Справа № 1-30/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

07 березня 2007 року                                                                               м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого              - судді Діденко Т.І.

при секретарі              - Мазур С.М.

з участю прокурора - Горбунов В.В.

адвоката                     - ОСОБА_1.

підсудного                  - ОСОБА_2,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в  залі  суду  в  м.Монастирище

кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженцяАДРЕСА_1 Монастирищенського району

Черкаської області, українця, громадянина України,   освіта середня, не одруженого,

працює ІНФОРМАЦІЯ_2' в м.

Броварах   Київської   області,   проживає   по      АДРЕСА_1

Монастирищенського району Черкаської області, раніше не судимого,

за ч. 1 ст.122 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 07 січня 2007 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, в приміщенні Будинку культури АДРЕСА_2 Монастирищенського району Черкаської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли раптово, умисно, своєю головою наніс удар в обличчя ОСОБА_3, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді травматичної екстракції верхніх чотирьох різців, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, з тривалим розладом здоров"я.

Підсудний ОСОБА_2. під час досудового та судового слідства свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і пояснив, що 07 січня 2007 року у вечірній час, він разом зі своїми товаришами ОСОБА_4, ОСОБА_5. та ОСОБА_6. на автомобілі ОСОБА_6. поїхали в АДРЕСА_2 Монастирищенського району, щоб встановити осіб, які образили меншого брата підсудного Олександра, і з"ясування в них, по якій причині вони його образили. Приблизно о 23 годині 30 хвилин, коли він знаходився у коридорі клубу і спілкувався з ОСОБА_7, до них підійшов незнайомий йому в той час ОСОБА_3, який з агресивністю звернувся до нього:.«хто ти тут такий», провокуючи бійку. Щоб випередити його і не отримати від нього тілесних ушкоджень, він своєю головою наніс удар в обличчя ОСОБА_3. ОСОБА_3 відступився назад і вийшов з клубу. Про те, що своїм ударом вибив чотири зуби ОСОБА_3., він дізнався від працівників міліції. Збитки відшкодував повністю, просить суворо не карати.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_2. під час досудового та судового слідства, його вина у скоєнні злочину доведена повністю доказами, добутими у встановленому законом порядку, які за заявою підсудного, крім показів самого підсудного, постанови про порушення кримінальної справи /а.с.1/, висновку експерта № НОМЕР_1 /а.с.29/ та матеріалів справи, що характеризують особу підсудного /а.с.36-43/, довідки №НОМЕР_2 та виробничої характеристики № НОМЕР_3 згідно ст. 299 КПК України в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи та кваліфікація пред"явленого підсудному обвинувачення ним не оспорюються.

2

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред"явлене     ОСОБА_2  обвинувачення       за ч.1   ст.122  КК України доведеним.

Дії ОСОБА_2 по факту нанесення 07.01.2007 року ОСОБА_3. тілесних ушкоджень суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК Україна як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров"я.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом"якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Підсудним вчинено злочин середньої тяжкості, він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, добровільно відшкодував завдані потерпілому збитки, примирився з потерпілим, є особою молодого віку, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, займається суспільно-корионою працею - працює ІНФОРМАЦІЯ_2 м.Бровари, його робота знаходиться не за місцем його реєстрації та постійного проживання. Дані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому суд з урахуванням особи винного вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і знаходить за можливе застосувати ст.69 КК України і призначити підсудному покарання більш м"яке, ніж передбачено ч.1 ст.122 КК України - штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Підсудного ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Призначити ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КК України із застосуванням ст.69 КК України покарання штраф в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одну тисячу двадцять) гривень.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд.