Справа № 373/1591/19

Номер провадження 1-кп/373/64/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Реви О. І.,

за участі:

секретаря судового засідання Хоменко Н. І.,

прокурора Чичиркіної С. П.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - адвоката Цьоми Р. А.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Груши С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гланишів Переяслав-Хмельницького району Київської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, військовозобов`язаного, не працюючого, який на обліку в службі зайнятості не перебуває, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що 05 травня 2019 року близько 23 години 00 хвилин, перебуваючи поблизу продуктового магазину «Мінімаркет», що розташований по вул. Центральна, 52/3 в с. Дем`янці Переяслав-Хмельницького району Київської області, маючи умисел , спрямований на грубе порушення громадського порядку, поєднане із заподіянням тілесних ушкоджень іншій особі, керуючись мотивами явної неповаги до суспільства, що проявилося у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в ньому, протиставляючи себе іншим громадянам, нахабно виражаючи своє зневажливе ставлення до громадського порядку, спокою та нормального співіснування оточуючих, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , який проходив повз нього.

Зокрема, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення шкоди здоров`ю іншій особі, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо допускаючи їх настання, безпричинно, послідовно, спочатку кулаком, а потім ліктем правої руки умисно наніс два та один удари в обличчя потерпілого ОСОБА_4 , який упав на асфальтне покриття, заподіявши йому тілесні ушкодження.

Внаслідок нанесених ударів потерпілому ОСОБА_1 , відповідно до висновку експерта №64 від 15.07.2019 завдано тілесних ушкоджень у вигляді: двійного перелому виличної дуги зліва зі зміщенням уламків, косий перелом нижньої щелепи зліва в області 38 зуба зі зміщенням уламків, уламковий перелом кісток носу і носової перетинки зі зміщенням уламків.

Тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому кісток носу і носової перетинки зі зміщенням уламків , мають ознаки легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткостроковий розлад здоров`я.

Тілесні ушкодження у вигляді двійного перелому величної дуги зліва зі зміщенням уламків, косий перелом нижньої щелепи зліва в області 38 зуба зі зміщенням уламків відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я.

Продовжуючи свої злочинні дії обвинувачений, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_1 , який лежав на спині на проїжджій частині, вирішив заволодіти його особистими речами з метою власного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, який раптово виник у зв`язку з неможливістю здійснювати фізичний опір потерпілим ОСОБА_1 , бажаючи незаконно збагатитись за рахунок майна останнього, ОСОБА_2 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання їх негативних наслідків, розуміючи, що за його діями спостерігає потерпілий, тобто відкрито для нього, заволодів його мобільним телефоном марки «Bravis Joy F503», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з флеш картою пам`яті на 2 Гб та з викраденим майном залишив місце вчинення злочину.

Вказаними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 завдано майнову шкоду на суму 1 280 грн 00 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та показав суду, що 05.05.2019 пізно ввечері він разом з ОСОБА_5 з дому приїхали на мотоциклі в с. Дем`янці Переяслав-Хмельницького району, де він зустрівся з ОСОБА_6 .

Близько 23 год 00 хв., в центрі села біля магазину повз ОСОБА_5 , котрий стояв з мотоциклом під електроопорою, проходив потерпілий, і йому здалося, що він сказав щось образливе в його адресу. Він окликом зупинив його та, підійшовши до нього, вдарив його двічі кулаком в ліву щелепу, а потім ще один раз ліктем руки, після чого потерпілий впав спиною на асфальт. Його намагалась зупинити ОСОБА_6 , але було вже запізно, бо він вже наніс удар, а потім ще. У потерпілого з кишені випав мобільний телефон і він його підняв, маючи на меті віддати його пізніше, однак у подальшому був затриманий поліцією.

Раніше він деякий час займався боксом, а тому, коли зрозумів, що потерпілому погано, попросив ОСОБА_5 викликали швидку допомогу. Після того як вони побачили, що автомобіль швидкої допомоги наближається, злякалися і втекли звідти на мотоциклі в напрямку свого села. По дорозі їх зупинили місцеві хлопці, йому вдалося втекти від них, а ОСОБА_5 залишився, бо мав при собі мотоцикла.

