ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-343/10/2370
02.04.2010 р. м. Черкаси
встановив:
Державною податковою інспекцією у Чорнобаївському районі, з урахуванням послідуючої заяви про уточнення позовних вимог, подано позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб та відсотків за користування податковим кредитом в розмірі 1 651 грн. 75 коп.
Позивач стверджував, що відповідач у встановлений термін не сплатив податок з доходів фізичних осіб та відсотки за користування податковим кредитом у вказаному розмірі та просив стягнути їх в судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1.2., підпункту і пункту 1.3. статті 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (Закон № 889-IV) дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами; дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України.
Підпунктом 2.1. статті 2 Закону № 889-IV передбачено, що платником податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Згідно пункту 3.1. статті 3 Закону № 889-IV об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 4.2.14 пункту 4.2. статті 4 Закону № 889-IV включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.04.2008р. відповідач отримав у спадщину спадкове майно, що складається з права власності на земельну ділянку розміром 3,1819 га, розташованої на території Ленінської сільської ради Чорнобаївського району, Черкаської області, вартість спадкового майна складає 32 791 грн. 15 коп.
Підпунктом 13.2.2. пункту 13.2. статті 13 Закону № 889-IV передбачено, що об’єкти спадщини при її отриманні спадкоємцями, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковуються за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об’єкта спадщини. Вказаним пунктом Закону № 889-IV встановлена ставка податку, що становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування.
Згідно пункту 13.4. статті 13 Закону № 889-IV особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.
30.03.2009р. відповідач до державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі подав декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року, в якій зазначив про одержання доходу від спадщини в розмірі 32 791 грн. 15 коп. До декларації відповідач подав розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, розмір податку становить 1 639 грн. 56 коп.
Крім того, відповідач подав заяву про розстрочення сплати податкових зобов’язань, яку згідно рішення № 5 від 12 червня 2009 року було задоволено та розстрочено сплату податкових зобов’язань під проценти на період з 12.06.2009р. по 30.12.2009р. зі строками сплати податкового зобов’язання: 30.06.2009р. –235 грн.; 30.07.2009р. –235 грн.; 30.08.2009р. –235 грн.; 30.09.2009р. – 235 грн.; 30.10.2009р. –235 грн.; 30.11.2009р. –235 грн.; 30.12.2009р. –229 грн. 56 коп.
На підставі цього рішення та згідно вимог статті 14 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” між державною податковою інспекцією у Чорнобаївському районі та ОСОБА_1 був укладений договір від 12.06.2009р. № 5/24-023 про розстрочення податкових зобов’язань в розмірі 1 639 грн. 56 коп. зі строками їх сплати, зазначеними в рішенні № 5 від 12 червня 2009 року. Договором передбачений обов’язок відповідача забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми податкового зобов’язання, сплачувати суму процентів одночасно за сплатою чергової частини розстроченої суми. Крім того, договором передбачено обов’язок позивача достроково розірвати договір, якщо платник податків своєчасно не сплачує чергової частини розстроченої суми та нарахованих на неї відсотків.
Відповідно до підпункту “б” підпункту 14.5.1. пункту 14.5. статті 14 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” договори про розстрочення, відстрочення можуть бути достроково розірвані за ініціативою податкового органу, у разі якщо з’ясовано, що інформація, надана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, неповною або перекрученою; платник податків визнається таким, що має податковий борг із податкових зобов’язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого податкового боргу.
Рішенням № 1 від 01.07.2009р. позивач скасував з 01.07.2009р. розстрочення податкових зобов’язань ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що платник податків своєчасно не сплачує чергової частки розстроченої суми та нарахованих на неї процентів.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем фактично не сплачено суми податкового зобов’язання в розмірі 1 639 грн. 56 коп., яке на підставі підпункту 14.1.3. пункту 14.1. статті 14 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вважається узгодженим.
Державною податковою інспекцією у Чорнобаївському районі відповідно до пункту 6.2. статті 6 вищевказаного Закону надіслані відповідачу податкові вимоги про сплату податкового боргу, проте податковий борг відповідачем не сплачений.
Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Чорнобаївському районі (19900, Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Леніна, 152, ідентифікаційний код 34333914) заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб та відсотків в розмірі 1 651 (одна тисяча шістсот п’ятдесят одна) грн. 75 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 07.04.2010р.
Суддя В.О. Гаврилюк