ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2020 р. Справа№ 43/75-15/7-б

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання: Ковган О.С.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 16.03.2020

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ»

на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 12.06.2019 (про визнання припиненим іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію)

у справі№43/75-15/7-б (судді П.П. Чеберяк, Д.В. Мандичев, А.В. Яковенко)

за заявоюЗакритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ"

провизнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі №43/75-15/7-б заяву Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень задоволено. Викладено резолютивну частину в наступній редакції:

"2. Визнати припиненою іпотеку, що виникла з договору іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь".

3. Визнати припиненою іпотеку, що виникла з договору іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь.

4. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43932750 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про іпотеку № 28812587 від 07.11.2018.

5. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43931311 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про іпотеку № 28811240 від 07.11.2018.

6. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43933598 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про обтяження № 28813259 від 07.11.2018.

7. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43931952 від 08.11.2018 та внесений на його підставі запис про обтяження № 28811642 від 07.11.2018." Вчинено інші процесуальні дії.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 та прийняти нову ухвалу про відмову в задоволені заяви.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не є правомірними. Скаржником зазначено, що ЗАТ «ВТФ «Радосинь» ніколи не мав права зустрічної вимоги до Банку, ніколи не направляв заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 та 603 ЦК України, а одже зобов`язання ЗАТ «ВТФ «Радосинь» як позичальника та майнового поручителя перед кредитором наразі АТ «Укрсоцбанк», залишились чинними, крім того, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника. Зазначено, оскільки результат аукціону на якому проводилась реалізація іпотечного майна визнано недійсним тому підстави для припинення іпотеки відсутні.

Від ліквідатора ЗАТ «ВТФ «Радосинь» надійшов відзив, в якому зазначено, що доводи скаржника не підтверджені документально, що виключає можливість задоволення заяви ТОВ «ФК Єврокредит». Зазначено, що АТ «Укрсоцбанк» відступивши право вимоги за кредитними та іпотечними договорами перестав буди кредитором Банкрута, а право кредитора за договорами були відступлені УАСП ТОВ «КІАС». У зв`язку з неможливістю повернення вимог АТ «Укрсоцбанк» реалізував своє право на отримання компенсації за вимоги, відступленими ними на користь УАСП ТОВ «КІАС» за недійсними правочинами, щляхом зарахування їх вартості.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" про заміну сторони правонаступником - задоволено, замінено кредитора Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на правонаступника Акціонерне товариство "Альфа-Банк" у справі №43/75-15/7 б.

За наслідком залучення, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" скористались своїми процесуальними правами, надали свої доводи та пояснення щодо розгляду апеляційних скарг.

16.03.2020 о 09:42 нарочно через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від одного з представників скаржника М.О.Варес надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з посиланням на дотримання режиму самоезоляції.

Судом апеляційної інстанції в задоволенні клопотання було відмоволено та продовжено розгляд справи, з огляду на наступне.

Під час апеляційного перегляду Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" представляли два представники, а саме М.О.Варес та І.О. Дячок. В день засідання предстаник скаржника І.О. Дячок не скористався своїм процесуальним правом та не повідомиі про необхідність відкладення та неможливість прибуття в судове засідання.

В судовому засіданні було заслухано думку інших предстаників щодо клопотання про відкладення, які заперечували та підтримували продовження рогляду справи.

В зв`язку з явкою інших предстаників сторін в судове засідання, за для не порушення їхніх процесуальних прав, суд вирішив продовжити розгляд справи.

Крім того, під час апеляційного перегляду всі представники мали можливість неодноразово скористатися своїми процесуальними правами та як наслідок надали як письмові так і усні пояснення та додаткові документи необхідні для прийняття рішення судом. При цьому, станом на 16.03.2020 транстпортний рух в місті Києві ще не було обмежено та суди працював в звичайному режимі.

Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах «Тьерс та інші проти Сан-маріно», «Романов проти Росії», «Бадер та інші проти Швеції». Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом.

Представники сторін повідомлені належним чином, направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій ухвали суду.

Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, кожній стороні була забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, надати власні заперечення та своїми процесуальними правами скористались, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши всі подані додаткові документи та пояснення, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2014 було припинено процедуру ліквідації у справі №43/75-15/7-б та введено процедуру санації Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О.

Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації відбулося на веб-сайті Вищого господарського суду України 18.04.2014.

21.05.2014 Господарським судом м. Києва припинено процедуру санації та винесено постанову про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" з відповідними процесуальними наслідками, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом відбулося 02.07.2014 на веб-сайті Вищого господарського суду України.

Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.

Подана заява мотивована тим, що Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» помилково вважає, що внаслідок визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги від 19.12.2005, а також про відступлення прав за Договором іпотеки №05-12/615 від 30.04.2004 та про відступлення прав за Договором іпотеки №05-12/692 від 23.04.2004 до нього повернулись права кредитора, іпотекодержателя майна ЗАТ «ВТФ «Радосинь». Оскільки зобов`язання із договорів іпотеки №05-12/692 від 23.04.2004 та № 05-12/615 від 30.04.2004 є припиненими, а тому оспорювані рішення та записи підлягають скасуванню.

Задовольняючи заяву, визнаючи припиненими іпотеки та скасовуючи рішення про державну реєстрацію, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог між відповідачем та Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", зобов`язання за кредитними договорами №02-23/182 від 23.04.2004 та №02-23/207 від 30.04.2004 перед відповідачем припинилися в силу приписів ст. 601 Цивільного кодексу України. З огляду на те, що основне зобов`язання було припинено, згідно положень ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" припиненою є також іпотека за договорами іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 та № 05-12/615 від 30.04.2004.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, огляду на наступне.

23.04.2004 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №02-23/182 (№1), відповідно до якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику- грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах визначених цим Договором та Додатковими угодами.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору-1 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 21,5 % річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку № 1 до цього Договору, що є невід`ємною складовою частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 2 000 000,00 грн. Кінцевий термін повернення заборгованості - 01.02.2005 року (п. 1.1.2. Договору - 1).

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника сторони уклали Договір іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 року, за яким Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" передало відповідачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме - нежилу будівлю (літ. А) площею 2911,6 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 6.

30.04.2004 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніжинський" було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №02-23/207 (№2), відповідно до якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику - 2 грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах визначених цим Договором та Додатковими угодами (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.1.1. Договору- 2 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 21,5 % річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку № 1 до цього Договору, що є невід`ємною складовою частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 2 000 000,00 грн. Кінцевий термін повернення заборгованості - 01.04.2005 (п. 1.1.2. Договору).

30.04.2004 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" укладено договір іпотеки №05-12/615, за яким Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" у якості забезпечення виконання всіх зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніжинський" за Договором - 2 передав відповідачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме - нежилу будівлю (літ. А) площею 2911,6 кв. м., розташовану у м. Київ, просп. Маяковського, 6.

19.12.2005 між Українсько-американським спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС" та відповідачем було укладено Договір уступки вимоги, за умовами якого відповідач передав УАСП ТОВ "КАІС" право вимоги за Договорами 1 та 2, укладеними з Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Ніжинський" відповідно, а УАСП ТОВ "КАІС" сплатив відповідачеві за відступлення права вимоги грошові кошти у розмірі 3 100 000,00 грн.

Платіжними доручення № 873 від 29.12.2005 (1 100 000,00 грн.), № 875 від 29.12.2005 (1 000 000,00 грн.) та № 876 від 29.12.2005 (1 000 000,00 грн.) підтверджується те, що новим кредитором були виконані його зобов`язання по Договору уступки вимоги.

31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки №05-12/692 від 23.04.2004, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", за умовами якого Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", передало відповідачеві в забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором нерухоме майно, а саме - нежитлову будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6.року між новим кредитором та відповідачем було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004 року, укладеними між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", за умовами якого ЗАТ "ВТФ "Радосинь" передала відповідачеві в забезпечення виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніжинський" за кредитним договором нерухоме майно, а саме - нежитлову будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6.

31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки №05-12/615 від 30.04.2004 року, укладеними між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", за умовами якого Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", передало відповідачеві в забезпечення виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніжинський" за кредитним договором нерухоме майно, а саме - нежитлову будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі №2/82, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 19.12.2005 між новим кредитором та відповідачем. Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі № 2/83, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004. Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі № 2/84, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем про відступлення прав за договором іпотеки №05-12/692 від 23.04.2004.

12 листопада 2012 року Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" була направлена новому кредитору заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, за якою Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" повідомило нового кредитора про проведення зарахування однорідних зустрічних вимог, а саме 3100000 грн., отриманих Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" за визнаним недійсним Договором уступки права вимоги б/н від 19.12.2005, та 4 133 186,80 грн., отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІС" в процесі реалізації ним права вимоги як кредитора за кредитними договорами №02-23/182 від 23.04.2004 та №02-23/207 від 30.04.2004, а також договорами іпотеки №05-12/692 від 23.04.2004 та №05-12/615 від 30.04.2004, що були відступлені Товариству з обмеженою відповідальністю "КАІС" за визнаними недійсними Договором уступки права вимоги б/н від 19.12.2005, Договором про відступлення прав за Договором іпотеки № 05-12/692, Договором про відступлення прав за Договором іпотеки № 05- 12/615.

Направлення вищезазначеної заяви обумовлено тим, що на підставі виконавчих написів від 23.12.2004 та від 15.02.2005, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, з метою задоволення вимог відповідача в розмірі 4 133 186,80 грн., було відкрито виконавчі провадження по зверненню стягнення на предмет іпотеки - нежилу будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.03.2006 у справі № 2а-920/06, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", як стягувача у виконавчому провадженні, замінено на Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС". В рамках виконавчого провадження, в якому Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" як правонаступник Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" є стягувачем, було реалізоване вищезазначене нерухоме майно за ціною, що становить 7 200 000,00 грн. В свою чергу, Підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві були перераховані новому кредиторові грошові кошти в розмірі 4 133 186,80 грн., що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 5644190 від 12.05.2008 року та постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 5644423 від 12.05.2008.

Не погоджуючись із правомірністю зарахування зустрічних грошових вимог Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" звернулось до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 12 112 339,84 грн. Свої позовні вимоги ТОВ "КАІС" обумовлювало тим, що ПАТ "Укрсоцбанк" протиправно провело зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2012 у справі № 5011-34/12259-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2013 року, у задоволені позову було відмовлено повністю. Рішення суду було вмотивовано, тим, що зобов`язання між сторонами припинено зарахуванням.

Незважаючи на викладені вище обставини 07 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" та на підставі рішення про державну прав та їх обтяжень, індексний номер 43931311 від 08.11.2018, що прийняте на підставі дубліката договору іпотеки (договір іпотеки № 05-12/692) від 23.04.2004, був внесений запис про іпотеку № 28811240. Крім того, 07.11.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" та на підставі рішення про державну прав та їх обтяжень, індексний номер 43932750 від 08.11.2018 року, що прийняте на підставі дубліката договору іпотеки (договір іпотеки № 05-12/615) від 30.04.2004 року, був внесений запис про іпотеку № 28812587.

Крім того, 07 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43933598 від 08.11.2018 року, був внесений запис про обтяження № 28813259. 07 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43931952 від 08.11.2018 року, був внесений запис про обтяження №28811642.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, за загальним правилом, наслідком недійсності правочину є повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану (двостороння реституція). Такий наслідок недійсності правочину зумовлює дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом, які у цьому випадку полягають у недопущенні можливості порушення імперативних приписів актів цивільного законодавства, та інтересів учасників недійсного правочину - у збереженні кожним із них того, що було ним передано на виконання такого правочину. Проте такої рівноваги не буде досягнуто, коли повернути одержане за недійсним правочином не вбачається можливим. У цьому разі для забезпечення збереження справедливої рівноваги у дію вступає друга частина другого абзацу частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, яка і забезпечує збереження інтересів однієї із сторін - тієї, якій неможливо повернути передане нею майно за таким правочином, шляхом відшкодування вартості його за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як встановлено Господарським судом міста Києва в рішенні від 12.12.2012 у справі № 5011-34/12259-2012 повернення прав вимоги відступлених за договорами про відступлення права вимоги від 19.12.2005, а також про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004 та про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 було неможливим. У зв`язку з цим, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" здійснило зарахування вартості відступлених ним на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" вимог на суму своїх грошових зобов`язань перед Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", чим фактично припинив відповідні правовідносини.

Вчинений Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" 12.11.2012 односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог в судовому порядку не оскаржувався, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, цей правочин є дійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не оскаржена та не визнана недійсною заява про зарахування зустрічних однорідних вимог між відповідачем та Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", зобов`язання за кредитними договорами №02-23/182 від 23.04.2004 та №02-23/207 від 30.04.2004 перед відповідачем породжує правові наслідки припинення зобов`язання, в силу приписів ст. 601 Цивільного кодексу України (правова позиція ВС від 18.06.2019 №910/17770/17).

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (ч. 4 ст. 3 Закону N 898-IV).

Дійсне зобов`язання повинне ґрунтуватися на чинних правових підставах виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених законом, якими є договір або інший правочин, закон, рішення суду (ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК), і повинне бути спрямоване на реальне настання юридичних наслідків.

Відповідно до визначення термінів, що містяться у ст. 1 Закону N 898-IV, основне зобов`язання - це зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою. Так, іпотекою може бути забезпечене зобов`язання щодо управління майном, що випливає із Закону N 978-IV.

Отже, згідно із чинним законодавством іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов`язання або вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Питання про визначення дійсності правочину пов`язується з моментом його вчинення відповідно до статей 205 - 210 ЦК. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що іпотека булла зареєстрована на підставі дублікату договорів.

У частині першій статті 53 Закону України «Про нотаріат» визначено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п`ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Наведені правові норми передбачають видачу дубліката лише у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом. Перелік підстав видачі дубліката документа є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

У випадку звернення до нотаріуса за отриманням дубліката нотаріального документа з інших підстав, ніж передбачені статтею 53 Закону України «Про нотаріат», зокрема у зв`язку з отриманням права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу, у нотаріуса відсутні правові підстави для видачі дубліката нотаріально посвідченого документа.

Крім того, коло осіб, яким надано право отримати дублікат утраченого або зіпсованого документа, не підлягає розширювальному тлумаченню, оскільки порушуватиме права учасників відповідних правовідносин та нотаріальної таємниці, визначеної статтею 8 Закону України «Про нотаріат».

Отже, ні Банком, ні скаржником не було пояснено підстави на отримання дубліката правовстановлюючого документа на предмет іпотеки та причини проведення реєстрації на підставі дублікату догову, а не оригіналу, як того вимагає закон.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Таким чином, з огляду на те, що основне зобов`язання було припинено, а реєстрація обтяження має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до його припинення, згідно положень ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" припиненою є також обтяження за договорами іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 та № 05-12/615 від 30.04.2004.

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості заяви Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, у зв`язку з чим правомірно подану заяву задовольнив в повному обсязі.

04.11.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" подало заяву про поворот виконання рішення- ухвали Господарського суду міста Києва 12.06.2019.

Розглянувши заяву про поворот виконання рішення, судом апеляційної інстанції було відмовлено на підставі залишення без змін рішення суду першої інстанції про припинення іпотек та скасування державних реєстрації.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування судового рішеня під час апеляційного провадження.

Відповідно статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що вимогам закону відповідає

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судом попередньої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було дотримано.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі №43/75-15/7-б залишити без змін.

Заяву про поворот виконання рішення суду залишити без задоволення.

Матеріали справи №43/75-15/7-б направити до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст виготовлено 23.03.2020.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх