УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Жигановської О.С., Косигіної Л.М.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2009 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідачки ОСОБА_2 331 грн. матеріальної шкоди та 500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В обгрунтування вимог зазначав, що з вини відповідачки, яка проживає в АДРЕСА_2, неодноразово відбувалося залиття його квартири АДРЕСА_1, а тому він просив задовольнити позовні вимоги та стягнути матеріальну шкоду. У зв’язку з тим, що після затоплення квартири у нього погіршився стан здоров’я та він переживав, позивач просив задовольнити вимоги і про відшкодування моральної шкоди.
Судом в якості співвідповідача притягнуто до участі в справі ОСОБА_3 – власника квартири 13 за вищезазначеною адресою.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2009 року позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі прокурор Корольовського району м. Житомира просить рішення суду скасувати та постановити нове – про задоволення позовних вимог. Зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, прокурор вказує, що матеріалами справи встановлена вина відповідачів у спричиненні шкоди, а вартість проведеного позивачем ремонту визначена в кошторисі.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-523 Головуючий в суді 1-ї інстанції Гансецька І.А.
Категорія 34 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано доказів, які б достовірно свідчили про причини затоплення його квартири та щодо розміру завданих збитків.
Проте з такими висновками суду не можна погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є наймачем квартири АДРЕСА_1.
Відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира 13 вказаного будинку, яка розташована поверхом вище (а.с.92). В зазначеній квартирі зареєстрована і відповідачка ОСОБА_2 (а.с. 15).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на час, коли сталося залиття, в квартирі АДРЕСА_2 проживали особи, які винаймали квартиру.
Доказів на підтвердження того, що у встановленому ст. 158 ЖК України порядку, з вказаними особами укладався договір найму жилого приміщення суду не надано, а тому належним відповідачем по справі є саме ОСОБА_3, як власник квартири (а.с.92).
З наданих суду документів вбачається, що у період з 01 березня по 28 грудня 2005 року двічі була залита квартира позивача, про що складені відповідні акти Комунальним виробничим житлово-ремонтним експлуатаційним підприємством №11 м. Житомира (надалі КВЖРЕП-11).
Відповідно до змісту акта від 01 березня 2005 року вбачається, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося зі сторони квартири 13 за тією ж адресою. При перевірці на місці, сліди затоплення виявлені в приміщенні кухні на стелі та стіні, а також в приміщенні кімнати була залита стеля та стіна (а.с.22)
28 грудня 2008 року при складанні акта, працівниками КВЖРЕП-11 виявлені пошкодження квартири позивача у вигляді залиття стелі в коридорі. Причиною залиття квартири ОСОБА_1 зазначено: халатне ставлення осіб, які проживають в АДРЕСА_2, до системи водопостачання (а.с.21).
Заперечення представника відповідачів з приводу того, що відомості, які викладені в актах від 01 березня 2005 року та від 28 грудня 2005 року (а.с. 6,7,21,22) відрізняються за змістом та формою, є безпідставними.
3
Так, в матеріалах справи дійсно знаходиться по два примірники актів від 01 березня 2005 року та від 28 грудня 2005 року, які складені одними і тими ж працівниками КВЖРЕП-11, однак суд приймає до уваги акти, які затверджені уповноваженою особою - начальником КВЖРЕП-11 (а.с.21,22).
При апеляційному розгляді справи, позивач пояснив, що акти складалися вдруге, оскільки перший екземпляр актів (а.с.6,7) був затверджений неуповноваженою особою.
У зв’язку з проведенням відновлювальних ремонтних робіт в квартирі, позивачем витрачені кошти в сумі 331 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3
Розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди підтверджується змістом квитанцій від 04 травня 2006 року на придбання будівельних матеріалів (а.с.9), змістом договору №2/1 на проведення поточного ремонту квартири від 04 травня 2005 року, який укладений позивачем з ПП „Лазор” (а.с36,37), та змістом акта здачі – прийому виконаної роботи за договором №2/1 (а.с.39).
Відповідно до наданої позивачем Ліцензії Серії АБ за №2908966 від 22 лютого 2005, приватне підприємство „Лазор” здійснює будівельну діяльність.
З урахуванням викладеного, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухваленням нового – про задоволення позовних вимог .
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 / з послідуючими змінами/ розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахування інших обставин.
Враховуючи, що після залиття квартири позивач довгий час не міг відремонтувати свою квартиру і проживав у ній, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 гривень, також підлягають до задоволення.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд враховує ту обставину, що затоплення квартири відбулося двічі протягом року, позивач з урахуванням свого віку (1933 року народження) та стану здоров’я, вимушений був вишукувати кошти і прикладати додаткові зусилля для проведення ремонту квартири. В той час, як власник квартири №13 –відповідач по справі протягом 5 років не вживає будь-яких дій для вирішення спору і усунення негативних наслідків.
4
За вказаних обставин, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, також підлягає скасуванню з ухваленням нового – про задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 59 грн. 50 коп. судових витрат.
В задоволенні позову щодо ОСОБА_2 суд відмовляє, оскільки остання не є співвласником квартири АДРЕСА_2.
Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2009 року скасувати та ухвалити нове.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 331 гривну на відшкодування матеріальної шкоди, 500 гривень на відшкодування моральної шкоди та 89 гривень 50 коп. судових витрат.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: