Справа № 2-875/2010 р.              

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАІНИ

  9 квітня 2010 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді  Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2  про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом фізичної особи ОСОБА_2 до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання,-

    ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить  винести рішення, яким розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2., зареєстрований 18 вересня 1970  року у Полтавському міському Палаці одруження за актовим записом № 1777.

Свої вимоги позивач ОСОБА_1 мотивував тим, що 18 вересня 1970 року у Полтавському міському Палаці одруження між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу вони мають двох повнолітніх дітей. На протязі останніх десяти років сімейне життя між позивачем та відповідачкою поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу стало суперечити інтересам позивача. На даний ведення  спільного господарства та сумісне проживання припинено, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

31 березня 2010 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1, де просить суд ухвалити рішення, яким зобов»язати ОСОБА_1 виплачувати аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі 250 грн. щомісячно протягом строку інвалідності.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги щодо розірвання шлюбу підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив розірвати шлюб, зареєстрований 18 вересня 1970 року між ним та ОСОБА_2, проти вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 заперечував, вказуючи на безпідставність вимог останньої.

Відповідачка за первісним позовом та позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні проти розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_1 не заперечувала, свій позов щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на її утримання підтримала.

Суд, вислухавши позивача (відповідача) ОСОБА_1, відповідача (позивача) ОСОБА_2, вивчивши представлені докази по справі, приходить до наступних висновків.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 18 вересня 1970 року у Полтавському міському палаці одруження за актовим записом № 1777, що  підтверджується свідоцтвом  про одруження  від серії ІІ-ЯК № 0421111 від 18 вересня 1970 року.

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Спору про розподіл спільного нажитого майна між сторонами немає.

Враховуючи викладене, ретельно вивчивши та дослідивши матеріали справи, а також те, що як встановлено в судовому подружжя шлюбних відносин не підтримує, спільного господарства не ведуть, суд приходить  до висновку, що подальше спільне проживання подружжя  і збереження  шлюбу суперечить інтересам  сторін, у зв»язку з чим шлюб підлягає  розірванню.      

Оскільки відповідно до пункту 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються громадяни, віднесені до категорій 1,2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліди І та ІІ групи, суд вважає за необхідне при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу від сплати державного мита сторони звільнити та повернути ОСОБА_1 сплачений ним при подачі позову судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

Окрім того, у відповідності статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на її утримання, суд виходить з наступного.

    Згідно вимог частини 2 статті 75 Сімейного кодексу України право на утримання (аліменти) має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

    Частиною 3 статті 75 Сімейного кодексу України непрацездатним вважається той з подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.

    Положеннями статті 76 Сімейного кодексу України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу; після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного ріку від дня розірвання шлюбу  і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

    Згідно частини 3 статті 79 Сімейного кодексу України, якщо один з подружжя одержує аліменти у зв»язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності.

    Як вбачається з довідки МСЕ від 2 квітня 2003 року, ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням.

    Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука № 471 від 30 березня 2010 року ОСОБА_2 перебуває на обліку у відділі пенсійного забезпечення Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука та отримує пенсію за віком в розмірі 644 грн. 83 коп.

    Згідно посвідчення серії А № 435531 від 19 жовтня 2005 року ОСОБА_1 є особою 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

    Відповідно довідки Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука № 499 від 8 квітня 2010 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та за період з листопада по грудень 2009 року отримував в пенсію в розмірі 2589 грн. 30 коп. щомісячно, за період з січня 2010 року по квітень 2010 року отримав пенсію в розмірі 2634 грн. 30 коп. щомісячно.

    За викладених обставин, враховуючи те, що ОСОБА_2 є непрацездатною у зв»язку з інвалідністю ІІ групи та потребує матеріальної допомоги, а також приймаючи до уваги стан здоров»я ОСОБА_1 та матеріальне становище останнього, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2 та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 200 грн. щомісячно на утримання ОСОБА_3

    Окрім того, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

      Керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, 75, 76, 77, 79, 105 ч.3, 110, 112 ч.2 Сімейного кодексу України, пунктом 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суд,-                                                          

    ВИРІШИВ :

Позов фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2  про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб  зареєстрований 18 вересня 1970 року в Полтавському міському палаці одруження  за актовим записом № 1777  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від сплати витрат звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп., який було сплачено 4 березня 2010 року на розрахунковий рахунок № 31215259700008 Головного Управління державного казначейства у Полтавській області, МФО 831019, код одержувача 34698778.

Зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_2 до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,  на  користь  ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі  200 грн.  щомісячно, починаючи з 31 березня 2010 року протягом строку її інвалідності.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

    Допустити  негайне виконання рішення  в  частині  стягнення аліментів  в межах суми платежу  за один  місяць.

На  рішення суду  може бути  подана  апеляційна  скарга  на протязі  20  діб  з моменту  подачі в 10-денний термін заяви  про апеляційне оскарження.

Суддя: