ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2010 р. Справа № 2-а-5213/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової І.А.
при секретарі судового засідання: Балан М.А.
за участю представників :
позивача : Жовміра В.П., Бабійчука Г.М.
відповідача : Сидоришина М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фермерського господарства "Подолянка"
до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області
про: визнання неправомірними дій та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Заявлено позов селянського (фермерського) господарства «Подолянка»до Хмільницької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій щодо складання актів та скасування рішень № 0002312301, № 0002302301 від 9.07.08 р. та №0003132301 від 18.11.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведені в 2008 році перевірок торгівельної точки, магазину СФГ «Подолянка»податковими інспекторами було складено акти перевірки, з яким позивач був незгодний, оскільки виявлені факти не відповідали дійсності.
Так, в торгівельній точці знаходяться два відділи, одним проводиться торгівля акцизними товарами, а іншим - торгівля продуктами харчування. Кошти вилучались з обох кас, в чеках касового апарату залишок готівки відповідає дійсності дотримання правил готівкового обліку.
Щодо встановлення факту відсутності цінників, то позивачем зазначено, що товар було привезено і по приходним накладним введено в касовий апарат. На прилавок товар не було викладено, тому і цінників на вітрині прилавку не могло бути.
Акти було оскаржено до Вінницької обласної ДПІ, однак відповіді не було надано. У встановлений законом термін оскаржити ати не зміг, через неотримання відповіді на скаргу.
26 листопада 2009 року надійшло поштове повідомлення про стягнення штрафу в розмірі 5278,71 грн. та матеріали з Вінницького окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі, з яких позивач дізнався про накладення штрафу. Квитанцій, постанов, корінців повідомлень не отримував, що підтверджується відсутністю підписів на корінцях.
Викладене стало підставою для звернення з зазначеним позовом до суду та відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позові.
Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи свою позицію правомірністю прийняття рішень про застосування штрафних санкцій за виявлені в ході перевірки порушення. Крім того, просив в позові відмовити, з підстав пропуску річного строку звернення до адміністративного суду.
За клопотанням представників сторін в судове засідання було викликано свідків:
- ОСОБА_1, яка працювала продавцем у позивача та була присутня під час проведення перевірки.
- ОСОБА_2. та ОСОБА_3 –головних державних податкових ревізорів –інспекторів ДПА у Вінницькій області, які проводили перевірку.
Податкові інспектори в судовому засіданні пояснили, що в ході проведеної 28.10.2008 року перевірки були виявлені порушення, які і зафіксовані в акті перевірки.
Стосовно суми готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків, то було пояснено, що їх перераховувала особисто продавець, нею ж зроблено запис на звороті фіскального чеку щодо суми, яка знаходилась в касі.
За результатом проведеної перевірки було складено акт, в якому зафіксовані виявлені в ході перевірки порушення. Жодних письмових пояснень щодо непогодження з результатом проведеної перевірки було надано.
ОСОБА_1. в судовому засіданні пояснила, що гроші в сумі 626,15 грн. були взяті з двох кас. Насправді, в перевіряємій касі знаходилось 36,80 грн., про що і зазначено на денному Х звіті, який було роздруковано.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення свідків та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –
ВСТАНОВИВ:
24.06.2008 року державними податковими ревізорами інспекторами згідно плану перевірки та на підставі направлень № 801189 та № 801179 від 24.06.2008 року, проведено перевірку господарської одиниці - магазин, що належить СФГ «Подолянка»щодо контрою за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за результатами якої складено акт перевірки № 023204652303, в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме:
1. На момент перевірки здійснюється реалізація товарів без наявності 11 цінників, а саме:
- сигарет «Оптіма»по ціні 1,45 грн.
- сигарет «Класік»по ціні 1,50 грн.
- сигарет «Бонд»по ціні 2,30 грн.
- сигарет «Бонд-внд»по ціні 2,30грн.
- сигарет «Вінстон»по ціні 3,25 грн.
- сигарет «Козак»по ціні 0,90 грн.
- сигарет «Прилуки»по ціні 1,95 грн.
- сигарет «Мальборо»по ціні 5,00 грн.
- сигарет «Честер»по ціні 3,25 грн.
- сигарет «Некст»по ціні 2,00 грн.
- сигарет «Прима класична»по ціні 1,00 грн.
2. Розрахункові операції проводяться через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару, а саме: горілка «Біленька», що знаходиться на реалізації по ціні 23,00 грн. запрограмовано РРО, як «Біленька»відсутнє найменування товару –«горілка».
3. Підприємством при проведені готівкових розрахунків з використанням реєстратора розрахункових операцій не оприбутковано готівку в сумі 319,25 грн., так як не відображено фактичну суму розрахунку у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (згідно Z звіту №747 від 20.06.2008 р. - 63,40 грн.; № 748 від 21.06.2008 р. -25 грн.; № 749 від 22.06.08 р. -53,30 грн.; № 750 від 23.06.08 р. -177,55 грн.)
4. Годинковий механізм РРО не відповідає дійсному часу.
В Акті перевірки зазначено, що перевірка проведена в присутності: директора Бабійчука Г.М., однак, як свідчить акт № 023204652303А від 24.06.2008 р. від підписання матеріалів перевірки останній відмовився. При цьому, в судовому засіданні керівник господарства підтвердив, що дійсно був присутній при проведені перевірки.
В подальшому Хмільницькою ОДПІ прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002312301 від 9.07.2008 р. на суму 1596,25 грн. та № 0002302301 від 9.07.08 р. на суму 272 грн., які направлені рекомендованим листом з повідомленням 11.07.08 р.
Крім того, 28 жовтня 2008 року державними податковими ревізорами інспекторами згідно плану перевірки та на підставі направлень № 803252 та № 803251 від 27.10.2008 року, також проведено перевірку суб’єкта господарської діяльності - СФГ «Подолянка»щодо дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт (довідка) 0223000140, в якому зазначено про наступні встановлені в ході перевірки факти.
1. Незабезпечено зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО, Z звіт № 865 за 17.10.2008 р. відсутній.
2. Незабезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі готівкових коштів зазначеній в денному Х звіті РРО. Невідповідність склала 626 грн. 15 коп.
З актом перевірки ознайомлена ОСОБА_1., яка від надання письмових пояснень відмовилась, про що також зазначено у акті.
За результатами вказаної перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003132301 від 18.11.2008 р. на суму 3470,75 грн.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дій щодо складання актів перевірки, суд виходить з наступного.
Органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому Законом порядку (пункт 2 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу”).
Згідно пункту 3.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПА України 27.05.2008 за № 355 (далі - Методичні рекомендації), планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі здійснюються працівниками органів ДПС у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.
При цьому, за результатами проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, посадовими особами органу ДПС складається акт (пункт 3.7 Методичних рекомендацій).
Як зазначалось вище, податковими інспекторами згідно планів перевірки та на підставі направлень були проведені перевірки ФГ «Подолянка»з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, за результатами яких складені відповідні акти.
Отже, з наведеного вбачається, що при складанні актів перевіряючи діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, а тому суд приходить до висновку, що позов в частині визнання неправомірними дій щодо складання актів перевірки є необґрунтованими.
Щодо позовних вимог в частині скасування рішень про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення виявлені в ході перевірки проведеної 24.06.2008 р., то суд враховує наступне.
Відповідно до положень пунктів 8, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, між іншим, зобов'язані:
- реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України;
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
За порушення норм цього Закону рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у встановлених Законом розмірах.
Так, згідно статті 23 Закону про РРО до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар.
Оскільки перевіркою встановлено та зафіксовано в акті відсутність 11 цінників на сигаретах, а позивачем не спростовано та не зазначено в акті мотиви непогодження з таким висновком перевіряючих, а тому суд вважає, що наявні підстави для застосування штрафних санкцій у частині стягнення 187 грн. (11 нмдг х 17 грн. = 187 грн.)
Пунктом 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614 встановлено, що касовий чек, серед іншого, повинен містити такі обов'язкові реквізити як кількість придбаного товару (отриманої послуги) та найменування товару (послуги).
При цьому, згідно положень пункту 5 Порядку ведення документів та програмування найменування товарів суб'єктами підприємницької діяльності при застосуванні для розрахунків із споживачами ЕККА від 4.08.1999 р. за № 11474/7/23-3117, найменування товару (повне або скорочене) обов'язково повинно однозначно відображати споживчі ознаки конкретного товару і мати вигляд, що не допускає тлумачень. Наприклад, "канцтовари" - недопустиме найменування, воно означає не товар, а цілу групу; скорочення "гор." недопустиме, тому що може бути прочитане як "горіхи", "горошок", "горілка" і таке інше.
Для забезпечення унікальності назви товару в межах сукупності запрограмованих товарів доцільно використовувати складову частину найменування товару, яка присвоєна тільки цьому товару та відрізняє його від аналогічного іншого товару.
У листі Державної податкової адміністрації України «Про програмування кількості, найменування та ціни товару»№ 5364/7/23-3117 від 09.04.99 р., зокрема, роз’яснено, що кількість символів, відведена в касовому апараті для програмування назви товару, обмежена та не може вмістити повну назву товару. Для забезпечення виконання вимог щодо окремого обліку проданих товарів кожного найменування слід програмувати назву товару зі скороченнями, але таким чином, щоб ця скорочена назва відображала тип товару та відрізнялась від запрограмованої назви іншого товару. Наприклад, за наявності 12 символів для програмування можна запрограмувати назви товарів таким чином:
сік яблучно-березовий - сік_ябл_берз;
сік яблучний - сік_яблучний;
горілка "Російська" - горіл_Російс;
горілка "Княжий келих" - горіл_КняжКх;
кава розчинна "Нескафе" - кав_р_Нескаф;
кава в зернах "Нескафе" - кав_з_Нескаф тощо.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем виданий фіскальний чек № 2947 від 24.06.2008 на придбання товару, а саме: «Біленька»на суму 23 грн., який не містить ідентифікації придбаного товару (відсутнє найменування товару).
Згідно пункту 6 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, застосування відповідачем санкції (17 грн. х 5 = 85 грн.), передбаченої вказаною нормою Закону за порушення, що полягає у невикористанні режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, - є, на думку суду, цілком вірним та обґрунтованим.
В ході перевірки було також встановлений факт неоприбуткування готівкових коштів в сумі 319,25 грн., а саме: не відображено фактичну суму розрахунку у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків за 20.06.2008р., 21.06.2008 р., 22.06.2008 р., 23.06.2008 р. Виявлене підтверджується наданою копію витягу з КОРО №0211000301р/3/484.
Пунктом 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”№436/95 від 12.06.1995 р. установлено, що у разі порушення фізичними особами - громадянами України, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, а саме: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Виходячи з зазначених положень Указу податковим органом правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 1596,25 грн. (виходячи з розрахунку 319,25 грн. х 5 = 1596,25 грн.), за порушення, яке було виявлено перевіряючими.
Щодо порушень виявлених в ході перевірки 28.10.12008 року, то суд зазначає про наступне.
Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Податковими інспекторами виявлено порушення зазначеного пункту, позивачем не надано доказів в спростування цього, а тому штрафні санкції в розмірі 340 грн. застосовано правомірно.
Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Як свідчить акт перевірки та рукописний текст на Х звіт денний за 28.10.2008 р., зроблений продавцем (а.с.43), на місці проведення розрахунків виявлені кошти в сумі 663 грн. Відповідно до самого Х- звіту за 28.10.2008 р. сума готівкових коштів склала 36,80 грн. Сума невідповідності склала 626,15 грн.
Оскільки встановлена перевіркою обставина невідповідності суми грошових коштів, яка знаходилась в місці проведення розрахунків, сумі грошових коштів, зазначеної в денному звіті РРО суб'єкта господарювання, не знайшла свого спростування в судовому процесі, суд дійшов висновку про правомірне застосування до позивача фінансових санкцій в п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Крім того, при вирішені даного спору суд враховує й наступне.
Відповідно до положень статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається позивач звернувся з позовом до суду 7.12.2009 р., при цьому, як зазначив в судовому засіданні представник останнього, річний строк звернення до суду не пропущено, оскільки про рішення дізнався тільки в листопаді 2009 року після отримання ухвали про відкриття провадження у справі № 2-а-4830/09/0270 за позовом Хмільницької ОДПІ до ФГ «Подолянка»про стягнення штрафних санкцій (а.с.5).
Однак, судом не беруться до уваги зазначені доводи представника позивача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 18.11.2008 р. отримано позивачем 20.11.2008 р. (про що свідчить підпис керівника на корінці рішення), а рішення від 9.07.2008 р., як вже зазначалось, направлені рекомендованим листом з повідомленням 11.07.2008 р. за місцезнаходженням ФГ «Подолянка»та отримано «Бабійчук», що підтверджує відповідний запис на поштовому повідомлені (а.с.43).
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи те, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, а також те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду і відповідач наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог з цієї підстави, при цьому, представником позивача не наведено причин поважності його пропуску, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 01.03.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
22.02.2010