Справа № 2-1443/2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

05 березня 2007 року Солом'янський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді              Букіної О.М.

при секретарі                                     Галенко О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку(доходу) на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, посилаючись на те, що відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, мотивуючи тим, що їй важко одній матеріально утримувати сина, т. я. має дохід, якого не вистачає для задоволення матеріальних та духовних потреб дитини, її оздоровлення, оскільки дитина росте, ростуть і змінюються її потреби, витрати на утримання, навчання, додаткові заняття для розвитку її здібностей, підтримання нормального здоров'я та відпочинок. Всі послуги платні, а відповідач як батько дитини повинен бути відповідальним за дитину і надавати їй належну матеріальну та духовну допомогу.

Відповідач  в судовому засіданні  позов визнав, зазначивши , що готовий сплачувати аліменти на утримання свого неповнолітнього сина.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідно до ст.ст. 181, 183 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються у частці від доходу матері, батька.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 16 вересня 2000 року.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також встановлено, що відповідач відмовляється добровільно надавати допомогу на утримання дитини. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Стягнень по іншим аліментним зобов'язанням відповідач немає.

Враховуючи, те що позивачка несе витрати по утриманню дитини і немає достатніх коштів для забезпечення першочергових витрат по задоволенню потреб дитини з врахуванням: віку дитини, витрат на навчання, забезпечення життєдіяльності, додаткові заняття для розвитку її здібностей, підтримання нормального здоров'я та відпочинок, а відповідач має регулярний доход, зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття і створювати для неї необхідні передумови для її розвитку і забезпечення організації її життя, враховуючи передбачені законом обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Керуючись ст.ст. 180-183 Сімейного Кодексу України, ст.ст, ст. 10, 11, 60, 88, 130, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Києва , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку(доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.02.2007 року і до її повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито в розмірі 51 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 30 грн., а всього 81 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження