УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
іменем України
17 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Котік Т.С.
суддів Жигановської О.С., Трояновської Г.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу Олевської міської ради Житомирської області на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 28 грудня 2009 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Олевської міської ради Житомирської області про зміну договору найму жилого приміщення у зв’язку зі смертю наймача, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначала, що з 1997 року проживала в одній квартирі з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка просить визнати її наймачем квартири по АДРЕСА_1 та зобов’язати Олевську міську раду укласти з нею договір найму жилого приміщення, оскільки вона була членом сім’ї наймача та не має іншої житлової площі.
Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 28 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Олевська міська рада просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, суд не врахував тієї обставини, що позивачка не являлася членом сім’ї наймача, а користувалася житловою площею на правах піднаймача, за вказаною адресою не була зареєстрована, не перебуває на черзі громадян, які потребують покращання житлових умов, та забезпечена іншим житлом в даному населеному пункті.
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
___________________________________________________________________________________________
Справа №22ц-467 Головуючий в суді 1-ї інстанції Охрімчук І.Г.
Категорія 40 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
Відповідно до вимог частини 2 статті 64 ЖК України до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Отже, законодавець не визначив вичерпного переліку осіб, які належать до кола членів сім’ї наймача, але встановив критерії, за якими осіб, не пов’язаних шлюбними або родинними стосунками, віднесено до них.
Зокрема, о бов'язковою умовою для визнання інших осіб членами сім’ї , крім факту спільного проживання, є наявність спільних витрат з наймачем, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин ( Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року по справі №1-8/99 щодо офіційного тлумачення терміна „член сім’ї”).
Судом встановлено, що ОСОБА_2, згідно ордера виконавчого комітету Олевської селищної ради №677 від 19.07.1990 року, був наймачем квартири в будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 10 кв.м (а.с. 8, 26).
В 1997 році у вказану квартиру вселилася ОСОБА_4, яка по день своєї смерті (ІНФОРМАЦІЯ_2) спільно проживала з ОСОБА_2 однією сім’єю. Разом з ОСОБА_4 в квартиру вселилися її неповнолітні діти, в тому числі і позивачка.
З вказаного часу, ОСОБА_1 разом з матір’ю проживали з ОСОБА_2, як члени сім’ї наймача, оскільки вели спільне господарство, купували речі, якими спільно користувалися, утримували будинок, піклувалися один про одного. ОСОБА_2 доглядав за неповнолітніми дітьми, а по досягненню повноліття, позивачка піклувалася та доглядала за ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивачки померла, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с. 9).
Рішенням Олевського районного суду від 05 червня 2009 року встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім’єю більше п’яти років на день смерті (а.с.4,5). Рішення набрало законної сили та ніким не оскаржувалося.
При розгляді зазначеної справи було встановлено, що позивачка разом зі своєю матір’ю вселилася в будинок 28 по вул. Котовського в м. Олевську, як члени сім’ї наймача.
Ту обставину, що позивачка проживала спільно з ОСОБА_2 однією сім’єю не заперечував і представник Олевської міської ради при розгляді справи про встановлення факту проживання однією сім’єю.
На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачка належить до членів сім’ї ОСОБА_2 та на підставі ст. 106 ЖК України має право на укладення з нею договору найму жилого приміщення замість попереднього наймача.
3
Доводи міської ради про те, що позивачка не була членом сім’ї наймача, а користувалася житловою площею на правах піднаймача, є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 91 ЖК України договір піднайму укладається в письмовій формі та реєструється у житлово-експлуатаційній організації.
Доказів на підтвердження того, що такий договір укладався наймачем будинку 28 по вул. Косовського в м. Олевську з позивачкою чи її матір’ю суду не надано.
Також, є безпідставними доводи апелянта про те, що позивачка не зареєстрована за вказаною адресою та має інше постійне місце проживання АДРЕСА_1, оскільки саме за вказаною адресою зареєстрована.
Відсутність реєстрації не може бути достатньою підставою для відмови у визнанні членом сім’ї. Право членів сім’ї на жиле приміщення виникає не у зв’язку з реєстрацією, а при наявності відповідних обставин, які в даному випадку встановлені та досліджені судом першої інстанції.
Відповідні роз’яснення з приводу зазначених обставин викладені і в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, згідно з якими, наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім’ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Не впливає на правильність рішення суду і та обставина, що позивачка не перебуває в черзі громадян, які потребують покращення.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317,319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Олевської міської ради Житомирської області відхилити.
Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 28 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді