Справа №  2о-9/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   17 лютого 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого –  судді  Грубіян  Л.І,

                при секретарі –  Усатенко М.С.,                      

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,      

                                                                  В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, зареєстрованого 29 листопада 1992 року Котловінською сільською Ренійського району Одеської області, актовий запис № 12, мотивуючи тим, що в період шлюбу народилася дитина: дочка –ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, дитина проживає разом з матір`ю та знаходиться на утриманні матері. Шлюбно-сімейні стосунки з ОСОБА_2, не склалися з причин відсутності взаєморозуміння та різних поглядів на життя, втрати любові та поваги один до одного, в зв’язку з чим їх сім’я фактично розпалася, вони разом не  проживають та сумісного господарства не ведуть. Спору  про місце проживання дитини та розподілу сумісного майна немає.

            Позивачка ОСОБА_1, в судове засідання не з`явилася, надала заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання не з`явився, з`явився його представник за довіреністю ОСОБА_4, який пояснив, що його довіритель не заперечує проти задоволення позовних вимог позивачки.

Заслухавши пояснення представника відповідача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що маються всі  підстави  для  задоволення  позову,  виходячи  з  наступного.    

    Сторони знаходяться в шлюбі з 29 листопада 1992 року, зареєстрований Котловінською сільською Ренійського району Одеської області, актовий запис № 12. В період шлюбу у подружжя народилася дитина: дочка – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, дитина проживає разом з матір`ю та знаходиться на утриманні матері. Спір про місце проживання дитини, та розподіл майна відсутній. Сторони будь-яких мір для примирення  не  приймають, посилаючись  на недоцільність  збереження  шлюбу.

             Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

 Оскільки в судовому засідання встановлено, що сторони однією сім’єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам  сторін, тому суд вважає за необхідне шлюб розірвати.

Згідно ст. 88 ЦПК України витрати, пов’язані з розірванням шлюбу в органах РАГС   покласти на відповідача.  

Керуючись ст.ст.10,60,212,213 ЦПК України, ст.ст.110,112  СК України, суд

ВИРІШИВ  :

            Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище Яжук) ОСОБА_6, що зареєстрований 29 листопада 1992 року, Котловинською сільською Ренійського району Одеської області, актовий запис № 12.    

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС стягнути держмито на користь держави з ОСОБА_2 в розмірі 08,50 грн., ОСОБА_1 від сплати держмита – звільнити.

    На рішення суду  може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів  з   дня  його  проголошення. Апеляційна скарга подається  до Апеляційного суду Одеської області  на протязі  20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя