Справа №2-58/10

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

            Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 березня 2010 року                                                                        м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді:     ДУДЧЕНКО В.О.,

при секретарі:         ЗІНЧЕНКО Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краснограді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі УБМР «Укргазспецбудмонтаж» за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Піщанської сільської ради Красноградського району Харківської області про усунення перешкод при здійсненні приватизації з зустрічним позовом ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про визнання права власності,  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод при здійсненні приватизації та зобов'язання ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» передати у комунальну власність територіальної громади села Піщанка Красноградського району Харківської області житловий будинок № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району Харківської області.

Представники позивача за дорученням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримали та просили його задовольнити, а також пояснили суду, що на підставі протоколу спільного засідання адміністрації та президії профспілкового комітету УБМР «Укргазспецбудмонтаж» від 09.02.2006 року про надання ОСОБА_1 з сім'єю житлового приміщення, 14.02.2006 року був виданий ордер на право вселення в будинок № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району Харківської області. Таким чином ОСОБА_1 з батьком ОСОБА_4 з 14.02.2006 року є наймачами будинку № 10 по вул. Березовій в с.Піщанка, що знаходиться на балансі філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» УБМР «Укргазспецбудмонтаж» та відноситься до державного житлового фонду. ОСОБА_1 вирішив скористатися правом на житло передбаченого ст.47 Конституції України шляхом приватизації займаного ним будинку. Право на приватизацію будинків державного житлового фонду передбачено п.3 ст.9 Житлового кодексу України. Оскільки приватизація державного житлового фонду який знаходиться у повному господарському віданні державних підприємств відбувається шляхом передачі майна в комунальну власність, а звідти переходить у власність громадян, ОСОБА_1 звертався до філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» УБМР «Укргазцпецбудмонтаж» листом від 23.02.2009 року з проханням передати будинок № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району Харківської області в комунальну власність для подальшої приватизації. Слід зазначити, що Піщанська сільська рада не заперечує проти прийняття у комунальну власність територіальної громади села Піщанка житлового будинку № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка, що підтверджується рішення № 42 Піщанської сільської ради. Не зважаючи на правові підстави гарантовані ОСОБА_1 Конституцією України та чинним законодавством України на лист від 23.02.2009 року про передачу займаного ним будинку у комунальну власність отримав відповідь про відмову. Позиція відповідача аргументована тим, що НАК «Нафтогаз України» керуючись ч. 4 ст. 7 ЗУ «Про трубопровідний транспорт» не надав на таку передачу згоду. У зв'язку з тим, що дії відповідача є незаконними та такими, що порушують ОСОБА_1 конституційне право на житло та на його приватизацію, просять суд зобов'язати ДК «Укргазвидобування»  НАК «Нафтогаз України» передати у комунальну власність територіальної громади села Піщанка Красноградського району Харківської області житловий будинок № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але в матеріалах справи мається клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідача НАК «Нафтогаз України» ДК «Укргазвидобування» - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позов не визнали та пояснили, що НАК «Нафтогаз України» є акціонерним товариством, в якому 100 % акцій компанії знаходиться у державній власності, при цьому власником майна, яке передано до статутного фонду НАК «Нафтогаз України», є акціонерна компанія, а не держава. Крім того відповідно до ч.4 ст.7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» вчинення дій або правочинів, що можуть призвести до відчуження основних фондів дочірніх підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в тому числі передача його в комунальну власність, заборонено.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Піщанської сільської ради Красноградського району Харківської області в судове засідання не з’явилась, але від неї надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі їх представника, сільська рада позов ОСОБА_1 визнає повністю та ніяких претензій до позову та прийняття рішення по справі не має.

