Справа № 2-849/10.

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 березня 2010 року         Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

                        головуючого судді     –   Яреми Л.В.            

при секретарі              –   Скрипій А.А.

за участю адвоката     -   ОСОБА_1,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Посилається  на те, що 19 листопада 2008 року о 20 год. 00 хв. він, керуючи автмобілем марки «Форд-Сієра», державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, рухався в м. Чернівці по вулиці Руській, і біля будинку № 273 йому на зустріч рухався автомобіль марки «Сузукі СХ-4», транзитний номер Тз ВС 7936, під керуванням відповідача, який під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, дистанції та інтервалу руху, не врахувавши дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з його автомобілем, пошкодивши його, чим порушив п.2.10 Правил дорожнього руху України, за що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці  від 21 листопада 2008 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП.

Відповідно до висновку № 200/2 від 25 листопада 2008 року спеціаліста-автотоварознавця, на автомобілі було деформовано з утворенням перегинів ребер твердості із зім’яттям металу, з порушенням геометричних параметрів такі елементи кузова: крило – переднє ліве, двері – передні ліві,  холдінг переднього крила, захисна накладка передніх лівих дверей. Також на автомобілі були пошкоджені та потребували заміни амотизатор передній лівий, поворотна опора ліва, поріг лівий, внутрішня ліва стійка дверей,  вартість матеріального збитку склала 5846 грн. 42 коп.

Вказує, що на даний час автомобіль ним відремонтований, завдана йому матеріальна шкода страховими організаціями не відшкодована, оскільки з цього питання він до них не звертався. Відповідач  на його звернення щодо відшкодування шкоди неодноразово обіцяв добровільно відшкодувати матеріальні збитки до травня 2009 року, але до даного часу не розрахувався. Крім цього, йому було завдано моральну шкоду, оскільки він був фактично позбавлений можливості користуватися автомобілем на протязі 6 місяців, через що переносив незручності у здійсненні підприємницької діяльності, яка пов’язана з постійними роз’їздами у межах та за межами області, неможливо було у зручний час відвідувати пристарілих батьків. Крім цього, він змушений був давати пояснення працівникам міліції, звертатися до спеціалістів-автотоварознавців, адвокатів, погіршився товарний вигляд автомомбіля та відповідно зменшилась  його вартість.

Просить стягнути з відповідача на його користь 5846 грн. 42 коп.  в відшкодування матеріальної шкоди, 5000 гривень в відшкодування моральної шкоди, витрати  за проведення дослідження спеціалістом-автотоварознавцем в сумі 339 грн. 90 коп., судовий збір в сумі 66 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в сумі 120 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги  в повному обсязі, пояснив, що відповідач під час скоєння ДТП був в нетверезому стані, втік з місця пригоди, після чого уникав зустрічі з ним та не бажав відшкодовувати шкоду. На момент проведення експертизи йому не була відома адреса відповідача. Автомобіль  відремонтував,  чеків  не збирав, на ремонт  автомобіля витратив більше, ніж вартість заподіяного збитку відповідно до висновку  автотоварознавчого дослідження.  Просить стягнути на його користь 5846 грн. 42 коп.  в відшкодування матеріальної шкоди, 5000 гривень в відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки  пропонував позивачу ремонт автомобіля за власні кошти, але той відмовився. З експертним висновком він не погоджується, бо не був присутнім при огляді автомобіля, а тому не можливо на сьогоднішній день встановити вартість заподіяної шкоди. Просив в позові відмовити.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши  матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Норма ст. 1187 ЦК України передбачає, що джерелом підвищеної небезпеки є, в тому числі діяльність пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що  19 листопада 2008 року о 20 год. 00 хв., відповідач ОСОБА_3,  керував автомобілем марки «Сузукі СХ-4», транзитний номер Тз ВС 7936 в м. Чернівці по вулиці Руській, 273 та допустив зіткнення з автомобілем марки «Форд-Сієра», державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача ОСОБА_2

 В результаті вказаних  неправомірних дій ОСОБА_3, який порушив п. 2.10 Правил дорожнього руху України, під час вказаної дорожньо-транспортної пригоди, автомобілю марки «Форд-Сієра», державний номер НОМЕР_1, завдані технічні пошкодження.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки «Форд-Сієра», державний номер НОМЕР_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_2 (а.с.25).

Як видно із висновку спеціаліста № 200/2 експертного автотоварознавчого дослідження від 25 листопада 2008 року, під час проведення огляду автомобіля марки «Форд-Сієра», державний номер НОМЕР_1, виявлені погнуті, пошкоджені та такі, що підлягають ремонту та заміні: крило переднє ліве, двері передні ліві, холдінг переднього крила, защітна накладка передніх лівих дверей, амортизатор передній лівий, поворотна опора ліва, поріг лівий, внутрішня ліва стійка дверей , а також пошкоджені деталі після ремонту потребують фарбування. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Форд-Сієра», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, становить суму в розмірі 5846 грн. 42 коп. (а.с.9-19).

Між діями відповідача та наслідками цих дій є прямий причинний зв’язок.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 листопада 2008 року  ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4 та 124 КпАП України із накладенням адміністративного стягнення у вигляді  40 годин громадських робіт (а.с.27).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню  потерпілому, визначається відповідно  до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних  для відновлення пошкодженої речі.

Суд приходить до висновку, що відшкодуванню підлягає сума в розмірі спричиненої матеріальної шкоди в сумі 5846 грн. 42 коп., яка  вказана як вартість збитку, заподіяного власнику досліджуваного автомобіля, визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу ДТЗ  та величини втрати товарної вартості.

Згідно  ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач ОСОБА_3  не надав суду жодних доказів, які б спростовували розмір шкоди, який зазначений позивачем, в тому числі відмовився від призначення експертизи.

 Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

 Суд вважає, що внаслідок вчинення відповідачем ДТП позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягала в переживаннях,  порушенні  звичайних життєвих зв’язків, зміні ритму життя через неможливість користуватись автомобілем  на протязі певного часу.  З урахуванням обставин справи, характеру діяння відповідача, який заподіяв шкоду, фізичних та моральних страждань позивача, а також інших негативних  наслідків,  суд приходить до висновку, що позивачу неправомірними діями відповідача заподіяно моральну шкоду  і її розмір у межах розумності  та справедливості повинен  становити 1000 гривень.

Вищенаведене підтверджується належним чином дослідженими доказами по справі.

 Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України по справі слід провести розподіл судових витрат.  Стягнути з відповідача на користь позивача  витрати  за проведення дослідження спеціалістом-автотоварознавцем в сумі 339 грн. 90 коп., судовий збір в сумі 66 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в сумі 120 гривень.

   На підставі викладеного та ст. ст. 1166,1187, 1188, 1192 ЦК України,  керуючись ст. ст. 10, 11,79, 86,87,88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

    Стягнути з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5846  (п’ять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 42 копійки в відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою  та 1000 ( тисячу)  гривень  моральної шкоди.

 Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати – 339 гривень 90 копійок за проведення дослідження спеціалістом-автотоварознавцем, 66 гривень 50 копійок - сплаченого судового збору, 120 гривень – сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

  СУ   ДДЯ                                         ОСОБА_4