ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

__________________________________________________________________________________________________

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02 березня 2010 р.           Справа № 2-а-56/10/0270

 Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: представника позивача - Любарської К.Ю., представника відповідача – Лесика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінницький завод "Будмаш" (далі - ВАТ "Будмаш") до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2009 року № 0005291732/0

 в с т а н о в и в :

 У січні 2010 року ВАТ "Будмаш" звернулось в суд з позовом до ДПІ у м. Вінниці про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2009 року № 0005291732/0.

Зазначали, що за результатом планової виїзної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, з питань дотримання вимог Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року, проведеною ДПІ у м. Вінниці, встановлено порушення ст.ст. 3,5,6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" та ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме встановлено, що підприємством не було подано загального розрахунку суми податку з власників транспортних засобів за 2008 рік та не вірно застосована ставка податку в 1 кварталі 2009 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання на 2009 рік на 406,00 грн.

За результатами перевірки 23.12.2009 року ДПІ у м. Вінниці відповідно до п.п. 4.1.4. ст. 4 та п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" винесено податкове повідомлення-рішення № 0005291732/0, яким визначено суму податкового зобов'язання, за основним платежем 9097,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4718,50 грн.

Позивач не погоджується з встановленими відповідачем порушеннями і як наслідок прийнятим податковим повідомленням-рішенням, з наступних підстав. Податковий орган встановивши факт неподання загального розрахунку сум податку за 2008 рік застосував норму статті п. 17.1.3. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка передбачає право контролюючого органу самостійно донараховувати суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Також лише факт не подання загального розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2008 відповідач мав право застосувати штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів дох громадян за таке неподання, на підставі п. 17.1.1 Закону, а не п. 17.1.3., як зазначено в акті перевірки. 

Також позивач вказував, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" податок з власників транспорт засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Позивач вчасно сплачував податок, а тому підстав для визначення зобов'язання зі сплати податку не було. Так, в строк до 15.04.2008, 15.07.2008р., 15.09.2008р. та 15.01.2009р. позивач сплачував податок за 2008 рік в загальній сумі 8 691,00 грн. рівними частками по 2 172,50 щокварталу.

Щодо нарахованого зобов'язання зі сплати податку та штрафних санкцій за 2009 рік позивач зазначав, що в І кварталі 2009р. на автомобіль Субару з об'ємом двигуна 2500 куб.см. була застосована встановлена чинним законодавством ставка податку 25 грн. за 100 куб.см. та нараховано підприємством 250 грн., тобто 63,0 грн. щоквартально. Позивачу невідомо, яким законодавчим актом встановлено інші ставки податку з власників транспортних засобів, а саме ставка податку в розмірі 75 грн.

Посилаючись на обставини викладені в позовній заяві позивач просив, визнати незаконним та скасування податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0005291732/0 від 23 грудня 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача уточнила підставу позову та погодилась з висновком податкового органу щодо невірності застосування позивачем ставки податку з власників транспортних засобів, яка була застосована ВАТ "Будмаш" в І кварталі 2009 року. Дане порушення мало місце в зв'язку з тим, що розмір ставки визначали без урахування змін до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». Разом з тим представник позивача додатково пояснила, щодо виявленого порушення, неподання загального розрахунку сум податку за 2008 рік та вказувала, що розрахунок позивачем був поданий шляхом подання податкового звіту в електронному вигляді до ДПІ у м. Вінниці засобом телекомунікаційного зв'язку. Проте в супровідному листі до розрахунку за 2008 рік помилково був вказаний період 2007 року. Дана обставина не була врахована податковим органом під час перевірки, в зв'язку з чим представник позивач просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Зазначав, що за наслідком здійсненої перевірки ВАТ "Будмаш" встановлено неподачу загального розрахунку сум податку з власників транспортних засобів за 2008 рік та не вірно застосована ставка податку в 1 кварталі 2009 року, зв'язку з чим податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання, за основним платежем 9097,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4718,50 грн. Зазначення в податковому повідомленні-рішенні, як підставу для визначення сум штрафних санкцій п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є технічною помилкою, оскільки суми штрафу розраховувались відповідно до п.п. 17.1.2. Заперечення приєднанні до матеріалів справи (а.с. 16-17, 42-43).

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатом проведеної ДПІ у м. Вінниці документальної планової перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ "Будмаш" складено довідку про результати планової виїзної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, з питань дотримання вимог Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року. Перевіркою встановлено порушення, а саме неподання загального розрахунку з власників транспортних засобів за 2008 рік та не вірне застосування ставки податку в І кварталі 2009 року, що є порушенням статей 3,5,6 закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (далі - Закон 1963-ХІ) та статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-ІІІ).

