ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

20 березня 2020 року  м. ОдесаСправа № 923/590/17

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс"

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 про зупинення провадження, прийняту головуючим суддею Гридасовим Ю.В., суддями Литвиновою В.В., Ярошенко В.П., м. Херсон, повний текст складено 27.11.2019,

у справі №923/590/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс"

до відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Термінал"

- Генічеської районної державної адміністрації

про скасування свідоцтва на право власності та виключення запису з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Термінал" та Генічеської районної державної адміністрації, в якому просило визнати незаконним свідоцтво про право власності від 26.06.2016 серії САМ №032843, видане Товариством з обмеженою відповідальністю "Южний Термінал" на залізничну колію довжиною 1858,55 метрів погонних, та зобов`язати Реєстраційну службу Генічеського управління юстиції виключити із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про володіння Товариством з обмеженою відповідальністю "Южний Термінал" залізничною колією довжиною 320 погонних метрів.

За вказаною позовною заявою ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.06.2017 порушено провадження у справі №923/590/17.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 провадження у справі №923/590/17 зупинено до перегляду ухвали Господарського суду Херсонської області від 28.10.2019 року за апеляційною скаргою ТОВ "Генічеськ Плюс".

Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 про зупинення провадження у справі №923/590/17 скасувати.

Дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали її постановлено 27.11.2019, в цей же день складено та підписано її повний текст.

Відтак кінцевим строком для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 про зупинення провадження у справі №923/590/17 є 07.12.2019. Між тим з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" звернулось лише 05.03.2020, про що свідчить штамп на поштовому конверті.

Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" пропустило встановлений законом десятиденний строк для її подання, проте апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на те, що копію повного тексту ухвали Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 про зупинення провадження у справі №923/590/17 ним було отримано 03.12.2019. На підтвердження викладеного апелянтом подано копію конверту зі штрихкодовим ідентифікатором №7350105891373.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

За умовами пункту 2 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Факт отримання скаржником копії оскаржуваної ухвали 03.12.2019 підтверджується відомостями з офіційного сайту «Укрпошти» щодо відстеження поштового відправлення №7300306023500.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що копію повного тексту оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду апелянтом отримано 03.12.2019, для застосування приписів пункту 2 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, який визначає право учасника справи на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, скаржник мав подати апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 про зупинення провадження у справі №923/590/17 у строк до 13.12.2019, між тим, як зазначалося вище, дану апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" подано 05.03.2020.

Жодної причини неподання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання позивачем повного тексту ухвали суду апелянтом не наведено.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції належним чином виконав свій процесуальний обов`язок щодо своєчасного повідомлення учасника справи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" про постановлення ухвали Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 про зупинення провадження у справі №923/590/17, а несвоєчасне оскарження останньої, з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження ухвали Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 про зупинення провадження у справі №923/590/17, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Водночас статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмір (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 7 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2102 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік").

Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 про зупинення провадження у справі №923/590/17 складає 2102 грн.

Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В силу частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми, суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги по справі №923/590/17.

Крім того, в силу пункту 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі статтею 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Скаржником вказаних вимог не додержано, оскільки останнім не подано доказів направлення відповідачам копій апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення, що свідчить про недотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" наведених вище приписів статей 258, 259 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" (неповажність зазначених ним причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі та доказів надсилання копій апеляційної скарги і доданих до неї документів відповідачам), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 про зупинення провадження у справі №923/590/17, сплатити визначену апеляційним господарським судом суму судового збору та надати докази надсилання відповідачам листом з описом вкладення копій апеляційної скарги і доданих до неї документів.

Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.11.2019 про зупинення провадження у справі №923/590/17 залишити без руху.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                       С.В. Таран

Суддя                                                                                           Л.О. Будішевська

Суддя                                                                                           Л.В. Поліщук