ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
Справа №2а-667/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
Судді Майсак О.І.,
при секретарі: Слонімець Т.І,
за участю: представника позивача Яковенко К. В. (довіреність № 755/43-11 від 02.03.2010 року); представника відповідача Зеленчука В.В. (протокол № 1 від 11.12.2007 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя до Громадської організації «Громадський Рух»Севастополь Без Корупції» про обмеження права на проведення мітингу,
В С Т А Н О В И В:
Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Громадської організації «Громадський Рух»Севастополь Без Корупції»про обмеження права на проведення мітингу шляхом заборони відповідачу проводити вказаний захід 13.03.2010 р. с 10-00 до 13-00 г на площі Нахімова.
Ухвалою від 10 березня 2010 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 10 березня 2010 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено до судового засідання.
В судовому засіданні 10 березня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що позивачем отримано 05.03.2010 року заяву від Громадської організації «Громадський Рух»Севастополь Без Корупції»щодо проведення мітингу 13.03.2010 року з 10:00 годин до 13:00 годин на площі Нахімова. Метою мітингу є –захист севастопольців від незаконного підвищення тарифів на послуги ЖКГ та також в підтримку підприємців міста Севастополя у зв’язку з безмежністю, яке проводиться контролюючими органами МНС у час перевірок підприємств. Просить обмежити право на проведення мітингу шляхом заборони Громадської організації „Громадський Рух” Севастополь Без Корупції” у зв’язку з тим, що 13 березня 2010 року відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2009 року № 1412 об’явлено робочим. Також вказує, що у зв’язку з тим, що місце проведення мітингу –центральна площа м. Севастополя, через яку проходить транспорт по різним направленням міста, значна кількість людей може призвести до виходу учасників мітингу на проїзну частину дороги, появу заторів руху транспорту, порушенню громадського порядку та нормальному функціонуванню підприємств, організацій, установ та органів влади, що розміщуються поблизу, у зв’язку з використання мікрофонів та посилювачів звуку. Також вказує, що 19.02 2010 року орієнтовно за участю громадян членів громадської організації «Громадський Рух»Севастополь Без Корупції»та працівників ринку «Очаківський»було проведено несанкціонований мітинг та безперервний перехід по пішохідному переходу по вул. Очаківців, було порушено рух громадського транспорту. Що надає позивачу можливість зробить висновок про можливість порушення громадського порядку та руху транспорту під час проведення відповідачем заявленого мітингу.
Представник відповідача у судовому засіданні з позовними вимогами не згоден у повному обсязі, просить у задоволенні відмовити, але письмових заперечень на позов не надав. Вважає, що проведення мітингу на площі Нахімова не зробить перешкод в руху громадського транспорту, а використання мікрофонів та посилювачів звуку надасть можливість донести думку учасників мітингу до органів влади та управління. Заперечує участь членів громадської організації «Громадський Рух»Севастополь Без Корупції»в акції, яка мала місце 19 лютого 2010 року в районі вул. Очаківців.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено: 05 березня 2010 року до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя надійшло повідомлення від Громадської організації «Громадський Рух»Севастополь Без Корупції» про проведення 13 березня 2010 року з 10:00 годин до 13:00 годин на площі Нахімова мітингу з метою захисту севастопольців від незаконного підвищення тарифів на послуги ЖКГ та також в підтримку підприємців міста Севастополя у зв’язку з безмежністю, яке проводиться контролюючими органами МНС у час перевірок підприємств (а.с.5) кількість учасників 1000-2000 осіб.
Відповідно до ст. 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Стаття 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить право на свободу зібрань та право на свободу об'єднань, зокрема передбачено, що: кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів; здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2001 від 19 квітня 2001 року, організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене ст.39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
Враховуючи положення ч.2 ст.39 Конституції України, суд вважає, що при реалізації прав громадян на мирні збори мають враховуватися інтереси національної безпеки та громадського порядку, не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей, оскільки згідно зі ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та Законів України.
За вимогами ч.5 ст.182 КАС України суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання лише у разі створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань. Крім того, суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи національної безпеки України»національна безпека це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.
Законодавчого визначення громадського правопорядку не має. Водночас, суд доходить до висновку, що під «громадським правопорядком»слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систему правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму. Отже громадський порядок у вузькому розумінні означає відсутність правопорушень.
Тобто умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
З пояснень представника відповідача та відповідно до повідомлення про проведення мітингу (а.с.5), листівки (а.с. 24) судом встановлено, що учасники Громадської організації «Громадський Рух»Севастополь Без Корупції»та особи, яких покликано к прийняттю участі в мітингу збираються у межах площі Нахімова. Вільний рух учасників на проїзну частину дороги не передбачено. Застосуванню при проведення акції підлягає тільки мікрофони та посилювачі звуку. Мета мітингу –демонстрування єдності щодо захисту інтересів громадян, вимоги відміни протиправної практики введення тарифів, та складання резолюції на ім’я Президента України.
З показів свідка ОСОБА_1, та наданого суду витягу з недільного звіту про громадсько-політичну обстановку в Ленінському районі за період з 18.02.2010 р по 25.-2.2010 року (а.с.26) не вбачається встановлення факту, що саме учасниками Громадської організації «Громадський Рух»Севастополь Без Корупції»було проведено несанкціонований мітинг з перекриттям проїзної частини дороги по вул. Очаківців 19 лютого 2010 року.
Представником позивача в обґрунтування своїх позовних вимог, надано суду Розпорядження № 462-р від 31 липня 2009 року (а.с.25) З тексту якого вбачається покладання функцій щодо загального керівництва діями КП СМР «Приморський бульвар»на Головне управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації і самостійним здійсненням КП СМР «Приморский бульвар»організації пропускного режиму і транзитного проїзду по території площі Нахімова тощо. Оцінюючи вказаний доказ, суд зазначає наступне. Відповідно до пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, площа Нахімова є пішохідною зоною. Вказаний письмовий доказ не спростовує цих пояснень. Зокрема, також організація транзитного проїзду та пропускного режиму на площі Нахімова свідчить про відсутність постійного руху громадського транспорту, та можливість порушення його у зв’язку з проведенням мітингу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Реальність небезпеки позивачем не доведена. В чому полягають інтереси і національної безпеки, і громадського порядку у даному випадку позивачем не визначені і судом встановлені частково. Крім того, суд вважає, що позивачем не доведені обставини порушення відповідачами громадського порядку та умов проведення за участю відповідача попередніх акцій.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2009 року № 1412-р з метою створення сприятливих умов для святкування Різдва Христового, а також раціонального використання робочого часу рекомендовано керівникам підприємств, установ та організацій перенести тиждень з двома вихідними днями, робочий день з п’ятниці 8 січня перенесений на суботу 13 березня 2010 року. Законодавство України не передбачає встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання в робочий або вихідний день. Тому посилання представника позивача на цю обставину, в обґрунтування своїх вимог, суд вважає безпідставними.
З урахування викладеного, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для обмеження проведення мітингу Громадській організації «Громадський Рух» Севастополь Без Корупції»13.03.2010 року шляхом його заборони його проведення.
Але суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про основи національної безпеки України»передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи. Згідно із статтями 27, 34, 49 та 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Згідно зі ст. 24 Закону України від 24.02.1994 р. № 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" органи виконавчої влади та місцевого самоврядування зобов’язані здійснювати заходи щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму. Суд вважає застосування мікрофонів та посилювачів звуку під час проведення мітингу з урахуванням часу його проведення (13 березня 2010 року –повний робочий день) буде створювати загрозу здоров’ю населення та правам і свободам інших осіб, у тому числі право на відпочинок та належні умови праці.
З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 161, 162, 167, 182 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
п о с т а н о в и в :
1. Адміністративного позов Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя задовольнити частково.
2. Обмежити право на проведення мітингу Громадської організації «Громадський Рух»Севастополь Без Корупції»13.03.2010 року шляхом заборони використання мікрофонів та інших посилювачів звуку та заборони проведення будь-яких заходів під час мітингу на проїзної частині дороги.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис О.І. Майсак