ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

15.08.06                                                                                           Справа№ 1/1105-24/197А

За позовом: Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Керамік”, м.Жовква Львівської області

Про стягнення  3 166,00 грн.

                                                                                            Суддя Хабіб М.І.

                                                                                            Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Бондарець  М.А. - предстаник

Від відповідача –Рубель Б.Я.-представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 3 166,0грн. штрафних санкцій   за  1 нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів в 2005р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 2005році  норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становив 2  робочих місця, фактично в 2005році   було створене 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів. За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позвач просить стягнути з відповідача  на підставі ст.20 Закону України „ Про основи соціальної захищеності інваліді в Україні” штрафну санкцію в сумі  3 166,00грн.

Відповідач подав 15.08.2006р. відзив, в якому позовні вимоги визнає повністю.

В судовому засіданні 10.08.2006р. оголошувалась перерва до 15.08.2006р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до звіту  про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, поданого відповідачем позивачеві 24.01.2006р., середньооблікова кількість штатних працівників становить 50 чол., з них інвалідів -1 чол. Середня річна зарплата на підприємстві становить 3 166 грн.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд  дійшов висновку, що позовні вимоги    підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Закону України „ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875 ( далі –Закон № 875), норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів установлюється у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників, а якщо працює від 8 до 25 працівників осіб –у кількості 1 робочого місця.

Отже, норматив робочих місць  для працевлаштування інвалідів для відповідача у 2005році  становив -2 робочі місця ( 50 х 4%).

Матеріалами справи підтверджено, що фактично в 2005році на підприємстві відповідача 1 робоче місце було зайняте інвалідом.

Відповідно до ст. 18 Закону № 875 в редакції, яка була чинною  в 2005році ( до внесення змін Законом № 3483 -1У від 23.02.2006р.), встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України , Міністерства соціального захисту населення України, місцевими  Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.

Крім згаданих вище органів, на яких було покладено  обов”язок працевлаштування інвалідів статтею 18 Закону, пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інваліда, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 0305.1995р. №314 ( далі –Положення),  обов”язок працевлаштування інвалідів      покладено  також на  державну служу зайнятості.

На підприємства покладено обов”язок створення робочих місць  для працевлаштування інвалідів та інформування державної служби зайнятості про  вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інваліда ( п.14 Положення).

На вимогу суду подати звіти за 2005рік, які подавались у державну службу зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, таких звітів відповідач суду не подав.

Отже, відповідач не виконав в 2005р. нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, не інформував державну службу зайнятості про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Згідно із ст. 20 Закону, підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують  відповідним  відділенням Фонду штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відтак, до задоволення підлягає  штрафна санкція  за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування  інвалідів.

Судовий збір покладається на відповідача у розмірі, встановленому п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 51, 94, 127, 128, 130, 138, 139, 150-154, 158-163, п. п.3,6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

                                                          ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Керамік”, ідент.код 19328967, адреса:80300, Львівська область,  м. Жовква, вул. Дорошенка,15 . на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, ідент. код 23949066, адреса: м. Львів, пл.Маланюка,6,  - 3 166,00грн. штрафних санкцій.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Керамік”, ідент.код 19328967, адреса:80300, Львівська область,  м. Жовква, вул. Дорошенка,15  в доход державного бюджету 3, 17 грн. судового збору.

Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає сили через 10 днів і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

         Суддя                                                                                             Хабіб М.