Справа № 22 – 10442/2009 р.            Головуючий в 1 інстанції- Шевченко Л.В. Доповідач - Барановська Л.В.

У Х В А Л А

                                     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

« 09 » лютого 2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва  в складі  

Головуючого - Барановської Л.В.

Суддів – Побірченко Т.І., Остапчука Д.О.

            при секретарі Мовчан О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 09 жовтня  2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Лізинг ІТ» про визнання недійсними пунктів «Правил отримання обладнання інших товарів та послуг клієнтами системи, як частинами договору фінансового лізингу».

Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В.,  пояснення осіб, які з”явились в судове засідання, перевіривши матеріали  справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

     В С ТА Н О В И Л А :

 Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 09 жовтня  2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Лізинг ІТ» про визнання недійсними пунктів «Правил отримання обладнання інших товарів та послуг клієнтами системи, як частинами договору фінансового лізингу» - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що  08.08.2008 року між позивачем та відповідачем – ЗАТ «Лізинг ІТ» був укладений договір фінансового лізингу № 08080801, відповідно до якого він приймає участь у так званій системі LeaseIT та отримує обладнання на умовах обраного ним пакету LeaseIT, а відповідач повинен забезпечити  передачу йому відповідного обладнання та здійснювати послуги за умовами відповідного Пакету. Крім того в договорі йдеться про те, що порядок отримання обладнання визначається відповідними Правилами, що є невід»ємною частиною договору (а.с. 5).

Судом встановлено, що позивач підписуючи договір фінансового лізингу, був ознайомлений з Правилами, про, що свідчить його підпис на договорі, в п.8.6 якого зазначено, що клієнт ознайомився з Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeaseIT, зміст Правил є зрозумілим для клієнта і він погоджується дотримуватися зазначених Правил.

Правила отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeaseIT, затверджені та вводяться в дію наказом Генерального директора ЗАТ «Лізинг ІТ». Наказ, яким затверджені правила, є локальним нормативно-правовим актом і в силу положень цивільного законодавства не є договором. У зв»язку з цим вимога про визнання деяких положень Правил недійсними є незаконною.

Згідно Правил ЗАТ «Лізинг ІТ» у випадках суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США і євро по відношенню до української гривні залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється клієнту в рахунку про оплату чергового поточного платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направляв позивачу претензію щодо простроченої заборгованості по договору, навіть отримав відповідь на свою претензію від позивача (а.с. 14, 15).

В п. 6.12. Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeaseIT зазначено, що відповідач у випадках суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США і євро по відношенню до української гривні залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється клієнту в рахунку про оплату чергового поточного платежу.

Пунктом 8.1.5 Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeaseIT передбачено право відповідача без попереднього погодження з клієнтом змінювати умови Пакетів LeaseIT.

Відповідно до п. 14.5 та п. 14.6  Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeaseIT в разі несплати клієнтом платежу протягом 30 календарних днів, клієнт зобов»язаний за першою вимогою Оператора LeaseIT протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги одноразово сплатити платіж, який розраховується як сума всіх платежів, що підлягають оплаті на користь Оператора LeaseIT з місяця сплати останнього платежу до закінчення строку сплати всіх платежів, встановлених пакетом LeaseIT. Оператор LeaseIT має право відмовитися від договору та вимагати повернення обладнання від клієнта у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо клієнт не сплатив платіж у повному обсязі, в тому числі платіж передбачений п. 16.5 цих Правил, та прострочення оплати становить більше 30 календарних днів.

Виходячи з вищевикладеного суд прийшов до обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Суд повно та всебічно з»ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку доказам.

      Доводи апеляційної скарги висновків рішення суду не спростовують .

          Керуючись  ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Оболонського районного суду м.Києва від 09 жовтня  2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути  оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді