Справа № 2-П-4/2010 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 квітня 2010 року         Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого: судді Хакіна В.М.

при секретарі: Гребенюк О.В.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03.03.2010 року,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Ізюмського міськрайонного суду від 03.03.2010 року ухваленим у  справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про стягнення боргу, позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що задовольняючи позовні вимоги, суд не врахував обставин відсутності відповідача, а саме те, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

    При розгляді заяви про перегляд заочного рішення позивач заперечував проти її задоволення.

Відповідач в судове засідання з’явився, вимоги заяви підтримав в повному обсязі, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги відповідача, вважав що заочне рішення підлягає скасуванню.

    Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява  не підлягає задоволенню.

    У відповідності до п.1 ч.3 ст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити її без задоволення.

    Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2009 року, Ізюмським міськрайонним судом Харківської області відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про стягнення боргу, попереднє слухання по справі призначене на 23 вересня 2009 року, сторонам по справі були надіслані копії ухвал про відкриття провадження по справі, відповідачу також були надіслані копії документів по справі (а.с.14).

23 вересня 2009 року, відповідач в судове засідання не з’явився, по час та місце справи був повідомлений належним чином. До суду повернувся конверт з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

У зв’язку з неотриманням повідомлення, попередній розгляд справи був перенесений на 27 листопада 2009 року.

27 листопада 2009 року відповідач в судове засідання не з’явився, по час та місце справи був повідомлений належним чином, про  що свідчить розписка про одержання судового повідомлення (а.с.18).

Ухвалою від 27 вересня 2009 року, цивільна справа призначена до розгляду по суті на 03 березня 2010 року.

03 березня 2010 року, відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить судове повідомлення на ім’я відповідача (а.с.23).

    В зв’язку з неодноразовими неявками відповідача по справі, який про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомляв, заперечень проти позову не надав, на підставі ст.224 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив рішення при  заочному розгляді справи.

    Посилання відповідача на те, що суд при ухваленні заочного рішення обмежився лише доказами позивача, а відповідач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, та взяти участь у змагальному процесі безпідставні.

    Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити не правомірність дій позивача, в судовому зсіданні,  або надати заперечення на позов.

    Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення відповідача від судових засідань, давало право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

    Крім цього, посилання відповідача на те, що він не міг з’явитися в судове засідання оскільки хворів та знаходився на амбулаторному лікуванні, є необгрунтованими, оскільки в матеріалах справі відсутні будь-яки докази вказаного факту.

Керуючись ст.231 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Суддя: