до вимог ст. 42 ЖК Української РСР, «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень», яка затверджена наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року №577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 30.10.2007 року за №1171/13045, житлові приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на квартирному обліку потребуючих поліпшення житлових умов.
Згідно з вимогами п.15 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті.
Суд правильно взяв до уваги, що згідно з абз. 3 Положення про Міністерство оборони України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1080, основними завданнями Міноборони є, зокрема участь у формуванні та реалізації державної політики, спрямованої на розв'язання соціальних проблем військовослужбовців, а також осіб, звільнених з військової служби у запас або відставку.
У Міністерстві оборони України квартирний облік військовослужбовців і членів їх сімей ведеться житловими комісіями у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Відповідно до п. 32 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081, військовослужбовцям надається житло згідно з чергою. Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
Як вбачається з листа заступника начальника Головного квартирно - експлуатаційного управління Збройних Сил України ОСОБА_4 від 03.01.2008 року №303/4/15/761/11, на кошти, виділені ФРН на будівництво житла для потреб Міністерства оборони України, побудовано та введено в експлуатацію 4575 квартир, що склало 48% від сімей військовослужбовців, які були виведені в Україну.
Таким чином, Міністерство оборони України забезпечило житлом 4575 військовослужбовців та членів їх сімей, які були виведені в Україну, згідно з черговістю перебування на квартирному обліку.
Позивачем не надано жодного доказу перебування у числі військовослужбовців, які мали отримати вказане житло відповідно до черги.
Крім того, міжурядовою угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації від 22.12.1992 року, Уряд України здійснював будівництво житла у межах коштів, виділених ФРН, тобто угода на яку посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, укладена в інтересах Міністерства оборони України щодо реалізації на території України програми житлового будівництва для військовослужбовців та членів їх сімей.
Зобов'язання надати житло усім військовослужбовцям, виведеним з ФРН на Україну, а саме 10997 військовослужбовцям, на Уряд України не покладалося.
Доводи скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді