Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #85553821

Ухвала

20 березня 2020 року

м. Київ

справа № 202/2112/18

провадження № 61-4334ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська

від 02 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 05 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

та зустрічним позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2020 року до Верховного Суду подано вищезазначену касаційну скаргу.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги).

Згідно вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких)

подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)

статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення на підставі, зазначеній

у пункті 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У поданій касаційній скарзі не визначені передбачені частиною другою

статті 389 ЦПК України підстави для касаційного оскарження судових рішень. Отже, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги щодо зазначення підстави (підстав), з якої (яких) подається касаційна скарга,

та надіслати до Верховного Суду уточнену її редакцію з копіями відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року залишити

без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк

до 10 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація