Справа № 2-524/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

“22“ березня 2010 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді             Павліва В.Р.

при секретарі                 Кочірко Л.В., Білій Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти виконкому ОСОБА_2 міської ради Львівської області, третя особа директор СЗОШ №4 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов’язання укладення трудового договору, -

встановив:

31.07.2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 відділу освіти ОСОБА_2 міської ради Львівської області про укладення трудового договору. Просить зобов’язати відповідача - відділ освіти ОСОБА_2 міської ради Львівської обл. укласти з ним трудовий договір про прийняття на посаду вчителя фізкультури у Новороздільську загальноосвітню школу №4.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що раніше працював вчителем фізкультури, має відповідну освіту, досвід роботи на підставі чого 15 серпня 2004 року був внесений до резервного списку ОСОБА_2 відділу освіти.

04.10.2004 року було звільнено з роботи вчителя фізкультури ОСОБА_2 загальноосвітньої школи №4 - ОСОБА_6

В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив, що про звільнення ОСОБА_6 з посади йому стало відомо в лютому 2005 року. Про вільне робоче місце відповідач мав його повідомити, оскільки він був зарахований до резерву. Так, як відповідач не повідомив про вільне робоче місце у ОСОБА_2 СЗОШ №4 ОСОБА_1 звернувся 29.11.2004 року з заявою в обласне управління освіти звідки 14.12.2004 року отримав відповідь, що вільні години після звільнення ОСОБА_6 розподілені між вчителями ОСОБА_2 СЗОШ №4. Після відповіді з обласного управління освіти ОСОБА_1 16.02.2005 року звернувся з проханням про прийняття його на роботу до відповідача ОСОБА_2 відділу освіти ОСОБА_2 міської ради Львівської області де йому повідомили, що рішення про прийом на роботу приймає, директор ОСОБА_2 СЗОШ №4 ОСОБА_3 Звернувшись з заявою про прийом на роботу ОСОБА_3 прийняти таку відмовився пояснивши, що заява написана на ім’я керівника ОСОБА_2 відділу освіти ОСОБА_2 міської ради Львівської області. 16.02.2005 року ОСОБА_7 звернувся з заявою до ОСОБА_3 та, як пояснив позитивної відповіді не отримав.

На підставі наведеного просить позов задовольнити та вважає неправомірними дії відповідача щодо неналежного реагування на його заяву.

Відповідач в особі представника ОСОБА_2 відділу освіти ОСОБА_2 міської ради Львівської області ОСОБА_8 проти позову заперечила. Пояснила, що згідно ст. 26 Закону України «Про загальну середню освіту» призначення на посаду вчителя відбувається за поданням директора школи та після цього відділ освіти видає наказ про прийом на роботу. Подання щодо позивача від директора СЗОШ № 4 не було, тому позивач не був прийнятий на роботу. Крім того у 2005 році були вільні години тренера по футболу, позивачу пропонували роботу у цій секції однак такий відмовився. Щодо резерву пояснила, що жодним нормативним документом не передбачено формування резерву на зайняття посад вчителів. Резерв як такий являє собою дані на осіб які мають намір працювати вчителями, подали документи про освітню кваліфікацію. Існування резерву - ініціатива адміністрації відділу освіти для полегшення заміщення вакантних посад і носить виключно дорадчий характер.

Представник відповідача начальник відділу освіти ОСОБА_2 міської ради Львівської області ОСОБА_9 надав суду пояснення аналогічні викладеним у запереченні на позовну заяву ОСОБА_1 та додатково пояснив, що вважає всі вимоги позивача надуманими та безпідставними.

Залучений у справі в якості третьої особи - директор ОСОБА_2 СЗОШ № 4 - ОСОБА_3 пояснив, що після звільнення вчителя фізкультури ОСОБА_6 у школі №4 директором якої він є на посаду вчителя фізкультури нікого не прийняли. Вакантною посада вчителя вважається тоді коли в наявності не менше 18 вільних годин по предмету. Після звільнення ОСОБА_6, його годинами викладання було донавантажено основних працівників -ОСОБА_4 та ОСОБА_10 так, як такі звернулись з заявами про надання їм додаткових годин. Додатково ОСОБА_3 пояснив, що у школі щороку зменшується кількість учнів і щоб в подальшому уникнути скорочень вільні години після звільнення ОСОБА_6 розподілено між вчителями. Жодних інших вакансій на посаду вчителя фізкультури у школі № 4 не було та з часу звільнення ОСОБА_6 вчителем фізкультури нікого не прийнято, тому позивачу надавались усні та письмові відповіді від отримання яких він відмовлявся, а в засіданні зазначив, що відповіді йому взагалі ніхто не надавав оскільки відповіді про відсутність вільного робочого місця його не влаштовували. Також ОСОБА_3 повідомив, що на даний час донавантажені години з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знято, оскільки у зв’язку із зменшенням кількості учнів такі відмінені.

Залучені в якості третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомили, що після звільнення їхнього колеги ОСОБА_6, вони звернулись з заявами до директора ОСОБА_3 щоб їм надали вільні години викладання фізкультури оскільки мали таке право відповідно до своєї освіти та навиків роботи, а позивач ОСОБА_1 безпідставно позивається до відповідача та наговорює на ОСОБА_3

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, дослідивши зібрані у справі докази, суд з’ясував.

У позовній заяві ОСОБА_1 фактично оспорює відмову у прийнятті на роботу оскільки вважає, що будучи у резерві на подальше працевлаштування при наявності вакансії мав бути працевлаштованим.

Як встановлено в судовому засіданні позивач 16.02.2005 року звернувся до відповідача та третьої особи ОСОБА_3 з заявою про зарахування його на посаду вчителя фізкультури та отримав відмову, однак розписатись в отриманні відповіді відмовився про, що ствердив в судовому засіданні та додатково пояснив, що не отримав конверту із штампом поштового відділення, а про звільнення вчителя ОСОБА_6 дізнався із відповіді за підписом Начальника Відділу освіти ОСОБА_2 міської ради Львівської області виконавчого комітету відділу освіти ОСОБА_9 від 10.07.2008 року, де було також вказано, що у ОСОБА_2 навчальних закладах вакантних місць учителя фізичного виховання немає.

Як встановлено з пояснень відповідача, позивач дійсно представив у 2004 році особові документи і його занесли в так званий резерв-журнал який носить виключно дорадчий характер, який створений для полегшення пошуку осіб, які бажають працевлаштуватись. Однак станом на 16.02.2005 року, коли ОСОБА_1 звернувся до них з заявою, вакантних посад вчителя фізкультури не було, так як години, які викладав вчитель ОСОБА_6 після його звільнення розподілили на двох інших вчителів.

Із змісту ст. 232 КЗПП України у районних (міських) судах розглядаються спори про відмову у прийнятті на роботу певних категорій працівників, а саме тих, які запрошені на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації; молодих спеціалістів, вагітних жінок та жінок які мають дітей віком до трьох років або дитину інваліда, одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років, виборних працівників, працівників яким надано право поворотного прийняття на роботу, інших осіб, з якими власник, або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов’язаний укласти трудовий договір.

Як встановлено позивач ОСОБА_1 не відноситься до жодної з категорій працівників з якими в силу ст. 232 КЗПП України роботодавець зобов’язаний укласти трудовий договір.

Перебування у резерві на який посилається позивач не зобов’язує роботодавця укласти-трудовий договір з ним, оскільки такий для даної категорії працівників не є регламентованим жодним нормативним документом. Вакантних посад крім посади, яку займав вчитель ОСОБА_6 у СЗОШ № 4 не було, вивільнені години по звільненні ОСОБА_6 були розподілені між працюючими вчителями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які звернулись із відповідними заявами та освітньо-кваліфікаційний рівень яких дозволяв їм виконувати таку роботу, інших осіб на посаду вчителя фізвиховання працевлаштовано не було, вивільнені години на даний час скорочено у зв’язку із зменшенням кількості учнів.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.1992р. “Про практику розгляду судами трудових спорів «Якщо тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з’ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов’язки сторін.»

    Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить  до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити не у зв’язку із пропуском строку звернення до суду, а за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 15,30,62,203 ЦПК України, ст.ст. 24,232 КЗПП, ст. 26 ЗУ «Про загальну середню освіту» суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу освіти виконкому ОСОБА_2 міської ради Львівської області, третя особа директор СЗОШ №4 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов’язання укладення трудового договору – відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Миколаївський районний суд Львівської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    СУДДЯ                     В.Р.Павлів