Справа № 2-П-19/2007 p. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Молчанова О.Г.,
при секретарі Білій О.А.,
з участю адвокатів ОСОБА_1
ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Березнегувате цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4про поділ спільного майна, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна, в позові зазначила, що з 1998 року по червень 2006 року постійно проживала з відповідачем. 18 лютого 2002 року у них народився син - ОСОБА_5. Протягом 8 років позивачка перебувала із відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, жили однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет і бізнес. За час проживання з відповідачем за спільні кошти було придбано майно: комплекс нежилих приміщень по АДРЕСА_1вартістю 78396 грн.; легковий автомобіль ВАЗ-2199, державний номер НОМЕР_1 вартістю 15000 грн.;причіп(до легкового автомобіля) ШЗК-01 "Турист", державний номер НОМЕР_2 вартістю 1500 грн.; автомобіль КАМАЗ-5320 , державний номер НОМЕР_3з причіпом ГКВ-8350, державний номер НОМЕР_4 вартістю 50000 грн.; автомобіль "АУДІ -100", державний номер НОМЕР_5 вартістю 30000 грн.,- а всого на суму 174896 грн. З червня 2006 року спільне проживання з відповідачем припинено, в зв'язку з чим виникла необхідність у поділі спільного сумісного майна. В добровільному порядку це питання між позивачкою і відповідачем не вирішено. Позивачка просить суд із спірного майна виділити їй комплекс нежилих приміщень по АДРЕСА_1вартістю 78396 грн. та грошову різницю в сумі 18104 грн., а відповідачу залишити вищезазначені спірні транспортні засоби. Також позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті юридичної допомоги.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, викладені в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Представник позивачки - адвокат ОСОБА_1- в судовому засіданні підтримала вимоги позивачки вважає їх повністю обгрунтованими, просить суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що фактично позивачка була його коханкою. Спільного бізнесу не мали. Позивачка тимчасово працювала у нього реаліза-тором, за що отримувала заробітну плату. Бізнесом займався сам, мав власні гроші ще до знайомства з позивачкою, з якою періодично зустрічався. Від дитини не відмовляється. Сім'ї і сімейних відносин з позивачкою ніколи не було. Питання про одруження і реєстрацію шлюбу ніколи не ставилося. Перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. Вважає, що позивачка має право на аліменти, а не на частку майна, яке він купував за власні кошти і позивачка до вказаного майна не має ніякого відношення. Просить суд в позові відмовити.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_2.- в судовому засіданні підтримав позицію відповідача, вважає, що позивачкою не доведено її право на частку спірного майна, просить суд в задоволенні позову відмовити.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що сторони по справі проживали разом 7-8 років. Кожен займався своєю справою, мають спільну дитину. За спільні гроші їй нічого не відомо. Акт від 13.09.2006 року підписувала, як свідок. Акт принесла позивачка. При цьому ОСОБА_7не було.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що є сусідкою позивачки, вважає, що у позивачки і відповідача була сім'я. Про бізнес та спільні покупки їй нічого не відомо. Свідком придбання спірного майна не була, а акт від 13.09.2006 року підписала на прохання позивачки.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що позивачка звернулася до неї, як до депутата Березнегуватської селищної Ради,з проханням підтвердити факт її шлюбних стосунків з відповідачем. Акт від 13.09.2006 року був набраний на комп'ютері предстаника позивачки. Акт складався на підставі документів та власних спостережень свідка. Вважає, що майно і гроші у сторін по справі були спільні.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12оказали, що вважали позивачку і відповідача сім'єю; під час перебування у 2002 році у лікарні позивачка доглядала відповідача. В той же час відповідач був постійно прописаний у своїх батьків і мав власні гроші.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_15 показали, що ніякої сім'ї у позивачки і відповідача не було, кожен мав свою роботу і свої гроші. Відповідач постійно заробляв гроші і не малі, йому допомагали батьки. Спірне майно придбане за кошти відповідача. Підчас перебування в лікарні після ДТП у 2002 році перші два тижні за ним доглядала постійно мати - ОСОБА_13„ а позивачка була 1 чи 2 рази. Визнають факт того, що у позивачки і відповідача спільна дитина.
Свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, в судовому засіданні показали, що знають відповідача тривалий час, так як спільно з ним займалися бізнесом. Інколи позичали один одному гроші в розмірах від 1 до 7 тисяч доларів США. Гроші у відповідача були свої і ніякого спільного бізнесу з позивачкою у нього не було. Свідок ОСОБА_16також пояснив, що позивачка (разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8) працювали реалізаторами у відповідача у 2000-2001 p.p., а свідку ОСОБА_18позивачка відома, як "дівчина" відповідача.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що у 1995 році( в той час він працював на посаді директора Березнегуватського міжколгоспного комбікормового заводу) відповідач та його батько привезли на завод дві установки для переробки насіння соняшника, поставили їх у складському приміщенні і займалися калібруванням насіння.
Свідок ОСОБА_23в судовому засіданні показав, що в 2002 році в якості лікаря-травма-толога лікував відповідача після ДТП. Він був у важкому стані. З дозволу головного лікаря Березнегуватської ЦРЛ перші два тижня за відповідачем постійно доглядала його мати-ОСОБА_13 Позивачку він бачив, але доглядала вона за відповідачем чи ні йому не відомо.
Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні показала, що знає відповідача з 2002 року. З 2003 року він проживав в с.Мурахівка Березнегуватського району Миколаївської області разом з ОСОБА_25, з якою познайомився у 2002 році в лікарні швидкої медичної допомоги в М.Миколаєві, де ОСОБА_25в той час працювала. Зі слів ОСОБА_25їй відомо, що та проживала з відповідачем в громадянському шлюбі.
Свідок ОСОБА_25в судовому засіданні показала, що познайомилася з відповідачем приблизно в травні-червні 2002 року в лікарні ШМД в м.Миколаєві.В близьких стосунках з 2003 року. Проживали в с.Мурахівка Березнегуватського району, а з листопада 2006 року проживають в смт.Березнегувате. Перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, знає, що у нього народився син.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їхніх представників,показання свідків, з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані докази, приходить до слідуючого.Акт про спільне проживання від 13.09.2006 року (а.с.5) викликає певні сумніви, виходячі з показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8в судовому засіданні.Позивачка і відповідач мають сина -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що сторонами по справі не оспорюється(а.с.б). Спірні транспортні засоби зареєстровані на відповідача(а.с.7).Він же є власником комплексу нежилих приміщень по АДРЕСА_1(а.с.8,9,24).Позивачка займається підприємницькою діяльністю з листопада 1995 року і має певний дохід, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та
довідкою податкової інспекції. Відповідач постійно прописаний в будинку батьків по вулиці АДРЕСА_2, про що свідчить довідка Березнегу-ватської селищної Ради від 22 .11.2006 року НОМЕР_6 Факт того, що до 1998 року( тобто року початку спільного проживання зазначеного в позовній заяві позивачкою)відповідач працював і мав самостійний заробіток, підтверджується : довідкою ТОВ "Агробуд";договіром від 11 лютого 1997 року укладеним між відповідачем та АТ"Черноморський судомеханічний завод" (з додатками)довіреністю на керування автомобілем КАМАЗ від 7 червня 1994 року;свідо-цтвом про державну реєстрацію підприємницької діяльності від 22 жовтня 1993 року; ліцензіями на право здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом від 12.10.1994 року; договорами страхування; патентами; ліцензійними картками. Крім того, відповідач 8 вересня 2006 року уклав кредитний договір на суму 110000 грн. під заставу майна, власних коштів і всіх активів, що належать йому на праві власності( п.3.7, п.3.8, ст.4,п. 11.1 Договору). Відповідач перебуває в зареєстрованому шлюбі з громадянкою ОСОБА_25
Проаналізувавши усе вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачка не надала переконливих доказів того, що проживала з відповідачем як одна сім'я, була пов'язана з ним спільним побутом, мала спільні з ним права і обов'язки, внесла будь який вклад в придбання спірного майна, яке суд не знаходить підстав назвати спільною сумісною власністю, а визнає особистою власністю відповідача.
Суд не бере до уваги ксерокопії фотознімків, надані сторонами по справі, як докази на підставі ст.59 ЦПК України, оскільки вважає, що позивачка і відповідач повинні були надати суду оригінали фотознімків.
При таких обставинах суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на підставі ст.41 Конституції України, ч.2ст.13 КпШС України, ст.ст.3,21, 74 СК України.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-215 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Відмовити ОСОБА_3в задоволенні позову до ОСОБА_4про поділ спільного майна.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миклаївсь -кої області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.