Справа № 2 - а -281/ 2007р.
ПОСТАНОВА Ім'ям України
22.02.2007 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі судді Димитрова В.І., при секретарі Шаверновській Л.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 4465 про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню,
ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Військової частини А-4465, мотивуючи свої вимоги тим, він перебуває на військовій службі в військовій частині А -4465. За твердженням позивача, він має безперервний стаж військової служби: 22 роки але щомісячна надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України йому була сплачена не в повному обсязі, заборгованість за період з 01.05.2003р. по 01.12.2004р. - 11579 грн. 97 коп. Крім того, на думку позивача, до надбавки за безперервну службу відповідач був повинен йому також нарахувати премію в розмірі 33,3% місячного фонду грошового забезпечення щомісячно, що складає 2759 грн. 61 коп. Посилаючись на викладені обставини позивач просив суд визнати дії відповідача, щодо невиплачених сум неправомірними та стягнути з Військової частини А 4465 недоплачену надбавку за безперервну службу, премію, компенсацію втрати частини грошового забезпечення в розмірі 2357 грн. 33 коп. та премії у розмірі 402 грн. 28 коп., а всього 17099 грн. 19 коп., а також судові витрати у розмірі 170 грн. 99 коп.
В судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги, доповнивши їх вимогами про стягнення з відповідача компенсації, спричиненої йому моральної шкоди у розмірі 3000 грн..
Представник відповідача не з'явився, надійшла заява про слухання справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, оцінив зібрані по справі докази, суд приходить до висновку..
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1. з 31.10.2003р. по наступний час перебуває на військовій службі в військовій частині А - 4465 . На 01 січня 2006р. його безперервна військова служба у Збройних Силах України складала 22 календарних років .
Приймаючи до уваги зібрані по справі докази, суд вважає встановленим, що у порушення вимог п.1 Указу Президента України від 05.05.2003р. (с наступними змінами) «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» і п.1.2. «Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України», затвердженої наказом Міноборони України від 20.01.2003р. № 149, надбавка за безперервну військову службу виплачувалася позивачу не в повному обсязі, про що свідчить довідка НОМЕР_1. Яких-небудь даних про наявність обставин, передбачених п.п. 2.4. и 4.3. вищевказаної Інструкції, суду відповідачем не було надано. Заборгованість відповідача по вказаному платежу перед позивачем за період з 01.05.2003 року по грудень 2004р. - складає 11579 грн. 97 коп...
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України суб*єкт владних повноважень, бездіяльність якого оскаржується, повинен доказати правомірність своєї бездіяльності. Між тим, яких-небудь доказів про наявність обставин, передбачених п.2.4. вищевказаної Інструкції - про відсутність достатнього фінансування даної надбавки для виплати її у повному обсязі, передбаченому Указом Президента України від 05.05.2003р., суду відповідачем не було надано.
Таким чином, враховуючи також положення ч.5 ст. 17 Конституції України, ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх родин» і ст.16 Закону України «Про Збройні Сили України», суд вважає безпідставними посилання відповідача в підтвердження правомірності своєї бездіяльності на телеграми від 26.07.2004р. №146/1/11/641..
Крім того, суд вважає необхідним стягнути з відповідача премію, , передбачену Указом Президента України від 14.06.1995р. та п.34.3 Наказу Міністра оборони України від 95.03.2001р. №75 «Про затвердження положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», заборгованість по якій склала 2759 грн. 61 коп.
Згідно вимог Закону України від 19.10.2000р. "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв*язку з порушенням строків їх виплати" та Постанови КМУ від 21.02.2001р. № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв*язку з порушенням термінів їх виплати", з відповідача підлягають стягненню компенсація по несвоєчасну виплату грошового забезпечення у розмірі 2357 грн. 33 коп., та премії у розмірі 402 грн. 28 коп.
Що стосується компенсації моральної шкоди, то ці вимоги, суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи моральні страждання позивача у розмірі 2370 грн.
Представником відповідача про застосування передбачених ст.100КАС України наслідків не було заявлено.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст.94 КАС України з ВЧ- А 4465 на користь позивача підлягає стягненню відшкодування судового збору у сумі 170грн.99коп.
Керуючись стхт.159-163 КАСУ, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково .
Стягнути з Військової частини А -4465 на користь ОСОБА_1 грошову надбавку за безперервну службу в Збройних Силах України у розмірі 11579 грн. 97 коп., премію у розмірі 2759 грн. 61 коп., а також компенсацію втрати частини доходу в розмірі 2759 грн. 61 коп., та компенсацію моральної шкоди в розмірі 2370 грн., компенсацію сплаченого судового збору, а всього 20640 грн. 18 коп..
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський райсуд М.Миколаєва шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАСУ.