Справа № 2-а-460/10

П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

30 березня 2010  року                                                                                   м. Сімферополь

Центральним районним судом  м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:      

                                                  головуючої судді - Тимошенко К.Г.,

                                                  при секретарі – Сорокіної Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради  м. Сімферополя, Міністерства праці та соціальної політики АРК про визнання неправомірними дій та  стягнення недоплаченої суми щорічної грошової допомоги,  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради  м. Сімферополя, Міністерства праці та соціальної політики АРК про визнання дій відповідачів неправомірними у частині не виконання вимог ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту"  про щорічну виплату до 05 травня допомоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, зобов’язання провести та виплатити позивачу щорічну одноразову допомогу у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком за 2008-2009 роки.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що  він є учасником бойових дій.  Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту"  має право на щорічну до 05 травня допомогу, яка повинна надаватися в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Однак, у порушення положень  Конституції  України та зазначеного Закону грошова допомога у 2008 -2009 роках виплачена у меншому розмірі.

Позивач ОСОБА_1 – у судове засідання не з’явився, надав до суду  листа з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

             Представник Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради  м. Сімферополя за дорученням від 05.01.2009 року за № 02.1- 9/22 ОСОБА_2 -– позовні вимоги не визнала, підстав викладених у письмових запереченнях на позов.

            Представник Міністерства праці та соціальної політики АРК – про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, у судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали справи, вважає вимоги ОСОБА_1 частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1,2 статті 8 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Конституції України Україна проголошена демократичною, соціальною, правовою державою, статтею 2 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права, свободи та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави. Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.5) і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя у 2008 році виплатило ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу  у розмірі 310 грн., у 2009 році - 340 грн. ( довідка від 02.03.2010 року № 02.01/20/158.

  Відповідно до ч. 1 ст. 17-1 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Ч. 4 ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції  від 25.12.1998 року передбачено, що щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком

П. 20 розділу 2 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких законодавчих актів"  внесені зміни до  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та частина 1 статті 12 цього Закону викладена у такій редакції: щорічно  до  5  травня  учасникам бойових дій  виплачується разова грошова  допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом  Міністрів України  в  межах  бюджетних  призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

             Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України  щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу II, пункту 3 розділу III  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів"  і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності)  положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4,6-22,24-100 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів"  від 28 грудня 2007 року № 107-VI зазначені положення Закону втратили чинність,  як такі, що не відповідають Конституції України з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли, внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до  ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 Тобто рішення Конституційного Суду України має перспективну дію.

 На момент виникнення спірних відносин, а саме на дату виплати  позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, діяли положення  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", згідно з якими до  5  травня  інвалідам  війни  виплачується разова грошова  допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом  Міністрів України  у  межах  бюджетних  призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

 Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади  та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Виходячи з наведеного дії відповідачів по виплаті щорічної грошової допомоги у порядку, передбаченому ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008 року не можна вважати  протиправними, у зв'язку з чим у задоволенні позову у частині стягнення недоплаченої щорічної допомоги за 2008 рік необхідно відмовити.

 З 22.05.2008 року ч. 4 ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту" діє в  редакції відповідно до якої щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року №211 "Про розмір грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою встановлено, що у 2009 році виплата разової грошової допомоги учасникам бойових дій здійснюється у розмірі  340 грн. з наступних  підстав.

 Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 5 своєї постанови від 1 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно - правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження КМУ, нормативно-правові акти Верховної Ради  Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції так і Закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином, застосуванню підлягає ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ст. 28 ЗУ від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії  встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з чим, при розрахунку разової грошової допомоги, передбаченої статтею 12 зазначеного Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Ст. 54 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік"  передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу  та для тих, хто відноситься до основних демографічних груп населення установлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VІ прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік з 01.10.2008 встановлений в розмірі  498 гривень.

Таким чином, розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2009 році мав складати: 498 грн. х 5 = 2.490 грн., недоплачена позивачу допомога складає 2.490 грн. - 340 грн. =2.150 грн.

Суд враховує, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зобов’язати Міністерство праці та соціальної політики АРК виділити Управлінню праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим кошти у розмірі 2.150 грн для  здійснення виплати грошової допомоги позивачу, зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради  м. Сімферополя виплати ОСОБА_1 грошову допомогу за 2009 рік у розмірі 2.150 грн.

У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити у зв’язку з їх необґрунтованістю.

                На стягненні судових витрат позивач не наполягав.

 Керуючись Конституцію України, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 ст. 8,9,11,18, 71,99,100, 128,160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради  м. Сімферополя, Міністерства праці та соціальної політики АРК про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої суми щорічної грошової допомоги - задовольнити частково.

Зобов’язати Міністерство праці та соціальної політики АРК виділити Управлінню праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим кошти у розмірі 2.150 (дві тисячі сто п’ятдесят) гривень для  здійснення виплати грошової допомоги ОСОБА_1.

Зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради  м. Сімферополя здійснити виплату ОСОБА_1 грошової допомоги за 2009 рік у розмірі 2.150 (дві тисячі сто п’ятдесят) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі у 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                Суддя: