ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 р. Справа № 2-а-4803/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю представників :
позивача : Гарника Анатолія Вікторовича
відповідача : не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області
до: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області
про: включення до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання
Обставини справи:
Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (далі –позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бершадському районі Вінницької області (далі –відповідач) про зобов’язання включити в акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01 січня 2009 року по вересень 2009 року включно кошти в сумі 111894 грн. 56 коп.
Позовні вимоги позивач мотивував небажанням відповідача включити в акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період із 01.01.2009 року по вересень місяць 2009 року включно щомісячну державну адресну допомогу разом з витратами на її виплату та доставку, витрати на виплату підвищень до пенсії непрацюючим пенсіонерам, суму допомоги на поховання. Позивач вважає, що такі дії відповідача є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України. Позивач також посилається на пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року “Про деякі питання забезпечення громадян”, згідно з яким виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Поданою 07 грудня 2009 року заявою (а.с.102-103) позивач уточнив позовні вимоги, а саме: просить суд зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області прийняти до відшкодування виплачену суму пенсії в розмірі 111894,56 грн. за період із січня по вересень 2009 року включно, про що скласти відповідні акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Зважаючи на права, якими наділені сторони статтею 51 КАС України, заяву позивача прийнято судом до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та докази, наявні в матеріалах справи. При цьому, суду пояснив, що ціна позову складається з витрат на виплату адресної допомоги та витрат на її доставку, підвищення непрацюючим пенсіонерам до пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та з допомоги на поховання.
Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву вих.. № 108 від 23.11.2009 року (вх. № 18936 від 25.11.2009 року) (а.с. 42-43), відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не передбачає відшкодування виплат щомісячної державної адресної допомоги до пенсії. Аналогічні доводи відповідач наводить в обґрунтування заперечень щодо підвищення до пенсії, введеного у 2009 році, одночасно зазначивши, що підвищення до пенсій, призначені відповідно до Постанови КМУ № 198 від 11.03.2009 року, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету (у відповідності до Постанови КМУ № 235 від 11.03.2009 року «Про затвердження бюджету ПФУ на 2009 рік»), а не бюджету ПФУ і тому не підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Щодо відшкодування витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідач зазначив, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»конкретизує випадки та умови виплати витрат на поховання. Так, Фонд здійснює такі виплати у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, та, крім того, причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. В матеріалах доданих до позовної заяви відсутній акт медичного закладу причинного зв’язку між смертю потерпілого та виробничою травмою або професійним захворюванням. А відтак, відповідач вважає, що підстави для відшкодування витрат пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з урахуванням виплат щомісячної державної адресної допомоги, підвищень до пенсій, допомоги на поховання відсутні.
Представник відповідача надав суду клопотання № 50 від 18.12.2009 року ( вх. № 20648) про розгляд справи без його участі, згідно з яким позов не визнає з підстав викладених у письмових запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
В обґрунтування заявленого позову позивачем подані акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2009 року, а також таблиці розбіжностей до актів за вказаний період.
Крім того, позивачем наданий детальний розрахунок суми позову.
Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за січень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 17276,25 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3452,05 грн., щомісячна цільова грошова допомога –13679,49 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –144,71 грн.
Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 3764,20 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії - 3452,05 грн., щомісячна цільова грошова допомога –280,62 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –31,53 грн. (а.с. 30).
Згідно з таблицею розбіжностей за січень місяць 2009 року різниця становить 13512,05 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 31).
Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за лютий місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 15618,63 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3130,49 грн., щомісячна цільова грошова допомога –12351,91 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –136,23 грн.
Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 3413,43 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3130,49 грн., щомісячна цільова грошова допомога –253,17 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –29,77 грн. (а.с. 27).
Згідно з таблицею розбіжностей за лютий місяць 2009 року різниця становить 12205,20 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 29).
Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за березень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 15799,01 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3183,57 грн., щомісячна цільова грошова допомога –12479,21 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –136,23 грн.
Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 3432,81 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3183,57 грн., щомісячна цільова грошова допомога –219,64 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –29,60 грн. (а.с. 24).
Згідно з таблицею розбіжностей за березень місяць 2009 року різниця становить 12366,20 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 26).
Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за квітень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 16548,97 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3362,55 грн., щомісячна цільова грошова допомога – 13050,09 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –136,33 грн.
Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 3611,95 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3362,55 грн., щомісячна цільова грошова допомога –219,64 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –29,76 грн. (а.с. 21).
Згідно з таблицею розбіжностей за квітень місяць 2009 року різниця становить 12937,02 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 23).
Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за травень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 16095,04 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3232,26 грн., щомісячна цільова грошова допомога –12725,45 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –137,33 грн.
Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 3481,61 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3232,26 грн., щомісячна цільова грошова допомога –219,64 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –29,71грн. (а.с. 18)
Згідно з таблицею розбіжностей за травень місяць 2009 року різниця становить 12613,43 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с.20).
Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за червень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 16069,75 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3048,93 грн., щомісячна цільова грошова допомога – 11845,68 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –136,94 грн., допомога на поховання –1038,20 грн.
Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 3296,64 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3048,93 грн., щомісячна цільова грошова допомога –219,64 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –28,07 грн. (а.с. 15).
Згідно з таблицею розбіжностей за червень місяць 2009 року різниця становить 12773,11 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 16).
Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за липень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 15135,50 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3054,13 грн., щомісячна цільова грошова допомога –11959,58 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –121,79 грн.
Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 3300,33 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3054,13 грн., щомісячна цільова грошова допомога –219,64 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –26,56 грн. (а.с. 12).
Згідно з таблицею розбіжностей за липень місяць 2009 року різниця становить 11835,17 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 13).
Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за серпень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 15121,30 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3048,93 грн., щомісячна цільова грошова допомога – 11950,58 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –121,79 грн.
Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 3295,11 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3048,93 грн., щомісячна цільова грошова допомога –219,64 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –26,54 грн. (а.с. 9).
Згідно з таблицею розбіжностей за серпень місяць 2009 року різниця становить 11826,19 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 11).
Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за вересень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 15121,30 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3048,93 грн., щомісячна цільова грошова допомога –11950,58 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –121,79 грн.
Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 3295,11 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії –3048,93 грн., щомісячна цільова грошова допомога –219,64 грн., витрати на виплату та доставку пенсії –26,54 грн. (а.с. 6).
Згідно з таблицею розбіжностей за вересень місяць 2009 року різниця становить 11826,19 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 8).
Крім того, подано списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2009 року (а. с. 47-68).
Судом досліджено розрахунок суми заявленого позову (а.с. 37-39), згідно з яким встановлено наступне.
До суми витрат, які, на думку позивача, підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бершадському районі Вінницької області в особі його відділення, Управлінням Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області слід включити за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року :
- витрати на виплату адресної допомоги та витрати на її доставку в сумі –109747 грн. 64 коп. (108840,80 грн. + 906,84 грн.);
- підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року № 198 разом з витратами на виплату та доставку підвищення –1092,50 грн. (1080,57 грн. +11,93 грн.);
- витрати на виплату допомоги на поховання разом із витратами на її виплату і доставку –1054,42 грн. (1038,20 грн. +16,22 грн.).
Загальна сума позову –111894,56 грн.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Положення частини 2 пункту 5 статті 24 вказаного Закону встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Зазначене також підтверджується статтею 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування («Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат») та частиною 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якої органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 1 квітня 2001 року відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Так, на виконання вимог вказаної статті правліннями Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розроблено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі - Порядок), який затверджено Постановою №5-4/4 від 04.03.2003 року, що визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі –ФСС НВВ ПЗ) Пенсійному фонду України (далі - ПФУ) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 3 Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення":
- стаття 26 - інвалідність внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання:
інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався:
а) при виконанні трудових обов'язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б і без спеціального доручення;
в) на території підприємства, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення роботи;
г) поблизу підприємства, організації або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- стаття 37 - члени сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника;
- стаття 38 - члени сім'ї, які вважаються утриманцями;
- стаття 91 - виплата недоодержаної пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера і виплата допомоги на поховання;
- стаття 92 - виплата пенсій громадянам, які виїхали за кордон.
Пунктом 4 Порядку, зокрема, встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Отже, зазначений перелік сум, що підлягають відшкодуванню є вичерпним.
26 березня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»(далі –Постанова № 265), якою установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Для визначення підставності вимог щодо зобов’язання прийняти до відшкодування суму адресної допомоги, слід, дослідити поняття «щомісячна цільова грошова допомога на прожиття»та «щомісячна державна адресна допомога до пенсії».
Чинним законодавством не надано визначення поняттям «щомісячна цільова грошова допомога на прожиття»та «щомісячна державна адресна допомога до пенсії».
Проте, з аналізу Законів України «Про пенсійне забезпечення»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»вбачається, що цільова грошова допомога може входити до складу/розміру пенсії.
Крім того, в Постанові № 265 також зазначено : «… розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, …).
Разом з тим, в цій же Постанові йдеться й про «щомісячну державну адресну допомогу до пенсії», яка надається особам у разі, якщо щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням цільової грошової допомоги) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, 100, 120 та 150% (в залежності від кількості осіб) прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Іншими словами, адресна допомога надається, за умови, якщо щомісячний розмір пенсійних виплат (в т.р. цільової грошової допомоги) не досягає прожиткового мінімуму.
З наведеного вбачається, що «щомісячна цільова грошова допомога на прожиття»та «щомісячна державна адресна допомога до пенсії»не є тотожними поняттями та регулюються різними нормами законів та НПА.
Отже, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат, в т.ч. цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року “Деякі питання пенсійного забезпечення”.
Як вже зазначалось вище, Порядок, передбачає виключний перелік сум, що підлягають відшкодування органам пенсійного фонду (зокрема, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття –пункт 4 Порядку), при цьому адресна допомога в ньому відсутня.
Рішення, щодо того, хто буде фінансувати адресну допомогу (відповідно до положень статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»), на сьогоднішній день не прийнято. Проте, Постановою № 265 визначено, що виплата адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
З урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання відповідача прийняти до відшкодування виплачену суму адресної допомоги разом з витратами на її виплату і доставку в розмірі 109747,64 грн. (108840,80 грн. + 906,84 грн.).
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування коштів сумі 1092,50 грн., що включають в себе витрати на виплату розміру перерахування пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 року в сумі 1080,57 грн. та витрати на його доставку в сумі 11,93 грн., суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 р. встановлено у 2009 році з 1 квітня підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, має здійснюватися незалежно від дати призначення (перерахунку) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) непрацюючим особам, а особам, які одержують пенсію (державну соціальну допомогу) на дітей та/або недієздатних осіб - незалежно від одержуваного доходу.
В пункті 2 вищевказаної постанови зазначено, що виплата підвищення, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, проводиться понад розміри, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” і від 16 липня 2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, в межах розмірів”, зазначених у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога.
Відповідно до статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено порядок проведення індексації та перерахунку пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, прожиткового мінімуму та страхового стажу.
Розмір пенсії підлягає підвищенню у випадках, передбачених частиною 2 статті 42 цього Закону. Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Аналіз вищезазначених положень законодавства дає можливість зробити висновок, що постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 р. встановлено підстави для збільшення основного розміру пенсії усім непрацюючим особам, на що також вказують абзац 2 пункту 1 та пункту 3 цієї постанови.
Встановлене даною постановою підвищення розміру пенсії не є дотацією, доплатою або надбавкою в розумінні Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідач в обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що підвищення до пенсії, встановлені постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 року, фінансуються не за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з Державного бюджету України. З цих підстав такі виплати відшкодуванню не підлягають.
Оцінюючи доводи відповідача, суд дійшов протилежного висновку.
Так, бюджет Пенсійного фонду України на 2009 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2009 року №235. Згідно з цією постановою в бюджеті Пенсійного фонду України дійсно передбачено фінансування деяких пенсійних виплат з Державного бюджету України. Разом з тим, в постанові Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” передбачено, що виплата підвищення проводиться за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, тобто за рахунок бюджету Пенсійного фонду України незалежно від джерела наповнення цього бюджету.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що вищезазначеними нормами законодавства передбачено підвищення розміру пенсій, в т.ч. пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а витрати на виплату даного розміру перерахування пенсії підтверджуються відповідними доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування витрат на виплату і доставку допомоги на поховання у зв’язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_1 на загальну суму 1054,42 грн. суд враховує наступне.
Відшкодування витрат на виплату допомоги на поховання передбачено Порядком №5-4/4.
Разом з тим, умови проведення відшкодування зазначених витрат встановлені в Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Так, відповідно до абзацу 2 частини 9 статті 34 цього Закону страхові виплати проводяться за умови, якщо причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я підтверджується висновками відповідних медичних закладів.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України №606 від 15.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.12.2005 року за №1455/11735, затверджено Інструкцію про встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом. У відповідності із названою Інструкцією, причинним зв’язком смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом є - зв’язок, який можна встановити між перебігом професійних захворювань (отруєнь) або наслідками трудового каліцтва з урахуванням форми, стадії, тяжкості функціональних порушень, розвитку ускладнень за життя, патоморфологічними та гістологічними змінами в органах та системах організму, що виявлені під час розтину, та настання смерті.
Безпосередня причина смерті –це головні клініко-морфологічні прояви основного захворювання або його ускладнення, що стали безпосередньою причиною смерті.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції функції щодо встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом покладаються на МСЕК, що затверджуються відповідним наказом Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської і Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій.
Управлінням Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області відповідних документів суду не надано.
Разом з тим, як вбачається з довідки виконкому Червоногребельської сільської ради Чечельницького району Вінницької області від 01.06.2009 року № 355 причиною смерті пенсіонера ОСОБА_1 є "утоплення у воді", а відтак його смерть не пов’язана з професійним захворюванням або з трудовим каліцтвом, відповідно відсутній причинний зв’язок.
Оцінюючи доводи позивача, суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 69 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Оскільки позивачем на підтвердження причинного зв’язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я не представлено, суд вважає доводи відповідача в даному випадку обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству України, що регулює спірні правовідносини.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог на суму 1054,42 грн. слід відмовити.
Окрім того, суд вважає за необхідне обґрунтувати таке.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь - якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб’єкти правовідносин, в тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечити захист прав усіх суб’єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно - правовими актами.
Разом з тим, позивач заявляє вимоги на підставі статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, згідно з положеннями якої страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. Отже, в даному випадку мають місце вимоги зобов’язального характеру, хоча й пов’язані з реалізацією управлінських повноважень у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування відповідними територіальними органами Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 1092,50 грн., яка включає в себе витрати пов’язані з підвищенням до пенсії непрацюючим пенсіонерам згідно постанови КМУ від 11.03.2009 року № 198 за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2009 року у сумі 1080,57 грн., витрати на їх доставку у сумі 11,93 грн. У решті позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у у Бершадському районі Вінницької області (вул. Миколаєнка,6/1) прийняти до відшкодування виплачену суму підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року № 198 в розмірі 1092,50 грн. за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2009 року, про що скласти акти щомісячних звірок витрат по особовим справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2009 року .
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 24.12.09
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
23.12.2009