За результатом проведеної перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005291732/0 від 23.12.2009 року, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 13815,50 грн., з яких 9097 грн. за основним платежем та 4718,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи частково позов суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1,2 статті 6 Закону 1963-ХІ встановлено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Підпунктом 4.1.4 пунктом 4.1 статті 4 Закону № 2181-III визначено, що податкова звітність за річний податковий період подається протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до підпункту 4.1.2. цього ж пункту передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Підпунктом 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону 2181-ІІІ передбачено, що податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку визначеному законодавством.

Представником позивача вказувалось, що позивач розрахунок з власників транспортних засобів за 2008 рік до ДПІ у м. Вінниці подав, що і не спростовувалось представником відповідача, проте під час оформлення квитанції про надіслання вказаного розрахунку електронним шляхом було помилково в ній зазначено період 2007 року. А тому податковим органом вказаний розрахунок облікували періодом 2007 року.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка Давінчук О.В., завідувач сектором адміністрування податку з власників транспортних засобів управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці, яким була здійснена перевірка платника, підтвердив, що ВАТ "Будмаш" 17.01.2008 року дійсно було подано загальний розрахунок з власників транспортних засобів за 2008 рік, проте дана звітність була облікована за період 2007 року, як те вказувалось в квитанції, що оформлювалась під час відправлення розрахунку. В зв'язку з чим ним самостійно було обраховано платнику податкове зобов'язання на 2008 рік, з вказаного податку, в сумі 8690 грн. Також під час перевірки було встановлено невірність застосування платником ставки податку в І кварталі 2009 року та донараховано податкове зобов'язання в сумі в сумі 406 грн.

Тобто як встановлено судом 17.01.208 року ВАТ "Будмаш" направило до ДПІ у м. Вінниці розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2008 рік. Копію вказаного розрахунку було подано до суду представником відповідача, де обраховано загальну суму податку за 2008 рік - 8690 грн., вірність суми даного розрахунку підтвердила перевірка платника. Сума щоквартальної сплати становила 2172,50 грн.

За визначенням даним в пункті 1.11 статті 1 Закону 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

З огляду на викладене саме поданий ВАТ "Будмаш" розрахунок є документом, що визначає період, строки та суму податкового зобов'язання. А тому посилання відповідача на не вірно заповнену квитанцію під час оформлення відправлення звіту електронним шляхом є хибним. Оскільки дана квитанція є лише підтвердженням відправлення/отримання звіту, а ніяк не документом, що визначає зміст розрахунку.

Посилання відповідача на порушення ВАТ "Будмаш" "Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку" та укладеного відповідно до нього договору "Про визнання електронних документів" судом не беруться до уваги, з огляду на те, що спірні правовідносини виникли в період січень-лютий 2008 року, в той час як вказана Інструкція № 233 була затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України 10.04.2008 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011.

Слід також зазначити, що Наказом ДПА України № 587 від 17.10.2007 року затверджено "Інструкцію щодо підготовки і подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку", проте Наказом ДПА України № 698 від 11.12.2007 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731 (731-92-п) "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", зазначений Наказ був скасований.

Наказом ДПА України № 672 від 26.11.2004 року затверджено "Тимчасовий порядок надходження та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС України", проте даний Порядок судом також не береться до уваги оскільки теж не пройшов державної реєстрації.

Відповідно до пункту 15 "Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 року, встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи господарського управління і контролю направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

В зв'язку з встановленням відсутності порушення, податкове повідомлення-рішення в частині даного порушення та визначення за ним сум податкового зобов'язання за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями підлягає скасуванню.

Так ДПІ у м. Вінниці визначено суму 8691 грн. суму основного платежу, штрафні санкцій в сумі 4345, 50 грн., визначені відповідно до підпункту 17.1.2 статті 17 Закону 2181-ІІІ) та 170 грн. - відповідно до підпункту 17.1.1 статті 17 Закону 2181-ІІІ, загальна сума 13206,50 грн.

З огляду на викладене податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0005291732/0 від 23.12.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 13206,50 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, оскільки позивач визнав наявність порушення щодо невірності застосування ставки податку на 2009 рік, то рішення відповідача в частині визначення податкового зобов'язання за дане порушення підлягає залишенню в силі, а тому в іншій частині позову слід відмовити.

За правилами встановленими частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративному судочинства України, передбачено якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 3 цієї ж статті визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративному судочинства України, В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

 п о с т а н о в и в :

 Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0005291732/0 від 23.12.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 13206 (тринадцять тисяч двісті шість) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницький завод “Будмаш” 1,70 грн. понесених судових витрат.

 Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 

 Повний текст постанови буде оформлено: 7.03.2010 року.

 Суддя:                                                                      Дончик Віталій Володимирович