ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2010 р. Справа № 2-а-558/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Шепелєвій Юлії Станіславівні
за участю представників сторін:
позивача : Коломієць І.М.
відповідача : не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про: стягнення штрафних санкцій в сумі 2158,90 грн.
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулася Державна податкова інспекція у м. Вінниці (далі – позивач) з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення боргу зі сплати штрафних санкцій у розмірі 2158,90 грн.
Позов мотивовано тим, що станом на 16.02.2010 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 2158,90 грн. внаслідок несплати штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що визначені в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” №0010682340 від 03.11.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, просила їх задовольнити.
Відповідач надав суду заяву про долучення до матеріалів справи квитанцій про часткову сплату боргу та про зобов’язання сплатити решту суми боргу найближчим часом (а.с.15-18).
Відповідач в судове засідання 01.03.2010 року не з’явився, повноважного представника не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції за 17.02.2010 р. (а.с.14).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а після з’ясування думки представника позивача - дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
19.10.2009 року працівниками ДПА у Вінницькій області за адресою Вінницький район, с. Пултівці, вул. Дачна, 1-А, проведено перевірку магазину, де здійснює підприємницьку діяльність відповідач, щодо дотримання останнім порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт від 19.10.2009 р. (а.с.5,6), в якому зазначено про порушення: п.п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не проведено розрахункову операцію на загальну суму 17 грн. через реєстратор розрахункових операцій; не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ; не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу згідно денного звіту РРО, невідповідність склала – 142,78 грн.; не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків в кількості 4 штук.
До матеріалів справи також долучені письмові пояснення фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 до вищезазначеного акту перевірки (а.с.7).
На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” №0010682340 від 03.11.2009 р. на суму 2158,90 грн. (а.с.4).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95) суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону №265/95 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265/95 у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Згідно з п. 9 ст. 3 Закону №265/95 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону №265/95 у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 13 ст. 3 Закону №265/95 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно ст. 22 Закону №265/95 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку штрафних санкцій, до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 2158,90 грн., в т.ч.: за непроведення розрахункової операції на загальну суму 17 грн. через реєстратор розрахункових операцій, нероздруковання та невидачу відповідного розрахункового документу – 85 грн. згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265/95; за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу згідно денного звіту РРО – 713,90 грн. згідно зі ст. 22 Закону №265/95; за незабезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків в кількості 4 штук – 1360 грн. згідно з п. 4 ст. 17 Закону №265/95 (а.с.4).
Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 (далі - Порядок).
Згідно з п. 1.3 розділу 1 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
В цьому ж пункті визначено, що акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що податковим органом штрафні санкції застосовані в порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України, на підставі виявлених порушень, заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, зазначена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, при винесенні рішення суд враховує також те, що відповідач частково сплатив штрафні санкції, що підтверджується матеріалами справи, тобто фактично визнав правомірність їх застосування.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 21000) на користь Державної податкової інспекції у м. Вінниці до державного бюджету штрафні фінансові санкції в сумі 2158 (дві тисячі сто п’ятдесят вісім) грн. 90 коп. по рішенням №0010682340 від 03 листопада 2009 року (розрахунковий рахунок 31113104700002, код платежу 3021080902, ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 05.03.10
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович