Справа № 2  - 2580 /2010

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ    

і м е н е м   УКРАЇНИ

01 квітня    2010 року                         місто Сімферополь

    Центральний районний суд  м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі Боровікової І.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

                      встановив:

    Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор, який діє в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради,  звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що відповідачка самовільно зайняла земельну ділянку, розташовану біля квартири АДРЕСА_1, площею 0,0011 га, шляхом огороджування залізобетонною огорожею. Відповідачка не має на вказану земельну ділянку документа, який б підтверджував право власності або право користування вказаною земельною ділянкою. Спірна земельна ділянка знаходиться у власності держави в особі Сімферопольської міської ради, чиї права були порушенні самочинними діями відповідачки. Просить зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0011 га в м. Сімферополі біля квартири АДРЕСА_2 шляхом знесення огорожі.

    Представник прокуратури ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні. Згодна на заочний розгляд справи.

    Відповідачка до судового засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, згідно з вимогами ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в її відсутність.

      Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  позовні вимоги підлягають повному  задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки додержання вимог земельного законодавства спеціалістами Держземінспекції АРК встановлено, що відповідачка самовільно зайняла земельну ділянку, розташовану біля квартири АДРЕСА_3, площею 0,0011 га, шляхом огороджування залізобетонною огорожею.

Відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності і право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання його власником або користувачем документа, який засвідчує право власності або право користування земельною ділянкою і його державну реєстрацію. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення його меж в натурі, отримання документа, який засвідчує право на нього і державну реєстрацію забороняється.

Факт порушення земельного законодавства відповідачкою зафіксовано актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.10.2009 р., № 716, у разі чого на відповідачку був складений протокол про адміністративне правопорушення та її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КпАП України, накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у сумі 170 грн.

Крім того відносно відповідачки внесено припис про усунення порушення земельного законодавства № 000710.

В ходе подальшої перевірки встановлено, що відповідачка припис не виконала, у разі чого вона була повторно притягнута до адміністративної відповідальності постановою від 18.11.2009 р. за ст.. 188-5 КпАП України та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

Також 18.11.2009 р. внесено відносно відповідачки припис про усунення порушення земельного законодавства № 000943.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення дій, які порушують права або створюють загрозу порушення прав.

Відповідно до ст.. 211, 212 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельної ділянки передбачена цивільна відповідальність, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок здійснюється за рішенням суду.

На адресу суду надійшов договір  купівлі – продажу на квартиру АДРЕСА_3, біля якої відповідачка самовільно зайняла земельну ділянку, з якого вибачається, що відповідачка вказану квартиру продала, однак вказаний договір не свідчить про те, що відповідачка звільнила самовільно зайняту земельну ділянку біля спірною квартири.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалене рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ст. 12, 152, 211, 212 Земельного кодексу  України,  керуючись ст. ст. 3,11, 13, 57 – 60, 79, 209, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки  – задовольнити.

Зобов’язати відповідача ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0011 га, в м. Сімферополі, біля квартири АДРЕСА_4 шляхом знесення огорожі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 45 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі відповідачем письмової заяви до Центрального  районного суду м. Сімферополя про перегляд заочного рішення  протягом  10-ти днів  з дня отримання його копії.

Суддя: