ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2010 р. Справа № 2-а-354/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової І.А.,
при секретарі судового засідання: Балан М.А.
за участю:
представника позивача : Масненької І.В.
відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про: стягнення 1803 грн. 75 коп. штрафних (фінансових) санкцій
В С Т А Н О В И В:
Заявлено позов Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією Вінницької області до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1803,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Позов мотивовано, зокрема, наступним.
15 жовтня 2009 року працівниками Іллінецької МДПІ проведено перевірку господарської одиниці магазину, що належить фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2, за результатами якої виявлені порушення, про що складено відповідний акт. На підставі даного акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1803,75 грн., які станом на 18.01.2010 року відповідачем до бюджету не сплачені.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні підтвердив наявність заборгованості в сумі 1803,75 грн. та пояснив, що штрафні санкції не сплачено, за відсутності коштів.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.
ОСОБА_2, згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 11.04.2000 року НОМЕР_2, зареєстрований Іллінецькою районною державною адміністрацією Вінницької області, як фізична особа –підприємець, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.
Відповідно до довідки №551 від 26.10.2005 року ОСОБА_2 взятий на облік платників податків Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією.
15.10.2009 року податковими інспекторами проведено перевірку господарської одиниці - магазину, що належить фізичній особі – підприємцю ОСОБА_2, за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в ході якої виявлені порушення, які зафіксовано у акті № 0358/02/06/23/НОМЕР_1.
В подальшому, на підставі акту перевірки податковим органом винесене рішення №0001352306 від 20 жовтня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1803 грн. 75 коп. (а.с. 12), яке отримане відповідачем 20.10.2009 року, про що свідчить його підпис. Проте, у встановлені законом терміни штрафні санкції не сплачено, що стало підставою для звернення податкового органу до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суми фінансових санкцій, які визначені статями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Як підтверджується матеріалами справи, вжиті до відповідача санкції застосовані в порядку: статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а тому підлягають сплаті в 10-денний строк від дня одержання рішення.
Стаття 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені.
Статтею 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
При цьому, стаття 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачає право на оскарження рішень і дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб.
Проте, на момент подачі адміністративного позову до суду відповідачем фінансові санкції у розмірі 1803,75 грн. до бюджету не перераховані, рішення про їх застосування не оскаржено.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відповідачем визнано наявність заборгованості, а тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовльнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р26004181246 в Райффайзен банк "Аваль", МФО 380805, іден. номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету Іллінецького району, р/р 31116104700162, платіж 21080900, код одержувача 34701298, банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015 за рахунок майна 1803,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 09.03.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна 03.03.2010