Справа № 2-66/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 березня 2007 року                                                м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді:                                            Мазай Н.В.

при секретарі:                                                 Возній В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенської райдержадміністрації, СТОВ „Шевченківське" АДРЕСА_1 Монастирищенського району Черкаської області, Монастирищенського відділу земельних ресурсів, Монастирищенського відділення Черкаської регіональної філії „Центру ДЗК" м. Монастирище Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в колективній власності, видачу Державного акта на право приватної власності на землю, поновлення строку позовної давності,

встановив:

Позивач 29 січня 2007 року звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в колективній власності, видачу Державного акта на право приватної власності на землю, поновлення строку позовної давності посилаючись на те, що він рішенням загальних зборів членів колгоспу ім. Шевченка АДРЕСА_1 Монастирищенського району від 15.06.1987 року, протокол НОМЕР_1 прийнятий членом колгоспу ім. Шевченка. За направленням правління колгоспу та за кошти колгоспу пройшбв' навчання в Золотонішському сільськогосподарському технікумі, службу у Збройних Силах України, а з 15 серпня 1993 року відновив працю в колгоспі. В зв"язку реорганізацією аграрного сектора економіки колгосп був реорганізований в КСП, а згодом в СТОВ „Шевченківське": При розпаюванні землі питання виділення позивачу земельного паю систематично відкладалось В 2002 році деяким членам колгоспу, яким не був виданий сертифікат про право на земельний пай, було рекомендовано звернутися з заявами до сесії Попудянської сільської ради, яка повинна була прийняти рішення про виділення земельних паїв за рахунок Резервного земельного фонду . Питання розгляду заяви відкладалось, однак особам, які разом з позивачем писали заяви сертифікати на землю були видані, а позивача в 2004 році повідомлено головою сільської ради, що Резервний земельний фонд вилучений з відання сільської ради, тому видача йому сертифіката про право на земельний пай виключається. Строк позовної давності позивачем пропущено, не з його вини, а з вини посадових осіб, які не визначились в його праві на земельний пай. Позивач має право на земельну ділянку в колективній власності на землю членів колгоспу ім. Шевченка. В реорганізованому колгоспі ім. Шевченка право кожного члена на земельну ділянку визначається в кадастрових га : 3, 34 умовних кадастрових га, вартістю 14196 грн., а отже за позивачем слід визнати право саме на таку земельну ділянку. Резервний Земельний фонд мається та перебуває у віданні Монастирищенської райдержадміністрації, тому саме райдержадміністрація повинна забезпечити його земельною ділянкою. 16.01.2007 року позивач звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України з СТОВ „Шевченківське" АДРЕСА_1 Монастирищенського району. В реалізацію прав позивача, як члена колгоспу ім. Шевченка йому видано свідоцтво про право на майновий пай, яке видавалось пізніше за Сертифікати про право на земельний пай.

Ухвалою суду від 1 березня 2007 року до участі в справі притягнуто в якості відповідачів Монастирищенський районний відділ земельних ресурсів, Монастирищенське відділення Черкаської регіональної філії „Центру ДЗК" м. Монастирище.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю, уточнив місцезнаходження земельної ділянки, яку необхідно йому виділити, та пояснив, що він рішенням загальних зборів членів колгоспу ім. Шевченка АДРЕСА_1 Монастирищенського району від  15.06.1987 року,  протокол НОМЕР_1  прийнятий членом  колгоспу ім.  Шевченка.  За

