Справа № 2а- 44041/09/2070
Україна
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті провадження
02 грудня 2009 р. м . Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ізовітова-Вакім О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Верховної Ради України про зобов'язання вчинити певні дії ,-
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Верховної Ради України, у якій просить визнати дискримінацію Верховною Радою України прав громадян України, які народились протягом 1946 -1947 років, надати статус та права "Жертви Війни, народжені з 1946р. по 1947р. на Україні" з наданням пільг, на підставі дискримінації Верховною Радою України прав громадян України, які народилися протягом 1946-1947 років, а також надати грошові кошти в сумі 1000000 грн. для будівництва у м. Харкові пам'ятника дітям народженим з 1946 по 1947 роки, як жертвам історії України. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що Законом України «Про соціальний статус дітей війни» від 18.11.2004р. за №2195 -IV, прийнятим Верховною Радою України, надано пільги громадянам України, яким на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років та вважає це дискримінацією по відношенню до тих громадян України, які були народжені протягом 1946-1947 років.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Правовий аналіз наведеної норми свідчить, що справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Таким чином, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, позивач просить визнати дискримінацію Верховною Радою України прав громадян України народжених у 1946-1947 роках та надати йому певний статус та права.
У відповідності до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Згідно з ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є органом законодавчої влади, до компетенції якої віднесено прийняття законів, постанов, та інших актів більшістю від її конституційного складу. Владними повноваженнями парламенту є прийняття законів.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Конституції України та ст. 89 Регламенту Верховної Ради України право законодавчої ініціативи належить Президенту України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. З огляду на викладене, позивач не є суб`єктом публічно-правових відносин щодо здійснення Верховною Радою України своїх конституційних повноважень.
За змістом статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено форму і зміст адміністративного позову, вбачається, що адміністративний суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити будь-які дії чи утриматися від вчинення дій, які входять до компетенції такого суб'єкта саме як владного учасника публічно-правових відносин. Із змісту позовної заяви вбачається відсутність адміністративно-правового спору. Вимоги позивача не стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень та не випливають із матеріального публічно-правового правовідношення з приводу якого суд має прийняти рішення у справі. Відсутній нормативно правовий акт, що встановлює або гарантує права позивача, які він вважає порушеними.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що справа з встановленим позивачем предметом спору не може бути кваліфікована як адміністративний спір, оскільки між Власовим Олексієм Миколайовичем та Верховною Радою України у даній справі не виникають публічно-правові відносини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 109, 165, 186 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали, особою без виклику якої було постановлено ухвалу в той же строк з дня отримання нею копії ухвали, і поданням після цього протягом десяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис< Текст > Ізовітова-Вакім О.В.
З оригіналом згідно. Оригінал зберігається в справі суду. Суддя< Текст >