Справа № 263/7383/21

Провадження № 1-в/201/84/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого-судді - ОСОБА_1

з секретарем - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі подання начальника відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 , про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Донецьк, Донецької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 червня 2021 року, ОСОБА_4 було визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Представником уповноваженого органу з питань пробації до суду направлено подання про звільнення засудженої, ОСОБА_4 , від відбування покарання, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Учасники судового провадження, а також представник органу з питань пробації у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду подання повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, що не перешкоджає розгляду подання за їх відсутності.

Дослідивши надані матеріали суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з огляду на наступні обставини.

Пунктом 1 частини 1 статті 80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано за два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Крім того, відповідно до ч. 3 вказаної статті перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання.

Відповідно до постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.12.2015 року стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати право обмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання. За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Водночас, частиною 3 статті 80 КК України передбачено, що перешкодою звільнення від покарання є ухилення особи від його відбування. У разі вчинення засудженим дій, спрямованих на уникнення виконання обвинувального вироку, перебіг давності зупиняється та відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання.

Так, відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 червня 2021 року, ОСОБА_4 було визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Однак, станом на 05 березня 2024 року уповноважений орган з питань пробації не отримував від засудженої документу про сплату штрафу. При цьому, інформація щодо причин невиконання вироку суду відсутня.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про передчасність вказаного подання, у зв`язку з чим, вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання, оскільки, як вбачається з наведеного, засуджена, ОСОБА_4 , свідомо ухиляється від виконання призначеного покарання у вигляді штрафу, що згідно зі змістом статті 80 КК України зупиняє перебіг давності виконання вироку та є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Задоволення ж такого подання органу пробації нівелює завдання кримінального провадження, якими є у тому числі захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, оскільки звільнення засудженої від покарання, від виконання якого вона ухиляється, призведе до впевненості особи у своїй безкарності, відсутності необхідності дотримуватись норм законодавства та мотивуватиме її до вчинення нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 80 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання начальника відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 , про звільнення від відбування покарання, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня проголошення ухвали суду.

Головуючий-суддя: ОСОБА_1