Пред`явлений до нього позов визнав частково. Вважає заявлену суму необґрунтованою та без належних доказів.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав суду, що пізно ввечері 05.05.2019 вийшов з бару в с. Дем`янці, збирався посидіти біля банкетного залу. Проходячи повз електроопору під якою стояв незнайомець з мотоциклом, подивився на нього, привітався. Після чого до нього підбіг ОСОБА_2 та нічого не пояснюючи вдарив його кулаком руки два рази в щелепу, а потім ще два рази ліктем в щелепу. Після удару, нанесеного ногою в потилицю, він упав обличчям до низу, але відчув як з його кишені обвинувачений витяг мобільний телефон. Потім втратив свідомість і прийшов до тями лише в автомобілі швидкої допомоги. Він два тижні перебував на лікуванні в лікарні, йому прооперували щелепу, він не міг самостійно вживати їжу, харчувався через зонд. Після перенесеної травми в нього були проблеми із слухом, зараз почувається краще.

Після проведеної операції декілька місяців відчував дискомфорт, період лікування вплинув на його нормальний життєвий уклад, має негативні спогади про подію.

Окрім того, просить стягнути із обвинуваченого 32 658 грн 34 коп. майнової шкоди, що полягає у здійсненні витрат на лікування, а також просить стягнути із обвинуваченого 50 000 грн 00 коп. моральної шкоди. Вказує на те, що завдання шкоди його здоров`ю злочинними діями обвинуваченого є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Із показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що дійсно 05.05.2019 пізно ввечері вона зустрілася з ОСОБА_2 поблизу бару в центрі с. Дем`янці. Разом з ним був присутній ОСОБА_5 . Вона та ОСОБА_2 усамітнилися приблизно на 30 хв., а ОСОБА_5 весь цей час сидів на мотоциклі під електроопорою поблизу магазину. На певний час вона відійшла з місця зустрічі з ОСОБА_2 і в цей час почула крики та звуки, притаманні для бійки.

Коли повернулася назад, то хлопців вже не було. Повністю заперечує той факт, що намагалася припинити бійку і не бачила, де знаходився потерпілий після бійки.

Свідок ОСОБА_5 дав показання з яких вбачається, що 05.05.2019 пізно ввечері він разом з ОСОБА_2 на мотоциклі приїхали в с. Дем`янці, де останній мав зустрітися із ОСОБА_6 .

Місце зустрічі ОСОБА_2 з ОСОБА_6 було приблизно за 20 м від того місця, де він сидів на мотоциклі під електроопорою. Повз нього пройшов потерпілий і вони привіталися. В цей час підійшов ОСОБА_2 і щось сказав потерпілому, а потім почав його бити. Скільки ударів він йому наніс не знає, бо було темно і він не міг їх бачити. Від удару потерпілий закричав і він, злякавшись такого розвитку подій, втік в напрямку до бару, що розташований поруч. Бійка тривала недовго, ОСОБА_6 намагалася відтягти ОСОБА_2 від потерпілого та припинити бійку.

Потім ОСОБА_2 підійшов до нього і сказав, що треба викликати швидку медичну допомогу. Потерпілий знаходився від нього на відстані близько 50 м, але він почув як він захарчав. Після того, як він викликав швидку медичну допомогу, вони разом з ОСОБА_2 втекли з місця події, але по дорозі додому їх зупинили місцеві хлопці і розпочалася бійка. ОСОБА_2 втік, а він залишився, бо був з мотоциклом. До приїзду поліції місцеві хлопці не давали йому змоги залишити територію с. Дем`янці.

Із протоколу огляду від 06.05.2019 вбачається, що в с. Дем`янці Переяслав-Хмельницького району Київської області поблизу магазину «Мінімаркет» по вул. Центральній було виявлено на асфальтовому покритті та бетонних сходах до магазину плями бурого кольору, зовні схожі на кров, а також пачку цигарок та запальничку з такими ж плямами. Кому належать пачка цигарок та запальничка, а також біологічна ознака цих плям органом досудового розслідування не встановлено.

Заявою ОСОБА_2 від 06.05.2019 та протоколом огляду від 06.05.2019 підтверджується факт того, що 05.05.2019 близько 23 год 30 хв. він забрав мобільний телефон марки «Bravis Joy F503», чорного кольору, у потерпілого, нанісши йому тілесні ушкодження.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 30.05.2019 за участю потерпілого та протоколу проведення слідчого експерименту від 12.06.2019 за участю свідка ОСОБА_5 вбачається місце вчинення обвинуваченим злочину, спосіб його вчинення та його наслідки, які підтверджені висновком експерта № 64 від 15.07.2019 щодо відповідності механізму нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченим потерпілому.

Із висновку експерта № 13-1/1048 від 11.06.2019 вбачається, що вартість мобільного телефону марки «Bravis Joy F503», чорного кольору, що належить потерпілому на день вчинення злочину складала 1 280 грн 00 коп.

Факт впізнання потерпілим особи нападника, яким є обвинувачений, підтверджується не лише його показами, а й протоколом пред`явлення особи для впізнання від 29.08.2019 за участю потерпілого, обвинуваченого та статистів.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та положень ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Таким чином, з досліджених судом належних та допустимих доказів, судом встановлено, що 05 травня 2019 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу продуктового магазину «Мінімаркет», що розташований по вул. Центральна, 52/3 в с. Дем`янці Переяслав-Хмельницького району Київської області, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення шкоди здоров`ю іншій особі, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо допускаючи їх настання, безпричинно, послідовно, спочатку кулаком, а потім ліктем правої руки умисно наніс два та один удари в обличчя потерпілого ОСОБА_4 , котрий проходив повз нього. Від завданих ударів потерпілий впав на асфальтне покриття, заподіявши йому тілесні ушкодження.

Внаслідок нанесених ударів потерпілому ОСОБА_1 , відповідно до висновку експерта №64 від 15.07.2019 завдано тілесних ушкоджень у вигляді: двійного перелому виличної дуги зліва зі зміщенням уламків, косий перелом нижньої щелепи зліва в області 38 зуба зі зміщенням уламків, уламковий перелом кісток носу і носової перетинки зі зміщенням уламків.

Тілесні ушкодження у вигляді двійного перелому величної дуги зліва зі зміщенням уламків, косий перелом нижньої щелепи зліва в області 38 зуба зі зміщенням уламків відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я.

Продовжуючи свої злочинні дії обвинувачений, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_1 , який лежав на спині на проїжджій частині, вирішив заволодіти його особистими речами з метою власного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, який раптово виник у зв`язку з неможливістю здійснювати фізичний опір потерпілим ОСОБА_1 , бажаючи незаконно збагатитись за рахунок майна останнього, ОСОБА_2 , переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання їх негативних наслідків, розуміючи, що за його діями спостерігає потерпілий, тобто відкрито для нього, заволодів його мобільним телефоном марки «Bravis Joy F503», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з флеш картою пам`яті на 2 гб та з викраденим майном залишив місце вчинення злочину.

Вказаними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 завдано майнову шкоду на суму 1 280 грн 00 коп.

Таким чином, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження та за ч. 1 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Будь-яких доказів вчинення обвинуваченим хуліганства суду не надано, а кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 296 КК України носить характер припущення. Порушення обвинуваченим громадського порядку, наявність мотиву явної неповаги до суспільства та особлива зухвалість жодним доказом не підтверджені. Бійка поблизу магазину, в темному місці, подалі від сторонніх осіб, з будь-яких мотивів, за відсутності доказів порушення обвинуваченим комплексу суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей; відсутність доказів нахабного поводження, буйства, бешкетування, поєднаного з насильством свідчать про вчинення злочину проти життя та здоров`я особи, а не проти громадського порядку.

Повідомляти особу про підозру у вчиненні злочину та обвинувачувати її у вчиненні злочину має прокурор, а не суд. З огляду на це суд не дає юридичної оцінки діям обвинуваченого щодо його діяльності, а лише перевіряє і з`ясовує факти і докази, що доводять його винуватість чи невинуватість у вчиненні злочину, за яким його обвинувачують - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами ознак хуліганства в діях обвинуваченого.

З аналізу показань свідків, всіх протоколів слідчих дій, не встановлено достатніх доказів, які б кожен окремо та разом у своїй сукупності доводили винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що належних і допустимих доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 296 КК України стороною обвинувачення суду не надано та під час судового розгляду їх не здобуто.

За таких обставин ОСОБА_2 необхідно виправдати у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

За правилами ч. 5 ст. 128 КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального Кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому витрати на придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Цивільний позов потерпілого з вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд задовольняє частково, виходячи з наступного.

Потерпілим подано позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 32 658 грн 34 коп. До ухвалення вироку добровільно було відшкодовано завдану шкоду на суму 5 000 грн 00 коп. матір`ю обвинуваченого батьку потерпілого. Про цей факт свідчить відповідна розписка, що долучена до матеріалів справи. Цю обставину визнав потерпілий і зменшив свої вимоги в цій частині.

Період перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні з 06 по 20 травня 2019 року підтверджений відповідною випискою із медичної карти стаціонарного хворого, що видане КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня». Така виписка містить не лише дати госпіталізації та виписки; анамнез, дігностичні дослідження, перебіг хвороби, лікування, стан при направленні та виписці; призначення та лікувальні і трудові рекомендації.

З наданих копій квитанцій та фіскальних чеків, а також видаткових накладних та актів про надані медичні послуги не можливо однозначно та безспірно встановити перелік необхідних медичних послуг, які отримав потерпілий, а також вартість лікування, що обумовлене встановленим діагнозом. Надані копії фіскальних чеків свідчать про придбання певного виду продукції як медичного так і загально-побутового призначення і не свідчать про необхідність їх використання при встановленому потерпілому діагнозі.

Копії квитанцій про добровільні благодійні внески не свідчать про здійснення прямих витрат на лікування; придбання медичних препаратів та ліків, що не зазначені в анамнезі та призначеннях мають бути доведені потерпілим як цивільним позивачем, а не просто перелічені і надані суду без їх обгрунтування.

Частина наданих документів, що свідчать про здійснення витрат є неналежної якості. Їх зміст суд не має можливості відтворити. Певні копії документів свідчать про придбання ліків і медичних препаратів, які не зазначені в призначенні після виписки потерпілого з лікарні, а частина - придбана під час перебування в лікарні, без доказів необхідності їх придбання та використання.

Судом встановлено, що на суму 25 366 грн 51 коп. потерпілим надано належні та допустимі докази здійснення витрат на лікування. Решта сума вимог такими доказами не підтверджена. З огляду на те, що потерпілому частково відшкодована шкода в розмірі 5 000 грн. 00 коп., то стягненню з нього на користь потерпілого підлягає сума в розмірі 20 366 грн 51 коп.

Вирішуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з такого.

Стосовно вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. 00 коп. суд виходить з наступного. Враховуючи розмір заявленої суми по відшкодуванню моральної шкоди суд виходить із принципу розумності та справедливості і вважає, що заявлена сума потерпілим є значно завищеною, а потерпілий на довів допустимими та належними доказами заявлений ним розмір.

Оцінюючи позовні вимоги позивача відносно моральної шкоди, суд приходить до висновку, що вона дійсно таки була завдана з огляду вимог ст. 23 ЦК України. Потерпілий зазнав певні моральні страждання у зв`язку з фізичним болем та стражданням, яких зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Проте, його доводи про глибину моральних (душевних) страждань належними та допустимими доказами в суді не підтверджено. Суд бере до уваги той факт, що будь-яка неправомірна діяльність, пов`язана із порушенням особистого права тягне за собою певні моральні страждання в особи, а тому вважає, що враховуючи обставини та матеріали справи сума в розмірі 10 000 гривень є розумною та справедливою для відшкодування завданої моральної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено, оскільки факт його перебування в стані алкогольного сп`яніння не міститься в формулюванні обвинувачення.

Обставин, що пом`якшують покарання судом є вчинення злочину неповнолітнім та щире каяття.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення ним інших злочинів, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, пом`якшуючі покарання обставини, досудову доповідь органу з питань пробації і приходить до висновку призначити покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням.

Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов по справі підлягає частковому задоволенню.

Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України. Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 296 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні зазначеного злочину.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням і встановити іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у розмірі 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 03 коп.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 366 (двадцять тисяч триста шістдесят шість) грн 51 коп. майнової та 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди. У задоволенні інших вимог відмовити в зв`язку з недоведеністю вимог.

Речові докази:

мобільний телефон марки «Bravis Joy F503», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з флеш картою пам`яті на 2 Гб повернути ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в порядку, визначеному ч. 6 ст. 376 КПК України.

Суддя О. І. Рева