Справа № 2-а-449/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 31 березня  2010 року                                                                                                        м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючої судді - Тимошенко К.Г.,

                                           при секретарі  - Сорокіної Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя  про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя (далі Управління) про визнання дій відповідача у частині відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму неправомірними; про зобов’язання Управління виплачувати позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму працездатних осіб по 14.06.2010 року; про визнання, що через незаконні дії Управління ОСОБА_1 були спричинені збитки у сумі недоплаченої допомоги у розмірі - 646 грн. 80 коп. (з 03.09.2009 року по 27.11.2009 року); про стягнення вищезазначеної допомоги у розмірі - 646 грн. 80 коп.

Крім того, позивачка просить допустити негайне виконання рішення суду.

Свої вимоги позивачка мотивує, тим, що після визнання рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 неконституційними абзацу 3 ч.2 ст.56, п. 7 та 14 ст. 71 ЗУ „Про Державний бюджет на 2007 рік” вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  у розмірі, який  має складати з 03.09.2009 року по 27.11.2009 року – 646 грн. 80 коп.

ОСОБА_1 зазначає, що на її заяву про перегляд розміру даної допомоги Управління відмовило, посилаючись на те, що нормативно-правові акти не приведені у відповідність з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року.

Представник позивачки за довіреністю від 09.02.2010 р. - ОСОБА_2 у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на користь позивачки - 3.482 грн. 80 коп. заборгованості по несплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за період з 25.09.2009 р. по 31.03.2010 р. Також просив стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя усю суму заборгованості на користь ОСОБА_1, яка існує на момент ухвалення рішення по справі.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя  у  судове  засідання  не з’явилася, надав до суду відгук на позов, згідно якого просить у задоволені позову відмовити за необгрунтовністю.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1  частково обґрунтовані та підлягають частковому  задоволенню.

 Судом встановлено, що позивачка –  ОСОБА_1 має доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЗУ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 22.03.2001 р. допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

   А бзацом 3 ч.2 ст. 56 ЗУ „Про Державний бюджет на 2007 рік”  був встановлений розмір цієї допомоги як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму,  встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним  сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за попередні  шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та  не  менше  23  відсотків  прожиткового мінімуму, встановленого для  працездатних  осіб,   для   застрахованих   осіб,   у   порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    На виконання ЗУ « Про державну допомогу сім’ям з дітьми”  КМУ був також розроблений «Порядок нарахування та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», відповідно до п. 22 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який є різницею: з 01.01.2008 р. – 50%, з 01.01.09 р. – 75%, з 01.01.10 р. -100% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним  сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за 6 місяців, які передують зверненню, але не менш 130 грн.

              П. 14 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію   ст. 12, ч.1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми"

            На підставі Рішення Конституційного  Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007  року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст. 29, 36, ч.2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. п. п. 7,  9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», положення п.14 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки зупинення дій положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 64 Конституції України.

           Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму, та порушується гарантоване у ст. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.

           Ч. 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

            Також в абзаці 1 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду від 13.06.2007 р.  №8 «Про незалежні судової влади» звернуто увагу судів  на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції  не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяги встановлених Конституцією України і чинним законами прав і свобод.

Проте, з довідки Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя від 05.02.2010 р. за №512 вбачається, що державна допомога ОСОБА_1  була призначена відповідно з 25.05.2009 р. по 26.07.2012 р. у розмірі  130 грн. щомісячно та за період з вересня 2009 р. по січень 2010 р. включно склала – 546 грн.

Відповідно до наданого позивачкою розрахунку, виходячи з положень ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р. №1646-У1, з Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим підлягає стягненню на користь ОСОБА_1  за період з вересня 2009 р. по 31.03.2010 р. – 3.482 грн. 80 коп.

             Посилання представника відповідача на те, що Державним бюджетом України не передбачено фінансування вказаних виплат суд не бере до уваги, оскільки  зі змісту рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, яким визнано неконституційними положення абзацу 3  ч.2 ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з огляду на ч. 3 ст. 22 Конституції України, виходить, що право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не залежить від наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.    

             Таким чином, Управлінню праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя слід виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», тому у цій частині позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

             Крім того, суд вважає, що саме  Управління праці та  соціального захисту населення Центральної районної ради має відповідати за позовом, оскільки  відповідно до Положення, затвердженого рішенням 8 сесії Центральної районної ради  5 скликання від 01.02.2007 року № 68 воно є самостійним виконавчим органом Центральної районної ради зі статусом юридичної особи, має самостійний баланс, рахунки в установах банку. Саме на Управління покладено реалізацію державної політики з питань соціального захисту громадян, які проживають на території району .

  Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що необхідно задовольнити вимоги позивачки до   Управління праці та  соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя стосовно визнання бездіяльності щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до трьох  років за період з вересня 2009 року  по 31.03.2010 року неправомірною, про зобов’язання відповідача сплатити недоплачену допомогу ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до трьох років за період з вересня 2009 року  по 31.03.2010 року  у розмірі - 3.482 грн. 80 коп.

    Між тим, у решті позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Враховуючи наведене, керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст.ст. 9-12,17,71,72,99 ч.2, 94 ч.3, 160 ч.3, 162,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

П О С Т А Н О В  И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя  про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинення певних дій – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до трьох  років за період з вересня 2009 року  по 31.03.2010 року.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим сплатити недоплачену допомогу ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до трьох років за період з вересня 2009 року  по 31.03.2010 року  у розмірі - 3.482 (три тисячі чотириста вісімдесят дві) грн. 80 коп.

У решті частини позову – відмовити.

Постанова  може бути оскаржена  до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим, шляхом подачі заяви про оскарження в десятиденний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом двадцяти днів  апеляційної скарги.

Суддя: