ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          23 березня 2020 року                     м. Житомир                     справа № 240/6169/19  

                                                                                                    категорія  112030300

                     Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

                                                 судді Черняхович І.Е.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області  про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги,

                                                        встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до   не нарахування та виплаті їй з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства встановленої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації провести їй з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі, що дорівнює 40 % від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 відновлено дію статті 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка підлягає застосуванню без будь-яких обмежень. Однак, відповідач не відновив нарахування та виплату передбаченої вказаною статтею щомісячної допомоги, оскільки в Державному бюджеті України не передбачено відповідних видатків. На думку позивача, реалізація нею права, пов`язаного з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Ухвалою суду від 23 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 23 квітня 2019 року зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/4946/18 (провадження №Пз/9901/56/18).

Ухвалою суду від 31 січня 2020 року провадження у даній справі поновлено, оскільки відпали обставини, які були підставою для його зупинення.

Відповідачем відзив у строк, встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, до суду не направлено.

Суд, розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням, і проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.

На своє звернення до відповідача щодо відновлення виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства отримала відповідь, у якій Управління повідомило про відсутність фінансування на виплату вказаної допомоги.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернулася до суду з вказаним позовом за захистом своїх порушених соціальних прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII (в редакції, чинній з 09 липня 2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон № 76-VIII, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 Закону № 796-XII.

Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону № 796-XII, яка із 17 липня 2018 року є чинною.

За відсутності постанови Кабінету Міністрів України про порядок та розмір виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII, до спірних правовідносин застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону № 796-XII у редакції, чинній з 09 липня 2007 року.

Разом з тим, з 01 січня 2017 року положення статті 37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, як розрахункова величина застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на 01 січня календарного року.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 240/4946/18.

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Виходячи із вказаної норми, при ухваленні даного рішення судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у зразковій справі № 240/4946/18 у зв`язку із тим, що дана справа є типовою зразковій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що не нарахування та невиплата позивачу з 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є протиправною бездіяльністю.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача провести з 17 липня 2018 року нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір .

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями    77, 90, 139, 242-246, 256,  КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1   ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (вул.Гетьмана Виговського, 17, м. Овруч, Житомирська область,11106, код ЄДРПОУ 03192603) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області провести ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 768(сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Суддя                                                                                            І.Е.Черняхович