справа № 2 – 1254/2010 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого – судді Ковальової О.Б.
при секретарі – Спіциній О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля”
про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
12.03.2010 року позивач звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - заборгованості по заробітній платі в сумі 15 078,14 грн., компенсації за втрату частини заробітної плати в сумі 2 778,76 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з середньомісячної зарплати 880,77 грн. та 5 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивує тим, що вона працювала на підприємстві відповідача, їй нараховували, але своєчасно не виплачували заробітну плату. За період з травня 2006 року по грудень 2009 року виникла заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 15 078,14 грн. При звільненні 03.12.2009 року, розрахунок з нею не провели. Крім того вказує, що має право на компенсацію за втрату частини заробітної плати, яку відповідач повинен сплатити їй в сумі 2 778,76 грн..
Відповідно до ст. 117 КЗпП України їй повинен бути виплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
До того ж, несвоєчасна виплата заробітної плати призвела до моральних страждань і вимагала від неї додаткових зусиль для організації її життя, а тому вказує, що їй спричинена моральна шкода, яку оцінила в 5 000 грн.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав вказаних в позові, зазначивши, що 03.12.2009 року звільнена, їй нараховували, але не виплатили заробітну плату. Наполягає на стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з моменту звільнення по день розгляду справи у суді, тобто за 4 місяці.
Представник відповідача на розгляд справи не явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та прийняти заочне рішення, відповідно до ст., ст.224 - 226 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до діючого законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і ч., ч.1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів, при звільненні працівника підприємство повинно провести з ним розрахунок в день його звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Позивачка звільнена з роботи 03.12.2009 року, у передбачені законодавством строки відповідач з нею не розрахувався. Заборгованість по зарплаті складає 15 078,14 грн., що підтверджується довідкою та наданими в судовому засіданні поясненнями позивачки. З моменту звільнення позивачки, розрахунки з нею не проводились, а тому суд стягує на її користь всю суму заборгованої заробітної плати.
На підставі вимог п.2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427, в редакції від 21.02.2001 року № 159 - працівникам у разі затримки на один і більше місяців виплати грошових доходів проводяться компенсаційні виплати, що згідно розрахунку наданому позивачкою складають 2 778,76 грн., а тому суд стягує її на користь позивача.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У цьому разі перебіг 3-х місячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку, відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. зі змінами та доповненнями. Таким чином, законом чітко визначено, які виплати і за яких умов можуть враховуватись при покладені матеріальної відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, та строк звернення до суду, а тому позивачка має право на отримання сум компенсації відповідно до ст. 117 КЗпП.
Також суд вважає, що є вина підприємства в тому, що несвоєчасно була виплачена заробітна плата, так як представник відповідача не надав доказів та не довів того , що вини його підприємства немає, на розгляд справи не явився.
Середньомісячна заробітна плата позивачки складала - 880,77 грн., позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку з нею, тобто з моменту звільнення по день винесення рішення, а тому суд стягує на користь позивачки 3523,08 грн.
(Розрахунок: ( 880,77 грн. х 4 міс. = 3523,08 грн.).
Стосовно вимоги про стягнення моральної шкоди на користь позивача, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, хоч відповідач порушив законне право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, яке гарантоване їй ст. 43 Конституції України, ст., ст. 1, 24 Закону України "Про оплату праці" та ст. 115 КЗпП України.
В обґрунтування своєї вимоги позивач пояснила в чому полягає спричинена їй моральна шкода, надала частково докази в підтвердження цього, але позивачкою пропущений, передбачений ст. 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду за вирішенням питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про працю, підстав для поновлення строку звернення до суду суд не вбачає, а тому в позовних вимогах в цій частині необхідно відмовити.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, так як спірні правовідносини виникли з трудових правовідносин, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 213,80 грн. виходячи з розміру задоволених майнових вимог та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст., ст. 115, 116, 117, 233 КЗпП України, ст., ст. 1, 24, 34 Закону України "Про оплату праці", ст., ст. 11, 60, 209, 212 - 215, 218, 224 - 226, 228, п.2 ст. 367 ЦПК України, суд,-
РІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ЗАТ " Енерговугілля"" на користь ОСОБА_1 – 15078(п'ятнадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 14 коп. заборгованої заробітної плати, 2778(дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 76 коп. компенсації за втрату частини заробітної плати та 3523(три тисячі п’ятсот двадцять три) грн. 08 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього – 21 379(двадцять одну тисячу триста сімдесят дев’ять)грн. 98 коп. та 213,80 грн. судового збору на користь держави і 120 грн. за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітку в межах місячного платежу в сумі 880,77 грн. допустити до негайного виконання.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, або оскаржується в порядку встановленому ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Головуючий: