- відповідач: Білик Владислав Сергійович
- позивач: Білик Луїза Владиславівна
- Представник позивача: Неселовська Вікторія Владиславівна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 369/11645/19
Провадження № 2/369/911/20
РІШЕННЯ
Іменем України
13.03.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Медведського М.Д.,
за участю секретаря - Головатюк В.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку яка продовжує навчання,-
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 5000 грн., щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду та до закінчення навчання тобто до 31.10. 2022 року. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь 600 грн. на оплату правової допомоги.
В обґрунтування зазначених вимог вказувала на те, що відповідач ОСОБА_2 є її батьком, оскільки її батьки перебувають у розірваному шлюбі, вона залишилась проживати з мамою. Батько сплачував аліменти на її утримання на користь її матері.
Звертаючись з даним позовом, позивачка вважає, що відповідач - її батько зможе сплачувати їй щомісячно по 5000 (п`ять тисяч гривень), оскільки має доходи, здатний працювати і працює, молодий та працездатний.
Свої позовні вимоги обґрунтовує довідками з Університету, а також витратами за навчання за кордоном, що вимагає відповідних витрат.
Ухвалою Києво-Святошинского районного суду Київської області від 07.10. 2019 року відкрито провадження по справі, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
11 лютого 2020 року представником відповідача до суду направлено відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що відповідач позовні вимоги Позивача не визнає, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.
Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.
З матеріалів справи вбачається, що місцем фактичного проживання Позивача, є місто Київ.
Представник відповідача зазначає, що в місті Києві знаходиться декілька вищих навчальних закладів, які мають факультети англійської і німецької філології.
Звертають увагу суду на той факт, що декілька років назад Позивач обговорювала з Відповідачем свої плани навчання у вищому навчальному закладі. Позивач висловилася про те, що вона мала б бажання здобувати вищу освіту за кордоном. Однак, Відповідач вказав їй про те, що немає необхідності здобувати освіту за кордоном, в той час, коли таку ж саму, за якістю та фаховістю, освіту можливо здобути в Україні, навчаючись в закладі освіти державної чи комунальної форми власності.
Відповідач неодноразово звертав увагу Позивача, що він не має фінансової можливості оплачувати навчання Позивача за кордоном, оскільки він має невеликий дохід і на його утриманні перебуває одинока хвора мама, 1949 року народження, яку він зобов`язаний доглядати.
Також, згідно ч. 2 ст. 55 ЗУ «Про освіту», батьки здобувачів освіти мають право:
захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти; звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти; обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;
брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;
завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;
брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;
отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності;
подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу; вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
Цілком очевидно, що навчаючись за кордоном, Відповідач, як батько, буде позбавлений зазначених прав батька здобувача освіти, що є однією з причин незгоди Відповідача з тим щоб Позивачка навчалася за кордоном.
Також, звертає увагу суду на той факт, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт навчання Позивача в Ягеллонському Університеті у місті Кракові Республіки Польща.
Так, Позивачем додано до позовної заяви копію Довідки про прийняття іноземця на стаціонарне навчання від 17.07.2019р., копію довідки від 18.12.2019 р., копія підтвердження операції-виплата готівки від 27.05.2019 року, копія підтвердження резервації місця в студентському домі від 18.12.2019 р., копію договору страхування подорожуючих за кордон, копії проїзних документів на автобус, копія фіскального чеку та інші копії документів польською мовою.
Згідно ст. 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961р. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Згідно ст. 4 Конвенції Передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.
Однак апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок "Apostille" (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)" повинен бути викладений французькою мовою.
Статтею 5 Конвенції передбачено, що Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред 'явника документа.
Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ.
Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення.
Однак, в порушення вимог вказаної Конвенції, на жодному документі, виконаному польською мовою немає апостиля, на копіях документів, виконаних українською мовою, нотаріально не завірено підпис перекладача. На копії фіскального чеку взагалі не вказано хто є платником. Додано договір страхування подорожуючого за кордон, а не особи яка планує навчатися за кордоном. І взагалі, жодна копія документу не завірена в установленому порядку, а отже не може прийматися судом до уваги.
Крім того, Позивач подає копію підтвердження операції - вплати готівки начебто за навчання у вищому учбовому закладі та студентський квиток ОСОБА_4 від 27 травня 2019 року. Однак, згідно інших копій, доданих Позивачем, її начебто було прийнято до університету з 01 жовтня 2019 року. Тобто, Позивачем було сплачено за навчання ще домоменту її прийняття до навчального закладу. Вказана обставина викликає неабиякий сумнів в правдивості тверджень Позивача.
Також, Позивачем викладена неправдива інформація стосовно того, що Відповідач (батько) має доходи і працює.
Так, згідно Довідки № 275-1-87/20 від 22 січня 2020 року Відповідач ( ОСОБА_2 ) з 19 лютого 2019 року є безробітним.
Враховуючи вік Відповідача та стан його здоров`я (захворювання печінки), Відповідачу досить складно влаштуватися на роботу. Єдиний дохід, який він має - це допомога по безробіттю.
Також, слід врахувати, що на його утриманні перебуває його мати, ОСОБА_6 1949 року народження. Яка є самотнім пенсіонером, має захворювання артифакія, опероване відшарування сітківки (не бачить на одне око), а також має перелом хребта, (копії медичних довідок - додаються). Вказані захворювання вимагають постійного догляду та значних витрат на ліки.
Таким чином, навіть при умові продовження навчання Позивача у вищому навчальному закладі в Україні, Відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання.
Також, звертаємо увагу суду на те, що позивач у своєму позові посилається на те, що вона нібито навчається в навчальному закладі за кордоном, а отже посилається на ст. 199 СК України, як на підставу стягнення з Відповідача матеріальної допомоги як на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Однак, в прохальній частині позову, Позивач просить стягнути з Відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 5000,00 грн. При цьому, в самому позові не викладено обставин, які б мали б бути причиною сплати аліментів на утримання повнолітньої доньки.
На підставі викладеного, вважаємо позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
28 лютого 2020 року представником позивача до суду направлено відповідь на відзив, який обґрунтований тим, що відповідач був обізнаний про наміри ОСОБА_4 , навчатися за кордоном. 09 вересня 2017 року було надано батьками, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_7 надали згоду на самостійний тимчасовий виїзд за кордон - до Республіки Польща та інших країн Шенгенської угоди з метою навчання в Ягеллонському університеті в м. Кракові в зв`язку з тим, що вона досягла шістнадцяти років та має право відповідно до законодавства України на самостійний виїзд за кордон. При цьому гарантуємо (тобто обоє батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ) повне фінансове забезпечення вищезазначеної поїздки та оплату всіх її витрат, включно витрати на навчання, проживання, харчування, переїзди, медичне страхування, лікування і тд.
ОСОБА_2 , висловлює сумніви з приводу навчання Позивача в Ягеллонському університеті: «...що Позивача начебто було прийнято до університету з 01 жовтня 2019року. Тобто, Позивачем було сплачено за навчання ще до моменту її прийняття до навчального закладу. Вказана обставина викликає неабиякий сумнів в правдивості тверджень Позивача...».
Відповідно до умов вступу до Ягеллонського Університету (так же як і до будь-якого вищого закладу освіти на території України за контрактною формою навчання) для зарахування на навчання абітурієнту необхідно виконати ряд умов, у тому числі: здати іспит/пройти співбесіду, отримати прохідну кількість балів, бути внесеним до списку рекомендованих до зарахування, протягом семи днів сплатити за навчання в першому семестрі (що підтверджується чеком про оплату).
Оскільки ОСОБА_4 вступала до Ягеллонського Університету у першу хвилю вступу (що тривала з 27.02.2019 - 01.06.2019) результати співбесіди їй повідомили 18.05.2019 р., 23.05.2019 р. вона була рекомендована до зарахування та протягом семи днів повинна була оплатити за навчання за перший семестр, 27.05.2019 р. Позивач сплатила за навчання (що підтверджується чеком про оплату від 27.05.2019 р.). У зв`язку з виконанням усіх вимог вступу ОСОБА_4 була зарахована на перший курс навчання до Ягеллонського Університету за спеціальністю англійська філологія з німецькою мовою, що підтверджується довідкою виданою Інститутом Англійської Філології Ягеллонського Університету в місті Кракові (від 17.07.2019 р.), а також довідкою (від 18.12.2019 р.), що перекладена українською мовою та підпис перекладача затверджено приватним нотаріусом. Навчання з вказаної спеціальності розпочинається з 01.10.2019 р.
Відповідачем не надано підтвердження інформації щодо факту наявності у нього захворювань печінки, які б були перешкодою для його працевлаштування, оскільки відсутні медичні документи щодо стану його здоров`я.
Мати ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою:, АДРЕСА_2 .
Доводи Відповідача ОСОБА_2 , що на його утриманні перебуває його матір ОСОБА_6 , яка є пенсіонером, та потребує його утримання і лікування, у зв`язку з чим його матеріальне становище погіршується, не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки Відповідачем не надано доказів, що саме він безпосередньо здійснює догляд за матір`ю, проживає з нею та оплачує витрати на її лікування.
Відповідно до положень Управління праці та соціального захисту населення приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування про перебування на утриманні чи про спільне проживання із непрацездатною особою.
Оскільки, Відповідачем було надано лише медичні довідки щодо стану здоров`я його матері і витрат на її лікування та не надано документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, тому надані документи не можуть бути підтвердженням того, що на утриманні ОСОБА_2 знаходиться його мати ОСОБА_6 .
Звертаю увагу, що Відповідач по справі має рідну сестру 1979 року народження, дівоче прізвище якої - ОСОБА_9 , яка теж може утримувати та допомагати рідній матері.
Як вже було, зазначено ОСОБА_4 , навчається з 01.10.2019 року (за стаціонарною формою навчання) і її навчання триватиме строком до 31.10.2022 року у Яґеллонському Університеті у місті Кракові Республіки Польща.
За навчання за кордоном і проживання у чужій країні необхідно сплачувати грошові кошти. Навчаючись на стаціонарній формі навчання ОСОБА_4 , не має і не матиме можливості постійно працювати і утримувати себе.
Тому на підставі вищевказаного просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.10. 1999 року.
З 01.10.2019 року до 31.10.2022 року позивачка ОСОБА_4 зарахована на стаціонарне за напрямком англійська філологія з німецькою мовою до Ягеллонського університету в Кракові на принципах оплати.
Навчання у Вищому навчальному закладі підтверджується довідкою навчального закладу від 17.07.2019 року.
Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно із статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частин 1, 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Отже, відповідач є особою працездатного віку, обмежень щодо його працевлаштування судом не встановлено, тому суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
У спростування зазначеного будь-яких доказів відповідачем суду не надано.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Отже, аналіз статтей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
В ході судового розгляду об`єктивно встановлено, що матеріальний стан позивачки не дозволяє їй у повній мірі задовольнити усі необхідні потреби.
Відповідачем в судовому засіданні повідомлено, що він тривалий час не працює, при цьому, на підтвердження вказаного, доказів не надано. Водночас, доказів, або будь-яких підтверджень, спрямованих на спростування слів відповідача також не надано.
Водночас, той факт, що відповідач офіційно не працевлаштований не може однозначно свідчити про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання.
Окрім того, відповідачем не повідомлено обставин, що можуть свідчити про об`єктивну неможливість останнього вирішити питання працевлаштування, як то стан здоров`я, похилий вік тощо.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму у 2020 році становить на одну особу в розрахунку на місяць - із 1 січня - 2027,00 грн. При цьому, вартість освітньої послуги яку слід сплачувати за кожен календарний рік становить 4500 польських злотих.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно норми ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пред`являючи позов, ОСОБА_4 зазначила, що вона, як дочка потребує матеріальної допомоги батька, посилаючись на значні витрати, пов`язанні з навчанням за кордоном, а саме у Ягеллонському університеті в м. Краків на платній основі, за яке остання сплачує грошові кошти.
Відповідно, з урахуванням вимог п. 1-4 ч. 1 ст. 182 СК України, враховуючи матеріальне становище позивача, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, вартісної величини, достатньої для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб, розміру вартості освітніх послуг, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача аліменти у розмірі 2500, 00 грн., щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду - 06.09.2019 та до закінчення навчання, а саме до 31.10. 2022 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за подання позову в розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) аліменти у розмірі 2500 грн. 00 коп. з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 вересня 2019 року і до закінчення навчання, а саме до 31.10. 2022 року .
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок в дохід держави.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 23 березня 2020 року.
Суддя М.Д. Медведський
- Номер: 2/369/911/20
- Опис: стягнення аліментів
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 369/11645/19
- Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
- Суддя: Медведський М.Д.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.09.2019
- Дата етапу: 15.04.2020