1-98/10

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          18 березня 2010  року                  Дрогобицький  міськрайонний  суд  Львівської  області

в  складі : головуючого - судді  Гайдука А.М.,

при  секретарі  Сисин В.В.,

з  участю  прокурора  Сисин С.В.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Дрогобичі  кримінальну  справу  по  обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в с. Грушів, Дрогобицького району та  проживаючого  в  ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, пенсіонера, раніше судимого: 28.04.1983 року Дрогобицьким міським судом за ст. 206 ч.2 КК України ( в редакції 1960 року) на строк 2 роки позбавлення волі, 12.07.1995 року Трускавецьким міським судом за ст. 81 ч.4, 80 ч.1, 44, 42 КК України ( в редакції 1960 року) на строк 3 роки позбавлення волі, 14.12.2000 року Дрогобицьким міськрайонним судом за ст. 141 ч.2 КК України на строк 2 роки позбавлення волі, 27.10.2005 року Дрогобицьким міськрайонним судом за ст.ст. 187 ч.1, 296 ч.1, 70 КК України на строк 3 роки позбавлення волі, 26.06.2008 року Дрогобицьким міськрайонним судом за ст. 395 КК України на строк 2 місяці позбавлення волі,  за  ч.3 ст.15, ч.2 ст.186  КК України,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Так, 25.12.2009 року, приблизно о 15 год. ОСОБА_1, знаходячись на другому поверсі КПРТ "Універмаг", що по вул.Грушевського.58 в м. Дрогобичі Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно мав намір відкрито викрасти майно ОСОБА_2, а саме: правий чоловічий шкіряний черевик 42-го розміру, вартістю згідно довідки 270 гривень, пара яких становить 540 гривень; - правий чоловічий шкіряний черевик 44-го розміру, вартістю згідно довідки 225 гривень, пара яких становить 450 гривень, загальною вартістю 495 гривень.

Однак ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив до кінця усіх дій, які вважав за необхідне для доведення свого наміру по викраденню речей з КПРТ "Універмаг", так як був затриманий продавцем ОСОБА_3 на місці злочину. Таким чином, ОСОБА_1 повторно скоїв умисні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, незалежних від його волі, тобто вчинив злочин, передбачений ст.ст. 15 ч.З, 186 ч.2 КК України.

Підсудний ОСОБА_1 вину  свою  визнав  повністю  та  суду показав, що  25.12.2009 року приблизно о 15 год. він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, так як раніше випив дома 200 грам горілки, зайшов в магазин "Універмаг", що по вул.Грушевського в М.Дрогобичі, щоб купити собі сорочку. Знаходячись на другому поверсі даного приміщення, в одному із відділів на стелажі він помітив чоловічі черевики. В цей час біля стелажа нікого не було, тому у нього виник намір викрасти одну пару черевик для себе. Він підійшов до місця, де знаходилися черевики, взяв перші два попавші під руки черевики і запхав їх під курточку, після чого одразу ж розвернувся і почав швидкою ходою іти на вихід. Чи бачив хтось як він ховав черевики йому не відомо, однак він чув як йому в слід кричала якась жінка, однак він не зупинявся, а продовжував йти до виходу. Коли хотів спуститися на перший поверх, до нього підбігли дві жінки, які зупинили його та одна з них забрала черевики, після чого його відвели в кабінет до директора магазину. Далі директор викликав працівників міліції, які вилучили у нього вказані черевики. Свою вину визнає, обіцяю більше такого не робити, і просить суд його суворо не карати.

    Не заперечує  проти  визнання  недоцільним  дослідження  доказів  стосовно  замаху на таємне викрадення ним чужого майна.

    Суд  визнає  недоцільним  дослідження доказів стосовно замаху на повторне, відкрите викрадення  підсудним ОСОБА_1 чужого  майна,  так як ці обставини не оспорюються  всіма  учасниками судового розгляду і суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх  позицій.

    Суд вважає, що  дії  підсудного  ОСОБА_1 на  досудовому  слідстві  правильно  кваліфіковано  за  ч.3 ст.15, ч.1 ст. 186 КК  України оскільки він вчинив повторно замах на відкрите викрадення чужого майна на загальну суму 495 грн. з чим погоджується, як підсудний,  так  і  інші  учасники  судового  розгляду.

    Призначаючи  підсудному  покарання  суд  враховує  тяжкість  вчиненого  ним  злочину, дані  про  його особу, в якості обставин, що пом’якшують покарання, що свою  вину  визнав  повністю, розкаявся  у  вчиненому, хворіє на гіпертонічну хворобу 3-го ступеня та дисемінований туберкульоз легень БК(+), сприяв  розкриттю  даного  злочину, обставин які  обтяжують  покарання  вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, рецидив злочинів.

    При  таких  обставинах  суд  вважає, що  перевиховання  та  виправлення  підсудного  можливо  без  ізоляції  від  суспільства.

Керуючись  ст.ст. 323, 324  КПК  України, суд

З   А  С  У  Д  И  В :

ОСОБА_1 визнати  винним  за  ч.3 ст.15, ч.2 ст. 186 КК  України та призначити  покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

          На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного  покарання  з  випробовуванням, встановивши  іспитовий  строк  тривалістю  три роки.

      На  підставі  ст.76  КК  України  покласти  на  ОСОБА_1 такі обов’язки:

-  не  виїжджати  за  межі  України  на  постійне  проживання  без  дозволу  органу  кримінально-виконавчої  системи;

-  повідомляти  органи  кримінально-виконавчої  системи  про  зміну  місця  проживання, роботи;

-  періодично  з’являтися  для  реєстрації  в  органи  кримінально-виконавчої  системи.

       Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу  залишити підписку про невиїзд.

      Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з  дня  його  проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