Справа № 2- 385/2010

    РІШЕННЯ

     Іменем України

07 квітня 2010 року                         м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

Головуючого – судді Ганкіної  І.А.,

при секретарі Шуляк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. ВІнниці цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2   про стягнення  кредитної  заборгованості по кредитному  договору та судових витрат ,-

В с т а н о в и в  :

ПАТ «Універсал Банк» звернувся в районний суд з позовом до ОСОБА_1О та ОСОБА_2  про стягнення  кредитної  заборгованості по кредитному  договору та судових витрат ,  посилаючись на те, що 30.08.2007 року між банком та  відповідачкою  по справі ОСОБА_1  було укладено кредитний договір № 15/04/877 к – 07, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 20 000 грн. строком на 60 місяців. Відповідно до договору відповідач  зобов’язаний своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, процентна ставка становить 33 % річних.

 Крім того в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30.08.2007  року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за № 15 /04 /877 к-07.

    Так, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме: відповідно до умов зазначеного договору  відкрив Позичальнику  поточний рахунок , на який надав Позичальнику кредит відповідно до умов Кредитного  договору . Однак, відповідачем, в порушення своїх зобов'язань, визначених кредитним договором, не сплачено плату за користування кредитами (процентів) та заборгованість по кредитам в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором. Таким чином, станом на 14.08.2009  року заборгованість позичальника становить  55285 грн.45 коп.

Згідно умов договору поруки, відповідач ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання позичальником зобов’язань в повному обсязі за кредитним договором № 15/04/877 к – 07 від 30.08.2007 року, при цьому відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов’язання.

За наведених обставин позивач просить його позовні вимоги задоволити, стягнувши солідарно з відповідачів суму заборгованості в розмірі 55285, 45 грн., а також судові витрати.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві, просив їх задоволити.

    В судовому засіданні  відповідач  ОСОБА_1 позовні вимоги визнала частково, не заперечувала щодо задоволення позовних вимог ,  при цьому пояснила  , що дійсно  Банком їй було надано кредит в сумі 20 000 грн. , однак  з серпня 2008 року  вона призупинила  плату  коштів за користування кредитним договором, оскільки заробітну плату не отримувала так як  не було роботи. Крім того  змінила  місце проживання, але адресу  Банку не повідомила, однак у неї не було умислу  не виконувати свої зобов»язання щодо повернення боргу за договором кредиту.

Відповідач по справі ОСОБА_2 позовні вимоги заявлені Банком не визнав, заперечував щодо його задоволення, при цьому пояснив, що  дійсно він  виступає  перед Банком в якості поручителя за ОСОБА_1, однак кошти в банку  він брав  і відшкодовувати  він не буде. Відшкодування боргу повинна проводити повністю ОСОБА_1 Крім того, по - перше ОСОБА_1  не повідомила Банк протягом 3-х робочих днів про зміну місця проживання та свого сімейного стану , порушивши вимоги  п. 6.1.4 Кредитного договору . Дані обаствини  здатні були вплинути на виконання зобов»язань  кредитного договору . По – друге , Позивачем порушено  п. 6 Договору Поруки від 30.08.2007 року  з яким  у випадку невиконання Боржником зобов»язань за Кредитним договором  Кредитор  повідомляє про це Поручителя шляхом направлення  письмової  вимоги із зазначенням  суми  коштів та рахунок, на які Поручитель зобов»язаний  перераховувати вказані кошти. Однак даних повідомлень відповідач  ОСОБА_2 не отримував  і причин невиконання  ОСОБА_1 свої  зобов»язань, йому відповідачу по справі  не було відомо .  

Заслухавши пояснення сторін , дослідивши та оцінивши  письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

    Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається  з матеріалів справи  30 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір 15/04/877 к – 07, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 20000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 33 % річних, а відповідач зобов’язувався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути отриманий кредит в строк. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 15/04/877 к – 07, від 30.08. 2007 року,   між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки  за № 15/04/877 к – 07 .

    Факт укладення договорів між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1, а також між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 підтверджується відповідною  копією кредитного договору № 15/04/877 к – 07 від 30.08.2007р., і договору поруки від № 15/04/877 к – 07 від 30.08.2007р., анкетою на отримання кредиту, заявою  на видачу готівки № 209 -83 від 30.08.2007 року .

Однак свої зобов’язання за договором відповідач виконував неналежним чином, а тому станом на 14.08.2009 року виникла заборгованість в сумі 55285 грн. 45 коп., яка складається з: простроченої заборгованості по сумі кредиту – 6950, 76 грн., заборгованості по сумі кредиту – 12333, 41 грн. ;  несплачених відсотків за користування кредитом –11973, 27 грн., пені – 24028,01 грн. Суми несплаченого кредиту, відсотків, пені підтверджуються відповідними розрахунками.

Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України (ч.1) визначено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до підпункту 6.1.1. пункту 6.1. кредитного договору №13/478 к-07 від 01.11.2007р позичальник зобов’язався при настанні випадків передбачених пунктами 10.3.-10.4. даного кредитного договору, достроково погасити заборгованість по кредиту та процентах в повному розмірі, а також сплатити всі суми пені і штрафів. Невиконання позичальником зобов’язань, передбачених цим пунктом, є підставою для примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно та/або інші види забезпечення) всієї заборгованості за кредитним договором.

Підпунктом 10.3.1. пункту 10.3. кредитного договору №15/04/877 к – 07 від 30.08.2007р передбачено, що якщо позичальник порушує терміни платежів, що встановлені даним кредитним договором , позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, а також відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору, а позичальник зобов’язаний повернути позивачу суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти та штрафи, а також відшкодувати збитки, завдані позивачу.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання , забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення відображені в договорі поруки укладеному між позивачем та ОСОБА_2 30.08.2007  року.

Згідно п.1 договору поруки, відповідач  ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання позичальником зобов’язань в повному обсязі за кредитним договором №15/04/877 к – 07 від 30.08.2007р .

Відповідно до п. 3 договору поруки, відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов’язання. Також п. 4 договору поруки передбачено, що поручителі і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Аналогічна позиція підтверджена в п.1 та 2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання , забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Підстав для звільнення відповідачів від виконання зобов’язань за кредитним договором №15/04/877 к – 07 від 30.08.2007 року,  та договором поруки за  № 15/04/877 к – 07 від 30.08.2007р року судом не встановлено.

    Оскільки відповідачі порушили умови договору, то право позивача невиконанням зобов’язання порушено і підлягає судовому захисту.

Крім того, згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачені ним судові витрати.

Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 549, 611, 651, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. 15, 30, 60, 61, 88, 214, 215, 223,  ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно  на користь ПАТ « Універсал Банк» заборгованість по кредитному договору  за 15/04/877 к – 07 від 30.08.2007р  в сумі 55 285, 45 грн. та судові витрати в сумі 336 грн.42  коп. з кожного.  

Рішення суду може бути оскаржене  до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня  винесення рішення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження  .

Суддя: