Справа № 2- 255/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 квітня  2009 року                   Дрогобицький  міськрайонний суд Львівської області

в складі:   головуючої-судді         ОСОБА_1

                  при секретарі               Петрів  В.М.

                  з участю адвоката :     ОСОБА_2

   розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Дрогобичі  цивільну справу за позовом  ОСОБА_3    до  ОСОБА_4 районної державної лікарні ветеринарної медицини   про  поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу ,

                                                                      в с т а н о в и в  :

       Позивач ОСОБА_3  в поданій до Дрогобицького міськрайонного суду позовній заяві просить поновити його на роботі  на посаді лікаря -епізоотолога Лішнянської дільничної лікарні державної ветеринарної медицини та стягнути на його користь заробітну  плату за  час вимушеного прогулу  з 31 травня  2008 року по день поновлення на роботі.

           У підтвердження заявлених вимог, посилається на те, що з 01.03.1977 р. працював у відповідача на посаді  ветеринарного лікаря по санітарії. Наказом № 28- к від 16.07.2007 року його було переведено на посаду  лікаря -епізоотолога Лішнянської дільничної лікарні.  Наказом від 16 травня  2008  р.  N 315-  його було звільнено з роботи з 31.05.2008 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату. Звільнення він вважає незаконним у зв'язку з тим,  що фактично наказу про скорочення чисельності штату працівників адміністрація  ветлікарні не видавала, а підставою його звільнення  був наказ Управління ветеринарної медицини в ОСОБА_4 районі № 10  від 11.03.2008 року « Про скорочення фінансування на заробітну  плату працівників райдержадміністрації та прийняття  мір по недопущенню заборгованості  по зарплаті установами ветеринарної медицини району . Новий штатний розклад по ветеринарній  лікарні  не видавався і  його з ним не ознайомлювали, звільнення відбулося  без згоди профспілкового органу.   Також             ОСОБА_3  посилається  на  те,  що  у  зв'язку  зі  звільненням  йому  не  була запропонована інша робота на цьому ж підприємстві.

           У судовому засіданні  позивач позовні  вимоги  підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві  та  суду  пояснив, що з 01.03.1977 р. працював у відповідача на посаді  ветеринарного лікаря по санітарії. Наказом № 28- к від 16.07.2007 року його було переведено на посаду  лікаря -епізоотолога Лішнянської дільничної лікарні.  Наказом від 16 травня  2008  р.  N 315-  його було звільнено з роботи 31.05.2008 року за п.  1 ст. 40 КЗпП України  за скороченням штату.  Вважає  звільнення  незаконним, поскільки воно проведено  без  урахування його переважного права на  залишення  на роботі перед іншими особами, так як він має більш високу кваліфікацію і продуктивність праці, без згоди профспілкового органу.  Крім  того  він є пенсіонером.  Також відповідач  всупереч вимогам КЗпП України  не  запропонував  йому  іншу  роботу, а навпаки вводив  його в оману, нібито укладаючи з ним цивільно правові   угоди.    У зв»язку  з цим просить  суд поновити його  на роботі  та  стягнути заробітну  плату  за  час  вимушеного прогулу.

           Представник відповідача  ОСОБА_4 районної державної лікарні ветеринарної медицини  ОСОБА_5  позов  не визнала  та суду  пояснила, що наказом №  20 від 01.03.1997 року позивач  ОСОБА_3 був  прийнятний на роботу  до ОСОБА_4 районної державної лікарні  ветеринарної медицини ветеринарним лікарем по санітарії.

-2-

Наказом № 28-к від 16.07.2007 року  ОСОБА_3 був  переведений на посаду лікаря -епізоотолога Лішнянської дільничної лікарні. Протягом останніх років  державна служба ветмедицини недофінансовується державним бюджетом до 30% в рік. У зв»язку  з недопущенням  заборгованості  по заробітній  платі  державна ветеринарна служба Дрогобицького району  вирішила провести скорочення чисельності працівників  держветслужби  Дрогобицького району. 12.03.2008 року було проведено консультативні  зустрічі з працюючими пенсіонерами ОСОБА_4 районної державної лікарні ветеринарної медицини на предмет недостатнього фінансування держветслужби на 2008 рік та проведення скорочення чисельності працівників і  на засіданні профкому  від 13.03.2008 року шляхом голосування було вирішено провести скорочення  чисельності працівників держветслужби. Профспілковим органом  була  надана  згода на розірвання  трудового договору з ОСОБА_3 -лікарем -епізоотологом за  п.1  ст. 40 КЗпП України. Переважного права  на залишенні  на роботі позивач  не мав, оскільки не проходив підвищення  кваліфікації протягом 20 років, а  мав  проходити кожні  п»ять років. Крім  того мав порушення  трудової дисципліни, зокрема : неодноразово  був  помічений на робочому  місці на  робочому  місці у нетверезому  стані, не здає пропиепізіоолотичні  звіти, не з»являється на наради .Про звільнення  позивача за  п. 1 ст.40 КЗпП України  було персонально попереджено 29.03.2008 року  про що свідчить його підпис. Наказом від 16 травня  2008  р.  N 315-  ОСОБА_3  було звільнено з роботи 31.05.2008 року за п.  1 ст. 40 КЗпП України  за скороченням штату.  01.09.2008 року було складено акт , про те , що 24.08.2008 року  було розглянуто прохання  ОСОБА_3 про надання  йому  роботи лікаря  ветмедицини  після  проведеного  скорочення.  Позивачу  було запропоновано посаду офіційного лікаря  на ПП « Інженер»  с. Меденичі, хоча він не проходив курсів підвищення  кваліфікації вже  багато років. ОСОБА_3 відхилив дану  пропозицію, аргументуючи це тим, що йому  далеко доїджати на роботу. Згодом  йому  запропонували роботу ветфельдшера Болехівської ДДВМ по цивільно- правовій  угоді, однак позивач  знову  відмовився, мотивуючи це тим, що він хоче працювати тільки в Лішнянській ДДВМ .Крім  того позивач пропустив  строки звернення до суду , які вказані у ст.233 КЗпП  України , з якої вбачається, що працівник  може  звернутися до суду з заявою про вирішення  трудового спору в місячний строк з дня  вручення йому  копії наказу про звільнення або з дня  видачі трудової книжки, однак позивач  не вказує з яких саме поважних причин він пропустив строки звернення  до суду. У зв»язку з тим просить відмовити у  задоволенні  позову ОСОБА_6  про поновлення  на роботі  та стягнення  заробітної плати за  час вимушеного прогулу та  вважає , що позивача підставно звільнено з роботи.    

           Суд, заслухавши пояснення  позивача, представника  відповідача,  свідків,  дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлені  позовні  вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав :

            Відповідно до  п.1 ст. 40 КЗпП України вбачається, що  трудовий  договір , укладений на невизначений строк, а  також строковий трудовий договір до закінчення  строку його чинності можуть бути розірвані власником  або уповноваженим ним органом лише у випадках : змін в організації виробництва і праці, в  тому  числі ліквідації                        ( банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення  чисельності або штату працівників.

           З матеріалів  справи  вбачається, що  наказом № 20 від 01.03.1977 року                    ОСОБА_3 був  прийнятий на роботу  ветеринарним лікарем по санітарії  ОСОБА_4 районної державної лікарні  ветеринарної медицини. Наказом № 28-к від 01.03.1997 року              ОСОБА_3 був  переведений на посаду лікаря -епізоотолога Лішнянської дільничної лікарні. Наказом № 39-к від 26.05.2008 року  на підставі наказу Управління  ветеринарної медицини в ОСОБА_4  районі  № 10  від 11.03.2008 року «  Про скорочення  фінансування на заробітну  плату працівників райдержветслужби району та прийняття мір

-3-

по недопущенню заборгованості по заробітній платі установам ветеринарної медицини району «  ОСОБА_3 лікаря -епізоотолога Лішнянської  ДДВМ було звільнено з роботи  31 травня  2008 року  на підставі  п.1 ст. 40 КЗпП України, про що було зроблено запис  в трудовій  книжці.  

           Відповідно до наказу № 10 від від 10.03.2008 року «  Про скорочення  фінансування на заробітну  плату працівників райдержветслужби району та прийняття мір по недопущенню заборгованості по заробітній платі установам ветеринарної медицини Дрогобицького району «вбачається, що начальнику ОСОБА_4 районної державної лікарні ветеринарної медицини наказано розглянути питання про реорганізацію державної ветеринарної служби району; провести заходи ( проведення на неповний робочий  день, вивільнення  працівників) , щоб не допустити заборгованість по заробітній  платі ; повідомити працівників про можливе скорочення чисельності та звільнення; прийняти міри по збільшені надходження позабюджетних коштів та економічного їх використання.

           Відповідно до протоколу  № 3 засідання загальних зборів держветслужби району із профспілковим комітетом   від 10.03.2008 року вбачається,  що  на засіданні загальних зборів розглядалися  питання, щодо кошторисних призначень на 2008 рік, недофінансування держветслужби району на 2008 рік, перехід на приватну практику , обговорення  питань та пропозицій, щодо недопущення заборгованості по заробітній  платі та  вирішили для недопущення  заборгованості  по заробітній  платі провести скорочення  чисельності  працівників держветслужби району, доручити додатково розглянути це питання та прийняти відповідне рішення.    

           Відповідно до протоколу № 5 , щодо проведення консультативних зустрічей з працюючими пенсіонерами ОСОБА_4 районної державної лікарні  ветеринарної медицини на предмет недостатності фінансування держветслужби на 2008 рік та проведення  скорочення чисельності працівників вбачається,  що на зустрічі  велась розмова, що на 2008 рік служба недофінансовується на 30%. Міри, які приймаються адміністрацією та профкомом -це скоротити чисельність працюючих. Можливо пенсіонери за  власним бажанням розрахуються з роботи, а при першій  появі повного фінансування  будуть поновлені  на роботу.

           Відповідно до  наказу № 10 від 27.03.2008 року « Про скорочення штатної чисельності « вбачається, що наказано провести відповідне скорочення  чисельності працівників та їх вивільнення, згідно рішення профкому з 27.05.2008 року , провести зміну штатного розпису згідно перестановки кадрів відповідно кошторисних призначень на заробітну плату у 2008 році, інспектору по обліку кадрів ОСОБА_7 вручити повідомлення працівникам , які підлягають скороченню.

           Відповідно до довідки № 17 від 29.10.2008 року виданої ОСОБА_4 районною державною лікарнею ветеринарної медицини вбачається, що  заробітна плата ОСОБА_3  з 01.квітня 2008 року  по 31 травня 2008 року  становить : квітень -597.63 грн., травень -621.00 грн.

           З пояснень свідка : ОСОБА_8, який  є  головою  профспілкового  органу  вбачається, що на загальних  зборах держветлужби із профспілковим комітетом  було вирішено скоротити  всіх  пенсіонерів. На засідання  профкому  пенсіонерів, які  підлягали скороченню не запрошували з ними тільки проводились консультативні  зустрічі, на які ОСОБА_3 не з»явився.

              З пояснень свідка  ОСОБА_9»як М.Р., ОСОБА_10, ОСОБА_11 вбачається, що у зв»язку з недофінансуванням державним бюджети до 30% в  рік  їм  було запропоновано два шляхи вирішення  проблеми : перехід на неповний  робочий день на 0.75%  ставки або скоротити працюючих пенсіонерів. Всі  вирішили скоротити працюючих  пенсіонерів, поскільки , якщо вони перейдуть на 0.75% ставки, то у них буде  зарплата  така  як пенсія у пенсіонерів.    

-4-

          З пояснень  свідка  ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_3 був  звільнений  з робти 31.05.2008 року , про можливе  скорочення він особисто підписався, а  про фактичне скорочення  він не хотів  підписувати,  а тому таке  повідомлення  йому  було направлено поштою.  ОСОБА_3 свою роботу  не виконував, однак  йому  пропонувалася робота по цивільно-правовій  угоді, яку я  вона сама  заповнювала. Чому  начальник її не підписав їй  не відомо.      

           В судовому  засіданні  було встановлено факт незаконного   звільнення    з роботи позивача  ОСОБА_3   з порушенням  встановленого   чинним законодавством   порядку,  зокрема:  з порушенням вимог  ст. 43 КЗпП  без  згоди профспілкового органу , поскільки відповідно до ст.  43 КЗпП  звільнення працівника з роботи   з  ініціативи  власника  або  уповноваженого  ним  органу з підстав передбачених п.1  ст. 40 КЗпП   допускається лише за  попередньою  згодою  профспілкового  органу. Згідно із зазначеними положеннями КЗпП  згода  на звільнення  з  роботи дається лише професійною спілкою,  що діє на підприємстві,  в установі,  організації і утворена  відповідно  до Конституції України. Конституція України не містить  обмежень  щодо

утворення  професійних спілок громадянами,  які працюють на одному підприємстві,  в установі,  організації.  Зі змісту ч.  3  ст.  36 Конституції  України  випливає,  що  всі  професійні  спілки,  які утворені й  діють  згідно  з  їх  статутами  на  підприємствах,  в установах та організаціях,  мають рівні права для захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів  своїх  членів,  у  тому числі  й  у  наданні  згоди  на  розірвання  трудового  договору з працівником-членом професійної  організації  відповідно  до   КЗпП .  Наведене свідчить,  що згоду на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого  ним  органу  надає  лише професійна   спілка,   що   діє   на   підприємстві  (в  установі, організації),  членом котрої є працівник,  щодо якого  вирішується питання про звільнення, незалежно від того, чи брала ця професійна спілка участь в укладенні колективного договору або угоди.

                Відповідно до статті 39 Закону  України « Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності «   виборний  орган  первинної  профспілкової   організації,   членом   якої   є  працівник,   розглядає  у  п'ятнадцятиденний  термін  обґрунтоване  письмове подання роботодавця про розірвання трудового  договору  з  працівником.     Подання роботодавця    має    розглядатися    у   присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа,  у тому числі адвокат.  У  разі  нез'явлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до  наступного  засідання  у межах  терміну,  визначеного  частиною  першою  цієї  статті.  При повторному нез'явленні працівника без поважних причин подання може  розглядатися за його відсутності.

           Однак відповідно до подання профкому ОСОБА_4 районної державної лікарні  ветеринарної медицини від 12.03.2008 року вбачається, що  адміністрація ветслужби просить відповідно до ст. 43 КЗпП України дати згоду на розірвання  трудового договору з працівниками РДЛВМ : ОСОБА_6 -лікар -епізоотолог Лішнянської ДДЛВМ Ю , ОСОБА_12 -ветфельдшер Нагуєвицької ДДВМ, ОСОБА_13 -ветфельдшер Грушевської ДДВМ, ОСОБА_14 - зав. Меденицької ДДЛВМ, ОСОБА_15 -ветфельдшер Меденицької ДДЛІМ, ОСОБА_15 -ветфельдшер Меденицької ДДЛВМ, ОСОБА_16 ветсанітар Вороблевицької ДДЛВМ, ОСОБА_17 -ветсанітар Уличнянського ДПВМ  , переважного права  на залишення на роботі працівники не мають.  А  засіданні  профкому відповідно до протоколу № 4  працівників  ветеринарної медицини Дрогобицького району від 13.03.2008 року  де  були  присутніми на засіданні  профкому  голова  профспілки ОСОБА_18 та члени профспілки Т. Петегирич, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та начальник  управління ОСОБА_22, начальник  лікарні ОСОБА_23, ставилось  на розгляд подання  

-5-

адміністрації райдержветлікарні  про скорочення  чисельності працівників  установ держветмедицини району та  питання щодо  дачі  згоди на скорочення чисельності працівників ветслужбовців   району  однак  на зборах  не вірішувалось  питання  про дачу  згоду  на звільнення працівників  вказаних  у поданні , а  пропонувались два шляхи вирішення проблеми недопущення заборгованості по заробтній  платі : переведення служби держветмедицини на 0.75% посадового окладу або  скорочення  чисельності  працівників райдержветслужби . Шляхом  голосування було вирішено провести скорочення  чисельності  працівників держветслужби за  рахунок скорочення  пенсіонерів. Крім того профспілковий  орган всупереч  чинному  законодавству мало того, що  розглядав  питання , які  не  запитував  власник , розглядав вище   подання без присутності  працівників , які  підлягали скороченню. Крім того  на запит суду, щодо дачі  згоди профспілкового органу на звільнення  позивача  ОСОБА_3  на підставі  п.1  ст. 40 КЗпП України, знову ж  з протоколу засідання  профкому  працівників ветеринарної медицини Дрогобицького району  від 13.01.2009 року  вбачається, що питання  про розірвання  трудового договору з працівником Ліншняннської ДДЛВМ  ОСОБА_6 - лікарем -епізоотологом    розглядалося  без його  присутності та будь- яких доказів неявки позивача  без поважних  причин на засідання  профкому  суду  не представлено,  а  відтак суд приходить до висновку , що згода профспілкового органу  не має юридичної  чинності,  а  звільнення  позивача ОСОБА_3 відбулося  без  згоди профспілкового органу.    

         В судовому  засіданні  встановлено також  те, що позивача  ОСОБА_3  було звільнено і з порушенням вимог ст.42 КЗпП , відповідно до якої при скороченні чисельності чи штату працівників у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: працівникам з тривалим безперевним стажем роботи на даному підприємстві , в  установі, організації; учасникам бойових дій , інвалідам війни та особам , на яких поширюється чинність Закону України             « Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту»  Однак  відповідачем  не було  враховано те, що позивач  ОСОБА_3 згідно наказу  № 20 від 01.03.1977 року  був  прийнятий на роботу  ветеринарним лікарем по санітарії  ОСОБА_4 районної державної лікарні  ветеринарної медицини. Наказом № 28-к від 01.03.1997 року  він  був  переведений на посаду лікаря -епізоотолога Лішнянської дільничної лікарні, а   відтак  стаж його роботи на день звільнення  становив  31 рік . Відповідачем  було порушено  вимоги ст. 11 Закону  України «   Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» , поскільки позивач є  особою похилого  віку , а  відповідно до вимог  вище  вказаного закону    громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами, яке додатково гарантується державними цільовими програмами зайнятості населення.  Забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку.   Переведення працівника похилого віку і працівника передпенсійного віку з одного робочого місця на інше не допускається без його згоди, якщо при цьому змінюються істотні умови праці.

            Крім  того   вимоги  статті  42  КЗпП України  застосовуються до працівників, які звільняються за скороченням чисельності штату працюючи на однорідних посадах. Однак  посада  лікаря  -епізоотолога Лішнянської дільничної лікарні державної ветеринарної медицини була одною.        

          Звільняючи  ОСОБА_24   відповідач   ОСОБА_4 районна державна лікарня ветеринарної медицини  на порушення вимог  ч. 2 ст. 40 КЗпП  звільнила  особу  похилого  віку - пенсіонера ,  не  запропонувавши   йому  іншу  роботу,  порушивши при цьому і ст. 5 Закону України  « Про соціальний  захист дітей  війни» , оскільки позивач  має правовий  

-6-

статус « дитина  війни « , а  відповідно до вимог вище  вказаного закону дітям війни надаються такі пільги: як   право на   переважне   залишення  на  роботі  при  скороченні

чисельності або штату працівників.

           Посилання  відповідача на те, що 01.09.2008 року Головне управління  ветеринарної медицини в Львівській  області , Управління ветеринарної медицини в ОСОБА_4  районі та ОСОБА_4 районна державна лікарня ветеринарної медицини у складі начальника управління ветеринарної медицини ОСОБА_22, начальника ДРДЛВМ ОСОБА_23, головного бухгалтера ОСОБА_9, секретаря Дмитрук Л.М. позивачу  було запропоновано посаду офіційного лікаря на ПП    « Інженер» с. Меденичі , хоча  він не проходив курсів  підвищення кваліфікації вже  багато років, однак ОСОБА_3 відмовився від запропонованої роботи та  посаду ветфельдшера Болехівської ДДВМ по цивільно-правовій  угоді від якої  він теж відмовився, про що свідчить складений  акт  від 01.09.2008 року свого підтвердження  в  судовому  засіданні  не знайшло, а навпаки встановлено,  що позивач  погодився на  посаду ветфельдшера Болехівської ДДВМ по цивільно-правовій  угоді , про що свідчить цивільно- правова  угода  від 01.08.2008 року, яку заповнила працівник  кадрів ОСОБА_7, підтвердивши це  в  судовому засіданні   та другий екземпляр  якої було долучено до матеріалів  справи відповідачем та з яких вбачається , що саме позивач  їх  підписав, однак  начальник з невідомих причин відмовився  їх  підписувати.

           Не підтвердилися в  судовому  засіданні  і посилання  відповідача на те, що позивач ОСОБА_3 мав  порушення  трудової дисципліни, те , що він з»являвся  на робочому  місці  в нетверезому  стані, та те, що він не здавав звіти, поскільки до матеріалів  справи не долучено жодного наказу  про притягнення  позивача  ОСОБА_6 до будь-якої  відповідальності,  а навпаки 11.08.2002 року його було нагороджено грамотою за  сумлінну і добросовісну працю, та особливий  внесок у  розвиток ветеринарної медицини в районі.          

           Підстави поновлення позивача на роботі регламентовані положеннями викладеними в ст. 235 КЗпП, з якої вбачається, що  у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий  спір.  

           Наведене  свідчить що позивач  ОСОБА_3  був  звільнений   з роботи з порушенням  встановленого   чинним законодавством   порядку, а відтак  підлягає поновленню на роботі .

