ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2009 р. Справа № 2-а-4643/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
Суддів: Поліщук Ірини Миколаївни
Свентуха Віталія Михайловича
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю представників :
позивача : Пашина В.В.
відповідача : Долиняного С.В.
3-ої особи: Раздобудька П.В.
свідок ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства фірми "Вікторія", м. Вінниця
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
третя особа, яка не заявляє самостійн вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: Державна податкова адміністрація у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
Обставини справи:
Заявлено позов приватного підприємства фірма «Вікторія»до Державної податкової інспекції у місті Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення № 0009962340 від 06.10.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в аптечних пунктах у с. Уладівка вул. Леніна, 3 (з 11.01.2007 р.) та у с. Дяківці (з 11.06.2007 р.) розрахунки з населенням проводились із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, а саме в с. Дяківці –ЕККА «Кроха»зав. №60000669, у с. Уладівка ЕККА «ЕРА-101»зав. №70850, а відтак, встановлене порушення пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»викладене в акті перевірки не відповідає дійсності.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, пояснюючи тим, що оскаржуване рішення прийнято у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а за наслідками проведеної перевірки зафіксовані порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що тягне за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, в акті перевірки вказано список реєстраторів розрахункових операцій, які в перевіряємому періоді використовувались Приватним підприємством фірмою «Вікторія»та належним чином зареєстровані в ДПІ за місцем реєстрації суб’єкта господарювання та по яких здавались щомісячні звіти про використання РРО. В даному списку РРО з заводськими номерами №60000669 та №70850 до ДПІ за місцем реєстрації не подавались, як і подавались звіти про їх використання у відповідному періоді. (докладніше з підстав наведених у запереченнях від 10.12.2009 року №10-011/6-721( вх. № 20196) (т.с. 1 а.с. 58-60).
Ухвалою суду від 23 листопада 2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державну податкову адміністрацію у Вінницькій області.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, водночас, зазначивши про пропущення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, строків, передбачених статтею 250 ГК України.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив в задоволені позову відмовити з підстав наведених у письмових запереченнях.
Представник третьої особи, вважає доводи відповідача викладені в письмових запереченнях обґрунтованими та в судовому засіданні підтримав позицію останнього.
Разом з тим, на думку представників відповідача та 3-ої особи, при застосуванні штрафних санкцій у даному випадку слід виходити зі строків встановлених Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Свідком - головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби 3 рангу, відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Вінницькій області –ОСОБА_1, який був одним із перевіряючих приватного підприємства фірми «Вікторія», надано пояснення, щодо висновків перевірки викладених в пункті 3.7.7 Акту. Зокрема, вказав, що в акті допущено описку щодо періоду за який в аптечному пункті, с. Уладівка вул. Леніна, 3, обсяг розрахункових операцій з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок перевищив 75 тис. грн. Так, цим періодом слід вважати - 13.07.2006 року по 26.01.2007 року і вже з 27.02.2007 року відповідач повинен був проводити розрахункові операції із застосуванням РРО.
На питання суду щодо обрання періоду саме з 13.07.2006 року, а не з 01.07.2006 року, тобто з початкової дати періоду перевірки, свідок пояснив, що саме 13.07.2006 року розпочато ведення книги реєстрації розрахункових операцій в с. Уладівка.
Стосовно поняття «річного обсягу розрахункових операцій»свідок вказав, що ним слід вважати будь-які 365 днів поспіль і не обов’язково з 01 січня по 31 грудня. При цьому, цей період може бути і меншим, якщо перевищення 75 тис. грн. сталось раніше.
Щодо того чи досліджувалось питання використання зареєстрованих належним чином РРО у перевіряємому періоді, то свідок пояснив, що не пам’ятає.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до затвердженого плану перевірки, на підставі направлень від 31.08.2009 р. № 214 та від 14.09.2009 р. № 237, виданих ДПА у Вінницькій області, податковими ревізорами –інспекторами проведено планову виїзну документальну перевірку приватного підприємства фірми «Вікторія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2006 р. по 30.06.2009 р., за результатом якої складено акт № 177/23/20112586 від 23.09.2009 р. (далі-Акт).
Як вбачається з пункту 3.7.7 Акта, перевіркою дотримання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»встановлено наступне.
В аптечному пункті, с. Уладівка, вул. Леніна, 3, в період з 13.07.2006 року по 12.06.2007 р. обсяг розрахункових операцій з використанням книги обліку розрахункових операцій № 02280002520/1 та розрахункових книжок № 02280002520/1, № 02280002520/2, №02280002520/3 склав 75316,85 грн.
Разом з тим, у таблиці, в якій вказані періоди, використані розрахункові книжки та суми виторгу по РК (а.с.29), вказано період з 13.07.2006 р. по 26.01.2007 р.
Представник 3-ої особи та свідок в судовому засіданні пояснили, що при досліджені періоду розрахункових операцій по вказаному аптечному пункту слід вірним вважати той, що зазначений в таблиці, дата 12.06.2007 р. –є полкою.
Як встановлено перевіркою, з 27.02.2007 р. по 18.04.2008 р. підприємство в даному торгівельному об’єкті проводило розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує факт продажу товарів, а із застосуванням книги обліку розрахункових операцій № 02280002520/1 та розрахункових книжок № 02280002520/4, № 02280002520/5, № 02280002520/06, №02280002520/7, № 02280002520/8 на загальну суму 242658,58 грн.
В аптечному пункті с. Дяківці в період з 1.07.2006 р. по 12.06.2007 р. обсяг розрахункових операцій з використанням книги обліку розрахункових операцій № 02280002516/1 та розрахункових книжок № 02280002516/2, № 02280002516/3, № 02280002516/4, № 02280002516/5, № 02280002516/6, «02280002516/7, № 02280002516/8 склав 75390 грн.
З 13.07.2007 р. по 19.04.2008 р. підприємство в даному торгівельному об’єкті проводило розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує факт продажу товарів, а із застосуванням книги обліку розрахункових операцій № 02280002516/1 та розрахункових книжок № 02280002516/8, № 02280002516/9, № 02280002516/10, № 02280002516/11, № 02280002516/12, № 02280002516/13 на загальну суму 82690 грн.
Всього підприємством ПП фірма «Вікторія»проведено розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 325348,58 грн.
Оскільки податковим органом встановлено порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: розрахункові операції на суму 325348,58 грн. не проведені через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а тому останнім застосовано штрафні санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих матеріалів на підставі пункту 1 статті 17 вказаного Закону, про що винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009962340 від 6.10.2009 р., яке й є предметом оскарження у даній справі.
Суд при вирішені даного спору виходить та керується наступним.
Статтею 10 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі- Закон) передбачено, що Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України встановлюється перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1336 від 23.08.2000 р. «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Постанова № 1336) затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - перелік), що додається
Разом з тим, пунктом 2 даної Постанови установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 переліку, 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
В пункті 7 Переліку «окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого вказаною Постановою, вказано про роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.
Як зазначено в акті та не оспорюється позивачем, в аптечних пунктах в с. Уладівка та в с.Дяківці в період з 13.07.2006 р. по 26.01.2007 р. та з 1.07.2006 р. по 12.06.2007 р, було перевищено встановлений Постановою граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій в сумах 75316,85 грн. та 75390 грн. відповідно.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстратора розрахункових операцій»№ 121 від 7.02.2001 р., встановлено місячний термін з дати перевищення граничного обсягу розрахункових операцій для переведення суб’єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Враховуючи положення вказаної Постанови державними податковими ревізорами через місяць після встановлення перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій проведено перевірку щодо застосування реєстратора розрахункових операцій та встановлено, що використання останнього в зазначених вище аптечних пунктах не здійснювалось.
Водночас, ОСОБА_1 в судовому засіданні не підтвердив та не спростував чи перевірявся факт використання в аптечних кіосках не зареєстрованих належним чином реєстраторів розрахункових операцій, адже це вже б тягнуло відповідальність, передбачену пунктом 2 статті 17 Закону.
Разом з тим, суд враховує наступне.
Згідно з преамбулою Закону «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
У преамбулі Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов’язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування, тобто він не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
У відповідності до пунктів 1.2, 1.9 статті 1 цього Закону податкове зобов’язання –це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих та податкових органів про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання та погасити суму податкового боргу. Таким чином, ця форма акта ненормативного характеру може застосовуватися лише щодо обов’язків по сплаті податків і зборів (обов’язкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у статтях 14 та 15 Закону України “Про систему оподаткування”.
Разом з тим, за результатом проведеної перевірки податковим органом прийнято саме рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Слід зауважити, що у зазначених вище нормах штраф, накладений відповідачем на позивача, не визначений як податок або збір (обов’язковий платіж). Тому обов’язки суб’єкта підприємницької діяльності по сплаті штрафу за порушення ним норм Закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій не відноситься до категорії податкового зобов’язання або податкового боргу, а тому фінансові санкції за порушення вимог Закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій визначаються як різновид адміністративно-господарських санкцій. Правовою підставою для такого висновку є стаття 238 Господарського кодексу України, яка передбачає, що санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.
А відтак при вирішенні даної справи суд встановлює також і факт дотримання податковим органом строків застосування адміністративно-господарських санкцій.
Так, строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Колегія суддів зазначає, що уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб’єктом підприємницької діяльності встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв’язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як фінансові санкції, виключно протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб’єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.
Так, порушення позивачем правил здійснення торгівлі, відбулося з 27.02.2007 р. по 18.04.2008 р. та з 13.07.2007 р по 19.04.2008 р., акт про перевірку, яким зафіксовано вчинене порушення, складений 23.09.2009 р., а штрафні (фінансові) санкції застосовані спірним рішенням 6.10.2009 р., тобто пізніше як через рік з дня порушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Вінниці, застосовуючи фінансові санкції за порушення норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, діяла всупереч вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 6.10.2009 року № 0009962340 підлягає задоволенню.
Згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовільнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0009962340 від 6.10.2009 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства фірма "Вікторія" (вул.. Коцюбинського, 38, м. Вінниця) 3,40 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 30.12.09
Головуючий суддя Воробйова Інна Анатоліївна
судді Поліщук Ірина Миколаївна
Свентух Віталій Михайлович
Суддів: < Суддя учасник колегії >
< Суддя учасник колегії >
25.12.2009