При цьому не погодившись з позовом ОСОБА_1 відповідачем було пред’явлено зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 в якій ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ставить питання про визнання за ними права власності на житловий будинок № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району. У своєму зустрічному позові вони посилаються на те, що зустрічний позов ДК «Укргазвидобування» є взаємопов'язаним з первісним позовом ОСОБА_1 до ДК «Укргазвидобування» і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки виникають з одних правовідносин (право власності) та задоволення зустрічного позову повністю виключатиме задоволення первісного позову, при цьому зустрічний позов має на меті доьссти відсутність у позивача матеріально-правових підстав на задоволення первісного позову

Згідно договору купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки від 13.09.2005 р., посвідченого державним нотаріусом Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №  1-1821, ОСОБА_9 продала, а ДК «Укргазвидобування» купила жилий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, що розташовані в с. Піщане Красноградського району Харківської області, вул. Березова, 10, а саме жилий будинок череп'яний, обкладений цеглою, з однією кухні, п'яти жилих кімнат, загальною площею 254,8 кв. м., жилою площею 92,3 кв. м., при якому с будівлі: Б - літня кухня, В - сарай, Г - погріб, Д - убиральня, Я - зливна яма, 3 - замощення, Н - огорожа, на приватизованій земельній ділянці площею 0,2500 га, яку передано для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Право власності на житловий будинок № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району Харківської області зареєстровано за ДК «Укргазвидобування», що підтверджується витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9634681 від 23.01.2006 р., виданого Комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвентаризатор» м. Красноград.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

З огляду вищенаведеного вбачається, що житловий будинок № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району Харківської області належить на праві власності ДК «Укргазвидобування» на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки від 13.09.2005 р.

Не визнавши позовні вимоги ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України», які викладені у вказаній Зустрічній позовній заяві,  представники ОСОБА_1 подали заперечення на неї в яких вважають необгрунтованими та незаконними дані позовні вимоги з наступних підстав.

Відповідно до наданої Зустрічної позовної заяви відповідачем є ОСОБА_1. Також зазначається, що подавши позов про усунення перешкод при здійсненні приватизації до ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» ОСОБА_1 оспорив право власності ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» на спірний будинок та вважає за необхідне захистити своє право шляхом визнання за державою права власності на цей будинок. Вимоги ОСОБА_1 до ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України», щодо усунення перешкод при здійсненні приватизації ґрунтуються на доказах, які є офіційними документами, встановленої форми, в котрих визначена форма власності спірного будинку—загальнодержавна. Таким чином, ОСОБА_10 жодним чином не оспорює та не заперечує проти визначеної відповідно до вимог закону форми власності спірного будинку. Натомість, ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» своїм позовом заперечує відомості, що наведені у ОСОБА_6 про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9634681 від 23.01.2006р., який виданий Комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвентаризатор» м. Краснограда. Пред'явлення вимог щодо визнання права власності на будинок №10 по вул.Березова в с. Піщанка Красноградського району Харківської області, до ОСОБА_1 є безпідставним та необгрунтованим.

Відповідно до ч. 1 п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5 : «Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць». Таким чином, ОСОБА_1 є неналежним відповідачем, адже реєстрація прав власності на нерухоме майно та визначення форми власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, видача відповідних правовстановлюючих документів, витягів з реєстру належить до компетенції Комунального підприємства технічної інвентаризації «Інвентаризатор» м. Красноград.

Суд заслухавши представників позивача по первісному позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3, одночасно вони ж є представниками відповідача по зустрічній позовній заяві, представників відповідачів за первісним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які також одночасно є представниками позивача по зустрічному позову, дослідивши матеріали справи та всі докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 до ДК «Укргазвидобування» НАК «Накнафтогаз України» підлягають задоволенню, а зустрічна позовна заява ДК «Укргазвидобування» НАК «Накнафтогаз України» до ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В ході розгляду справи було встановлено, що не заперечується й обома сторонами, що  згідно договору купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки від 13.09.2005р., посвідченого державним нотаріусом Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області та зареєстровано в реєстрі за №1-1821, ОСОБА_9 продала, а ДК «Укргазвидобування» купила жилий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, що розташовані в с. Піщане Красноградського району Харківської області, вул. Березова, 10, а саме жилий будинок череп'яний, обкладений цеглою, з однією кухні, п'яти жилих кімнат, загальною площею 254,8 кв. м., жилою площею 92,3 кв. м., при якому с будівлі: Б - літня кухня, В - сарай, Г - погріб, Д - убиральня, Я - зливна яма, 3 - замощення, Н - огорожа, на приватизованій земельній ділянці площею 0,2500 га, яку передано для будівництва та обслуговування жилого будинку.

В подальшому право власності на житловий будинок № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району Харківської області було зареєстровано за ДК «Укргазвидобування», що підтверджується витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9634681 від 23.01.2006 р., виданого Комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвентаризатор» м. Красноград.

В судовому засіданні представники ДК «Укргазвидобування» НАК «Накнафтогаз України» пояснили, що ДК «Укргазвидобування» подало позов про визнання права власності на житловий будинок саме до ОСОБА_1 на підставі ст. 392 ЦК України, якою передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту ст. 392 ЦК України випливає, що:

- позивачем позову про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин (фізична, юридична особи, держава, територіальна громада), який вважає себе власником (суб'єктом права повного господарського відання або права оперативного управління) певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб, претензіями на це майно третіх осіб, необхідністю одержати правовстановлювальні документи;

 - відповідачем даного позову може бути будь-яка особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

З огляду на ці положення ст.392 ЦК України вони вважають, що ОСОБА_1, який має сумніви у приналежності спірного майна на праві власності позивачу та власний інтерес щодо житлового будинку № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району Харківської області, є належним відповідачем за цим позовом.

Однак відповідно до ч. 1 п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5 : «Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць».

Також на день розгляду справи судом, будь яких даних про те, що право власності на оспорюваний будинок № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району в установленому законом порядку перейшло до іншого власника, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 до якого саме пред’явлено зустрічний позов, в матеріалах справи не мається, не надано таких даних і сторонами. Натомість самі позивачі по зустрічному позову також не заперечують цього факту і самі ж, як в своєму позові так і в судовому засіданні зазначають, що житловий будинок № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району Харківської області належить на праві власності ДК «Укргазвидобування» на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки від 13.09.2005 р.

За таких обставин, коли згідно договору купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки від 13.09.2005 р., посвідченого державним нотаріусом Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області та зареєстровано в реєстрі за №  1-1821, ОСОБА_9 продала, а ДК «Укргазвидобування» купила жилий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, що розташовані в с. Піщане Красноградського району Харківської області, вул. Березова, 10 та в подальшому право власності на вказаний будинок було зареєстровано за ДК «Укргазвидобування», що підтверджується витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9634681 від 23.01.2006р., виданого Комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвентаризатор» м. Красноград (а.с.44-46) і на день розгляду справи будь яких даних про те, що право власності на оспорюваний будинок в установленому законом порядку перейшло до іншого власника, то підстав для задоволення позовних вимог ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок немає.

Крім того, відповідно до наведеного, а також враховуючи те, що у ОСОБА_1 немає будь-яких правовстановлюючих документів на будинок, що розташовано в с.Піщанка Красноградського району Харківської області, вул.Березова, 10, то в будь-якому разі, на даний момент ОСОБА_1 не може бути неналежним відповідачем за даним зустрічним позовом.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 то суд вважає, що вони підлягають задоволенню.

Так, п.2 ст.22 Конституції України закріплено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть буди скасовані.

Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Відповідно ст.9 Житлового кодексу України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-ХП від 19.06.1992р. визначає правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання.

Ст.1 Закону України № 2482-ХП від 19.06.1992 р. визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

ДК «Укргазвидобування» створена як дочірня компанія НАК «Нафтогаз України» на підставі постанови КМУ «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу» від 24.07.1998р. № 1173.

Відповідно до Статуту ДК «Укргазвидобування», затвердженого наказом Мінпаливенерго України від 01.04.2008р. №194 та зареєстрованого державним реєстратором 14.04.2008р. №10741050036004663, є юридичною особою, засновником якої є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.ст.325, 326, 327 ЦК України, в Україні визначаються такі форми власності як державна, приватна та комунальна, інших форм власності діючим законодавством не передбачено.

При цьому відповідачі по первісному позову так не змогли пояснити яка форма власності відповідно до діючого законодавства у їх компанії, однак, як в своїх запереченнях та поясненнях, а також і в судовому засіданні вони пояснювали, що НАК «Нафтогаз України» є акціонерним товариством, в якому 100 % акцій компанії знаходиться у державній власності.

У зустрічній позовні заяві позивач зазначає, що у ст.74 Господарського кодексу України наводиться поняття державного унітарного підприємства, проте таке посилання не відповідає дійсності, адже наведена   стаття  встановлює поняття державного комерційного підприємства, та не містить вимог вказаних позивачем. Натомість ст.73 ГК України регламентує поняття та вимоги до державного унітарного підприємства. Згідно до ч.4 ст.73 ГК України однією з вимог до державного підприємства є наявність у назві такого підприємства слів «державне підприємство». Проте згідно з ч.3 ст.73 ГК України і п.3.1.4. наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004р. № 59 та скасування нормативних документів» від 28.05.2004р. № 97 є нормами імперативними та зобов'язують компетентні органи державної влади при прийнятті рішень про створення державного унітарного підприємства включати в його назву слова «державне підприємство». ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» створене на підставі Постанови КМ України від 24 липня 1998 року №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу», таким чином рішення про створення підприємства було прийняте до набрання чинності нормативних актів в яких міститься вимога щодо назви. Таким чином відсутність у назві ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» слів «державне підприємство» свідчить лише про не приведення назви підприємства у відповідність до вимог законодавства уповноваженими державними органами.

Крім того, відповідно до Довідки АБ №228344 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, яка мається в матеріалах справи та як доказ була надана самим відповідачем - ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» Інституційний сектор економіки за КІСЕ визначено, як 8.11001 Державні не фінансові корпорації.

Також у зустрічній позовній заяві позивач вказує, що ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» діє на підставі власності акціонерного товариства і не входить до сфери управління органа державної влади. Проте Наказ Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2008 року №21 Про розпорядження об’єктами державної власності, а також лист Заступника генерального директора ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» ОСОБА_11 від 30.01.2008 за № 12/3-06-00638 свідчать про зворотне, а саме підконтрольність ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» Міністерству палива та енергетики України.

Так відповідно до даного наказу №21 від 17.01.2008р. Міністерство палива та енергетики з метою належного виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.07 №1231-р «Деякі питання розпорядження об'єктами державної власності» щодо недопущення порушень інтересів держави і суспільства під час відчуження об'єктів державної власності, запобігання зловживанням у цій сфері у період до прийняття Кабінетом Міністрів України окремого рішення, наказало «Керівникам структурних підрозділів Мінпаливенерго України, керівникам національних акціонерних компаній «Нафтогаз України» та «Енергетична компанія України», щодо яких Міністерство здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави, зупинити;

- прийняття рішень про відчуження об'єктів державної власності (крім
державного майна, яке відчужується відповідно до законодавства про
приватизацію), внесення їх до статутного фонду суб'єктів господарювання,
передачу зазначених об'єктів у комунальну власність, вчинення будь-яких
інших дій, які можуть призвести до відчуження об'єктів державної власності.

З формулювання даного наказу також вбачається, що він регулює відносини щодо відчуження об'єктів державної власності, в тому числі і НАК «Нафтогаз України», оскільки має пряме підпорядкування Кабінету міністрів України. Вказане також свідчить, що форма власності даної компанії є державна.

Також необхідно підкреслити, що Статут ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» затверджується не органами управління ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» чи Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України», а безпосередньо Міністерством палива та енергетики України.

За таких обставин, коли відповідно до діючого законодавства в Україні визначаються лише три форми власності - державна, приватна та комунальна, інших форм власності діючим законодавством не передбачено, а відповідно до пояснень відповідачів НАК «Нафтогаз України» є акціонерним товариством, в якому 100 % акцій компанії знаходиться саме у державній власності, статут ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» затверджується не органами управління ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» чи Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України», а безпосередньо Міністерством палива та енергетики України, саме Міністерство видає відповідні накази НАК «Нафтогаз України», а також у сукупності з іншими наведеними доказами, суд приходить до висновку, що форма власності ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» є державна, оскільки за таких обставин форма власності приватної чи комунальної не може бути. Отже твердження позивача про те, що ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» не є державним підприємством безпідставні.

Крім того жодних доказів, щодо іншої ніж державної форми власності ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Накнафтогаз України» позивачем також не надано.

Твердження позивача про те, що житловий будинок №10 по вул.Березова в с. Піщанка Красноградського району Харківської області не відноситься до державного житлового фонду та не може бути об об'єктом приватизації суд також вважає необґрунтованими та безпідставними.

Згідно ст.1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»: «Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який  знаходиться  у  повному  господарському   віданні чи оперативному  управлінні державних підприємств, організацій, установ.»

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського кодексу України: «Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління».

Стаття 1 ЗУ «Про управління об'єктами державної власності» передбачає, що «Управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.»

Згідно до п.п.1, 3, 6 ч.1 ст.3 цього ж Закону «Об'єктами управління державної власності є: майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям; корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій».

Відповідно до ч.2 ст.74 Господарського кодексу України: «Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання».

Таким чином суд приходить до висновку, що майно ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» є загальнодержавною власністю та закріплено за ним на праві господарського відання. Будь яке майно, придбано державним підприємством належить на праві власності державі, яка в свою чергу надає органам управління право володіти, користуватись та розпоряджатись цим майном в межах визначених законом повноважень. Що стосується обмеження конституційного права на житло та права на приватизацію житла, що належить до Державного житлового фонду, закріпленого п.3 ст.9 Житлового кодексу України, суд вважає, що воно можливе лише у випадках передбачених ст. 64 Конституції України та не входять до повноважень ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», НАК «Нафтогаз України», Міністерства палива та енергетики України.

Також посилання позивача на норми ЗУ «Про трубопровідний транспорт» суд вважає необгрунтованими з наступних причин:

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про трубопровідний транспорт»: «магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів».

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про трубопровідний транспорт»: «Систему трубопровідного транспорту України становлять: магістральний трубопровідний транспорт; промисловий трубопровідний транспорт».

Таким чином вказаний закон не може застосовуватись до відносини учасником яких ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», адже предметом діяльності дочірньої компанії є газовидобування, буріння свердловин, управління з переробки газу і газового конденсату.

Крім того посилання відповідачів на підтвердження своїх доводів на ч.4 ст.7 ЗУ «Про трубопровідний транспорт», суд вважає необгрунтованим: «Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, а також їх приватизація забороняються. Відчуження основних фондів державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, передача їх з    балансу на баланс, в концесію, оренду, лізинг, заставу, управління, передача до статутного фонду інших юридичних осіб основних фондів та акцій
таких підприємств, вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження основних фондів та акцій цих підприємств, а також
основних фондів та акцій Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств і газосховищ забороняються, крім випадків, коли результатом таких дій є створення державних підприємств, 100 відсотків яких є у державній власності України. Дія цієї частини не поширюється на об'єкти житлового фонду державних        підприємств магістрального трубопровідного транспорту». Дійсно дія окремого положення даної статті поширюється на підприємство, яке є відповідачем у справі. Однак суд вважає, що відповідач зазначаючи цю статтю як підставу неможливості здійснення приватизації не врахов, що передача та відчуження державного житлового фонду в процесі здійснення приватизації не може вважатись правочином в розумінні ст.ст. 202, 203 ЦК України, адже така обов'язкова ознака правочину як вільне волевиявлення особи, що здійснює відчуження майна в даному випадку відсутнє, дія щодо розпорядження майном не залежить від волі особи та є її обов'язком згідно закону. Таким чином ч.4 ст.7 ЗУ «Про трубопровідний транспорт України» не врегульовує відносини приватизації державного житлового фонду.

За таких обставин, коли метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин, а також, виходячи із пояснень представників позивача і вище приведених письмових доказів, суд вважає за необхідне зобов'язати ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» передати у комунальну власність територіальної громади села Піщанка Красносноградського району Харківської області житловий будинок № 10 по вул. Березовій в с. Піщанка Красноградського району Харківської області.

На підставі викладеного та керуючись ст.22, 41, 47 Конституції України, ст.9 ЖК України, ст.15, 16, 325-327 ЦК України, ст.1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 1, 3  ЗУ «Про управління об'єктами державної власності», ст.ст. 2, 7 ЗУ «Про трубопровідний транспорт», п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. N 7/5, ст.ст. 3, 4, 57-60, 128, 174, 212-213 ЦПК України, —

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Зобов’язати ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» передати у комунальну власність територіальної громади села Піщанка Красноградського району Харківської області житловий будинок №10 по вул.Березовій в с.Піщанка Красноградського району Харківської області.

В задоволенні позовної заяви ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 – відмовити.    

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: