Справа №2-а-333/10

                                                        ПОСТАНОВА

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого:                   Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:   Чубак С.М.  

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

                                                                     ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України у Тернопільській області, надалі відповідач, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 039984 від 05.10.2009 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення адміністративного правопорушення, не враховано його пояснення при винесенні постанови щодо здійснення вимушеної зупинки, працівником УДАІ були порушенні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено всіх істотних обставин справи, що потягнуло прийняття незаконної постанови.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що позивача правомірно притягнено до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із протоколу серії ВО №030645 ОСОБА_1 05 .10.2009 року близько 16 год. 20 хв., керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21113» номерний знак НОМЕР_1 в м. Тернополі, здійснив зупинку автомобілем на перехресті вул. Замкова-Грушевського, чим порушив вимоги п. 15.9.(ґ)  Правил дорожнього руху.

Постановою від 05.10.2009р. серії ВО №039984 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 п ритягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки та накладено штраф в розмірі 255 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Дану постанову і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності  до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п.п. 15.9. ґ . п. 15 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001р.,  зупинка забороняється   на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга .

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає, що за порушення водіями транспортних засобів правил зупинки тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ним було здійснено вимушену зупинку на «острівці безпеки» у зв’язку із технічною несправністю автомобіля та ввімкнено аварійну сигналізацію.  

В судовому засіданні представник відповідача в спростування позовних вимог пояснив, що позивач здійснив зупинку саме на перехресті, що є порушенням п.п. 15.9.ґ. Правил дорожнього руху, з чого вбачається, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.  

Згідно п.п. 1.10. п. 1 Правил дорожнього руху України, вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.

Відповідно до вимог п.п. 15.14.  ПДР України, у  разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб.

Проте, позивачем не подано жодних доказів в підтвердження того, що ним було здійснено вимушену зупинку на перехресті через поломку транспортного засобу, а також те, що ним було вжито всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб з проїзної частини дороги.

За таких обставин, суд критично оцінюючи доводи позивача в позові щодо його невинності та неправомірності винесення щодо нього оскаржуваної постанови на підставі обставин, а також заслухавши пояснення в судовому засіданні приходить до висновку, що вищевказані доводи представника позивача не засновані на належних доказах і спрямовані на ухилення останнім від адміністративної відповідальності за скоєне адмінправопорушення, факт наявності якого не викликає у суду жодних сумнівів.

Таким чином, аналізуючи наведені обставини у їх сукупності, суд приходить до переконання, що обґрунтування позивача спростовуються матеріалами справи та не доведені жодними доказами.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   У задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 039984 від 05.10.2009р. відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.        

          Головуючий                                                                            Ю.І. Дзюбановський

          Копія вірна

          Суддя                                                                                        Ю.І. Дзюбановський