2

направленням правління колгоспу та за кошти колгоспу він пройшов навчання в Золотонішському сільськогосподарському технікумі, службу у Збройних Силах України, а з 15 серпня 1993 року відновив працю в колгоспі. В зв'язку з реорганізацією колгосп був реорганізований в КСП, а згодом в СТОВ „Шевченківське", яке є його правонаступником. При розпаюванні землі питання виділення йому земельного паю систематично відкладалось. В 2002 році йому було рекомендовано звернутися з заявою до сесії Попудянської сільської ради, яка повинна була прийняти рішення про виділення земельних паїв за рахунок Резервного земельного фонду. Питання розгляду заяви відкладалось. В 2004 році йому повідомив голова сільської ради, що Резервний земельний фонд вилучений з відання сільської ради, тому видача йому сертифіката про право на земельний пай неможлива. Строк позовної давності ним пропущено, не з його вини, а з вини посадових осіб, які не визначились в його праві на земельний пай. В реорганізованому колгоспі ім.. Шевченка право кожного члена на земельну ділянку визначається в кадастрових га : З, 34 умовних кадастрових га, вартістю 14196 грн., а отже і йому слід визнати право саме на таку земельну ділянку. Резервний Земельний фонд перебуває у віданні Монастирищенської райдержадміністрації, тому саме райдержадміністрація повинна забезпечити його земельною ділянкою. При затвердженні Державного акта на право колективної власності на землю він був включений до списку членів, який в якості додатку приєднувався до Державного акта. 16.01.2007 року його звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України з СТОВ „Шевченківське"АДРЕСА_1 Монастирищенського району. В реалізацію його прав, як члена колгоспу ім. Шевченка йому видано свідоцтво про право на майновий пай, яке видавалось пізніше за Сертифікати про право на земельний пай. Просить відновити йому строк позовної давності для звернення з позовом до суду за захистом його законних прав та інтересів, так як строк пропущено з поважної причини, а також визнати за ним право на земельну ділянку (па) в колективній власності на землю членів колгоспу ім.. Шевченко, правонаступником якого було КСП ім. Шевченка та являється СТОВ „Шевченківське"АДРЕСА_1 Монастирищенського району Черкаської області, на 3,34 умовних кадастрових га, вартістю 14196 грн., зобов'язавши Монастирищенську райдержадміністрацію видати на його ім'я Державний акт про право власності на землю встановленого зразка за рахунок земель Резервного земельного фонду, який знаходиться в адміністративних межах Долинківської сільської ради Монастирищенського району, та забезпечити його належну реєстрацію. В судовому засіданні представник Монастирищенської районної державної адміністрації Поліщук Ольга Володимирівна (діє за дорученням від 15.02.2007 року) позов визнала повністю, не заперечує проти його задоволення. В судовому засіданні представник Монастирищенського відділу земельних ресурсів Яненко Іван Миколайович (діє за дорученням від 27 лютого 2007 року № 1) позов визнав повністю, не заперечує проти його задоволення із земель резервного фонду в адміністративних межах Долинківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області. Представники відповідача СТОВ „Шевченківське" Монастирищенського району Черкаської області в судове засідання не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про, що свідчить поштова розписка від 01.03.2007 року. Причини неявки суду не повідомили. Оскільки відповідно до ст. 10 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і неявкою до суду без поважних причин відповідач фактично відмовився від захисту своїх прав у суді, а ст. 169 ЦПК України дає право суду, у разі якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів для її слухання та прийняття рішення по суті справи і такий розгляд справи не буде порушенням права відповідача як сторони у цивільному процесі. Представники Монастирищенського відділення Черкаської регіональної філії „Центру ДЗК" м. Монастирище Черкаської області в судове засідання не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомили. Оскільки відповідно до ст. 10 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і неявкою до суду без поважних причин відповідач фактично відмовився від захисту своїх прав у суді, а ст. 169 ЦПК України дає право суду, у разі якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, вирішувати справу на підставі  наявних у ній даних чи доказів. Суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо

3

доказів для її слухання та прийняття рішення по суті справи і такий розгляд справи не буде порушенням права відповідача як сторони у цивільному процесі.

Згідно ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі і виходить з наступного:

В частині поновлення строку позовної давності підлягає до задоволення, оскільки, у відповідності до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Суд вважає, що позивачем строк пропущено з поважної причини, так як він звертався за вирішенням спору у 2002 році до Попудянської сільської ради, яка була розпорядником земель запасу, але питання про виділення йому земельного паю не розглядалось на сесіях сільської ради по невідомій причині ( згідно довідки №НОМЕР_2 (а.с. 7)). Крім того, відповідно до ч. З ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а враховуючи те, що ніхто з учасників процесу не подав заяву про застосування позовної давності, позов в цій частині підлягає до задоволення.

В частині визнання права власності на земельну ділянку (пай), її виділення та видачі документів, що посвідчують його право на неї, підлягає до задоволення, виходячи із наступного:

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 він прийнятий в колгосп ім. Шевченка АДРЕСА_1 Монастирищенського району Черкаської області (Протокол НОМЕР_1) та звільнений з роботи за згодою сторін ст. 36 п. 1 КЗпП України (Наказ №НОМЕР_4 (а.с. 10-12);

Згідно ст. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" ОСОБА_1 підпадає до числа осіб, які мають право на земельний пай.

Відповідно довідки НОМЕР_5 виданої Монастирищенський відділом земельних ресурсів. Державний акт на право колективної власності на землю серія НОМЕР_6 КСП ім.. Шевченка виданий 5 травня 1994 року. В списку - додатку громадянин ОСОБА_1, 1972 року народження рахується за НОМЕР_7, що підтверджується і копіями Державного Акта на право колективної власності на землю серія НОМЕР_6 КСП, виданого 05.05.1994 року та копією списка громадян АДРЕСА_1, які мають право на середню земельну частку в КСП ім. Шевченка.( а.с. 27-29). Розмір середньої частки (паю) затверджений розпорядженням голови райдержадміністраціїНОМЕР_8 і становить 3,34 умовних кадастрових гектарів, вартістю 14196 гривень (а.с. 9);

Відповідно до відповіді на запит НОМЕР_2Попудянська сільська рада

Монастирищенського району Черкаської області повідомляє, що в Резервному земельному фонді,

який був    у    віданні    сільської    ради,    переданий    у    віддання Монастирищенської

райдержадміністрації та є в наявності 6 га не розпайованої землі. ОСОБА_1 в 2002 році звертався з заявою про виділення земельного паю, так як він був пропущений у загальних списках на розпаювання землі. Заява ОСОБА_1 на сесіях не розглядалася по невідомій причині. Майновий пай, як члену КСП ім. Шевченка ОСОБА_1 видано згідно свідоцтва про право власності на майновий пай /НОМЕР_9/ на суму 2733 грн. 00 коп., який зареєстрований в Попудянській сільській раді в Книзі обліку 13.06.2003 року (а.с. 7);

Згідно довідкиНОМЕР_10 виданої Монастирищенський відділом земельних ресурсів у Попудянській сільській раді вільних земель резерву немає, з земель запасу не використовується 10,8 га, але ця земля не придатна для розпаювання. Вільні землі державної власності знаходяться в Долинківській, Княжекриницькій, Івахнянській, Леськівській, Половинчицькій сільських радах( а.с. 30).

У відповідності до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно типового положення про районний відділ земельних ресурсів, затвердженого постановою KM України від 07.08.1996 року № 930, районний відділ земельних ресурсів здійснює державне управління земельними ресурсами, забезпечує проведення земельної реформи, раціональне використання та охорону земель на території району, а тому суд вважає, що питання про визначення з яких саме земель необхідно виділити частку (пай) ОСОБА_1, покладається на земельний відділ та органи, які займаються виготовлення документації - у Монастирищенському

4

районі - Монастирищенське відділення Черкаської регіональної філії „Центру ДЗК" м.

Монастирище Черкаської області.

На підставі викладеного ст. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року „Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", ст. ст. 78, 81 Земельного кодексу України, ст. 267 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 5 - 8, 10, 11,14, 60, 208, 209, 213-215, 222, 223, 294 ЦПК України, суд

вирішив :

Позов задоволити повністю.

Поновити строк позовної давності ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 3,34 умовних кадастрових гектарів, вартістю 14196 гривень.

Зобов'язати Монастирищенську районну державну адміністрацію, Монастирищенський відділ земельних ресурсів виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) в натурі на місцевості в розмірі рівноправному з іншими членами СТОВ „Шевченківське"АДРЕСА_1 Монастирищенського району Черкаської області, яке було правонаступником колгоспу ім.. ШевченкаАДРЕСА_1 Монастирищенського району Черкаської області та видати з Монастирищенським відділенням Черкаської регіональної філії „Центру ДЗК" м. Монастирище Черкаської області йому державний акт на право власності на земельну частку (пай) в адміністративних межах Долинківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.