№ 2-а – 889 /2010 р.

                                                       П О С Т А Н О В А

                                               І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                  30 березня  2010 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя  Донецької області під головуванням судді   Кашицької С.А.., при секретарі  Усенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Іллічівського району  Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманої суми щорічної компенсації на оздоровлення за 2009 рік ,                                                          

                                                        В С Т А Н О В И В :

           Позивач ОСОБА_1 звернувся  з позовною заявою  до  Управління праці і соціального захисту населення Іллічівського району  Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманої суми щорічної компенсації на оздоровлення за 2009 рік .    

           В судовому засіданні в обґрунтування своїх вимог позивач  пояснив , що  він  являється  інвалідом 2-ї групи 1 -ої категорії , внаслідок  захворювань, пов'язаних з участю  в ліквідації  наслідків аварії на ЧАЕС і згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи" він  має право на отримання  щорічної грошової допомоги на оздоровлення  в розмірі  5 мінімальних заробітних плат. В порушення вимог закону відповідач в 2009 р.  виплатив  йому  цю допомогу в меншому розмірі, ніж  передбачено законом , а саме  в вересні 2009 року в сумі - 120 грн.  Просить суд  стягнути недоплачену суму щорічної компенсації на оздоровлення за 2009 рік  в сумі  3030  грн .                

                  Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що ОСОБА_1В  дійсно є інвалідом 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи та  дійсно згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних зарплат, але порядок застосування цього закону визначається Кабінетом Міністрів України, який своєю  Постановою  № 562 від 12.07.2005 р. встановив розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи  в 2009 році -  120 грн., яка позивачу  і була сплачена в повному обсязі в  вересні 2009 р.  Тому вважає , що підстав для  задоволення  позову    немає.   Просила у позові відмовити.        

                  Суд,  вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню  повністю з наступних підстав.

                Так , судом встановлено , що ОСОБА_1  являється  інвалідом  2 групи  1- ої категорії ,  внаслідок захворювань, пов'язаних з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  від 22.10.1993 р. № 3551-ХП  має статус інваліда, що підтверджується  посвідченням та довідкою  МСЕК .

                   Згідно  ст.3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а згідно зі ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані та не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод громадян.

                    Згідно зі ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Відповідно до ст.75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, що знайшло підтвердження у рішенні Конституційного суду України від 17 жовтня 2002 року №17-рп/2002. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.  

                     Відповідно до ст.19 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", компенсація та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до встановлених категорій.

                     Відповідно до ст.48  Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.  

                     Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

                     Законом "Про державні соціальні стандарти та Державні соціальні гарантії" передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. При цьому закони, які встановлювали мінімальні заробітні плати, не містили обмежень щодо застосування норм ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

                        Відповідно до ст.71 Закону України "Державний бюджет України на 2009 рік", КМУ надано право в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

                        Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 грудня 2009 року - 669 гривень на місяць

                        Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен був виплатити позивачу щорічну одноразову грошову допомогу в 2009 році в сумі 3150 грн., оскільки станом на вересень 2009 року розмір мінімальної заробітної плати складав 630 грн.

                        З оглядом на вказане , суд вважає, що в 2009 році відповідач виплатив вказану щорічну допомогу на оздоровлення позивачу в меншому розмірі, чим передбачено законом, а саме недоплата складає - 3030 грн.

                        Суд вважає неправомірними доводи відповідача, а дії незаконними щодо сплати у  2009 році   меншого розміру вищевказаних виплат з посиланням на  норми Закону України "Про   Державний бюджет України на 2009 рік" , постанову КМУ  № 562 від 12.07.2005 року  "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  якими встановлювався розмір таких виплат, "  яка визначена для інвалідів 2 групи в розмірі 120 грн.,  оскільки ці норми не відповідають положенням Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також Конституції України.  

                 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є спеціальним Законом, який визначає основні положення з реалізації конституційних прав громадян, які мають статус ветеранів війни, в тому числі основи їх соціального захисту. У судовому засіданні встановлено , що відповідно до ст. 48 Закону України " від 28. 02.1991 року  № 796 - Х11 Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи"  позивач ОСОБА_1  має право на отримання  щорічно разової грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 5  мінімальних зарплат. Фінансування витрат пов'язаних , з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

                   Згідно ч.7 ст.48 вищевказаного Закону  розмір мінімальної заробітної плати визначається  на момент виплати .

                   Відповідно до наданої відповідачем довідки , щорічна  допомога на оздоровлення  ОСОБА_1  - в 2009 році  була виплачена в вересні  2009 року в сумі -  120 грн.

                 Згідно ст. 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік " розмір мінімальної заробітної платні встановлений на 01.07.09 р. в сумі 630 грн.

                 Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен був виплатити позивачу  в 2009 році - 3150 грн.-  допомогу на оздоровлення .

                   В зв'язку з тим, що  в вересні 2009 р. позивачу  було виплачено -  120 грн.,  про що в судовому засіданні пояснив позивач, та не заперечував представник відповідача, заборгованість  по сплаті вказаної допомоги становить за  2009 рік - 3030 грн , яка підлягає стягненню з відповідача  на користь позивача .                      

                  Суд вважає неправомірними доводи відповідача щодо сплати у 2009 р. меншого розміру вищевказаної виплати з посиланням на Постанову КМУ № 562 від 12.07.05 р., якою  встановлювався розмір таких виплат, оскільки не відповідає положенням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи" ,  вирішуючи спір, суд виходив із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.

                      Згідно ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції, не є вичерпними. Вони гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обігу існуючих прав і свобод.

                      Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

                      В адміністративних справах про протиправність рішень, дій  чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.    

                      Відповідач не довів правомірність дій щодо нарахування  ОСОБА_1 щорічної  грошової допомоги на оздоровлення в 2009 р. в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи  " ,  в зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі .

                                Керуючись ст.11,17,18,19,  159,160,163,167 ,  КАС  України,  суд ,

                                                     ПОСТАНОВИВ:

             Позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Іллічівського району  Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманої суми щорічної компенсації на оздоровлення за 2009 рік                                                    - задовольнити.  

            Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Іллічівського району  Маріупольської міської ради   на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної  грошової  допомоги на оздоровлення за 2009 рік  в розмірі 3030 грн .

           Заява  про апеляційне оскарження та апеляційна скарга на постанову суду  подаються до Апеляційного суду Донецької області  через Іллічівський районний суд м.Маріуполя.

           Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом  десяти днів  з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України- з дня складання в повному обсязі.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .

                            Суддя :