         Щодо поновлення  строку звернення  до суду за  вирішенням  трудового  спору  пропущенного  позивачем  ОСОБА_3  з  поважних причин , суд  вважає  слід поновити ці  строки, поскільки працівник  ОСОБА_3 не ставився зневажливо до питання про захист  своїх прав, але його зверненню за  захистом  перешкоджали такі причини, як    пропонування з боку  відповідача  продовжити  трудову  діяльність по цивільній  правовіій  угоді з 01.07.2008 року , а  потім з 01.08.2008 року , однак з невідомих  для  нього причин  вказана  угода  не була  підписана  керівництвом лікарні .Хоч в період з 01 червня  2008 року   по  день звернення  до суду він продовжував працювати лікарем - епізоотологом Лішнянської дільничної лікарні державної ветеринарної медицини.          

            Підставними є вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача виплати середнього заробітку за  час вимушеного прогулу за  весь час, оскільки такий стався з вини відповідача.

           Середньомісячний заробіток позивача згідно довідки № 17 від 29.10.2008 року виданої  Дрогобтицькою районною держаною лікарнею ветеринарної медицини  за останніх двох календарних місяців його роботи складає  609.13 грн.  Звідси станом з  01.06. 2008 року  по 30.06.2008 року ( за 19 робочих дні) - 578.93 грн., 01.07.2008 року  по 31.07.2008 року ( за 23 робочих дні)  -700.81 грн., з 01.08.2008 року по 31.08.2008 року( за 20 робочих дні) - 609.40 грн. з 01.09. 2008 року  по 30.09. 2008 року ( за 22 робочих дні) -

-7-

670.34 грн., 01.10. 2008 року  по 30.10.2008 року ( за 23 робочих дні) -700.81 грн. , з 01.11.. 2008 року  по 30.11.2008 року ( за 20  робочих дні) - 609.40  грн., з  01.12. 2008 року  по 31.12.2008 року ( за 23 робочих дні) -  700.81 грн., .з 01.01. 2009 року  по 31.01.2009 року ( за 20 робочих дні) - 609.40  грн., з  01.02. 2009 року  по 28.02.2009 року ( за 20 робочих дні) - 609.40 грн., з  01.03. 2009 року  по 31.03.2009 року ( за 21 робочих дні) - 639.87 грн.., з  01.04.2009 року  по 24.04.2009 року ( за 17 робочих дні) - 517.99 грн., .а за одинадцять  місяців вимушеного прогулу становить - 6947.16  грн.

           Стягненню з відповідача  підлягають  і судові витрати.      

            Керуючись  ст. ст. 10, 60, 88 , 209, 213, 215,367 ЦПК України,  ст.ст.43,  147-1, 232, 233, 235 КЗпП  України,  Постановою Пленуму  Верховного  Суду  України « Про практику  розгляду судами трудових спорів»   суд,

ВИРІШИВ :

            Позов  задоволити .

            Поновити  ОСОБА_3 пропущений  ним  строк  звернення  до Дрогобицького  міськрайонного  суду  Львівської області .

            Поновити   ОСОБА_3  на посаді  лікаря –епізоотолога  Лішнянської  дільничної лікарні  державної  ветеренарної  медицини.

           Стягнути з   ОСОБА_4  районної  державної  лікарні  ветеринарної  медицини  на користь  ОСОБА_3   заробітну  плату за  весь  час вимушеного прогулу  в сумі  6947.16  грн.

           Відповідно  до ст. 367 ЦПК   рішення   підлягає  негайному  виконанню  в частині поновлення  на роботі і стягнення заробітної плати за  один місяць  в сумі 578.93 грн.

           Стягнути з відповідача  ОСОБА_4  районної  державної  лікарні  ветеринарної  медицини  судові витрати, а саме  держмито в розмірі 51 грн. та 30  грн.  витрат за  інформаційно-технічне забезпечення  судового  процесу.    

              Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільних справах  Львівського апеляційного суду через Дрогобицький  міськрайонний  суд  шляхом подання  заяви  про  апеляційне оскарження протягом 10 днів  з дня проголошення рішення суду  та  апеляційна  скарга  протягом  двадцяти  днів після подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.

   Головуюча-суддя :  підпис

  Суддя  Дрогобицького  районного  суду                                              Л.І. Гарасимків

           Примітка :   оригінал   рішення   знаходиться  в матеріалах  цивільної справи № 2-255/2009р.