Судове рішення #854267
Справа № 2-П-14/2007р

Справа № 2-П-14/2007р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2007 року                                                                          смт.Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Михалюк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та стягнення компенсації її вартості, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, в якій зазначила, що з відповідачем по справі перебувала у шлюбі з 1983 року. Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей. 15 березня 2005 року їх шлюб було розірвано. 09 квітня 1992 року вони з відповідачем придбали в колгоспі у власність будинок АДРЕСА_1. За сумісні кошти добудували його, в період сумісного проживання виплатили його вартість колгоспу. Право власності на житловий будинок оформлено на відповідача. Вартість будинку становить 29017 грн.. Після розірвання шлюбу вона вимушена була залишити будинок разом з дітьми, в даний час проживає у своєї матері. Сумісне проживання з відповідачем в одному будинку вважає неможливим. Просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку та стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію її частки спірного будинку в розмірі 14508 грн., стягнути на її користь судові витрати в розмірі 475 грн..

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому зазначив, що дійсно перебував з відповідачкою у шлюбі з 1983 року по 15 березня 2005 року. За цей час вони придбали будинок, який належить їм на праві спільної сумісної власності та інше майно, яке вони поділили на добровільних засадах. Однак, корову вартістю 2135 грн., телицю тільну вартістю 2135 грн., свиню вартістю 780 грн., які були переписані депутатом Висунської сільської ради, ОСОБА_1 самовільно забрала собі, скориставшись його відсутністю. Загальна вартість цього майна становить 5050 грн., тому вважає, що його частка в зазначеному вище майні становить половину, тобто 2525 грн.. Крім того, станом на 12 листопада 2004 року, за період часу, що вони проживали разом, виникла заборгованість за комунальні послуги в розмірі 1929 грн., яку він сплатив після розлучення. Вважає, що ця сума повинна бути розділена між ними. Просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь 3489 грн. 50 коп. (5050 + 1929 = 6979 грн.: 2).

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку, стягнути з відповідача на її користь 14508 грн. та судові витрати в розмірі 475 грн.. Позовні вимоги за зузстрічним позовом визнала частково, за виключенням свині на суму 780 грн., яку вона не забирала до матері, оскільки в їх господарстві свині взагалі не було.

Представник позивача ОСОБА_3, діюча на підставі ордеру НОМЕР_1 від 21 листопада 2006 року, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки спірний будинок є сумісною власністю подружжя.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь 3489 грн. 50 коп. як компенсацію за спільне майно, яке вона самовільно забрала, та сплачений ним борг за комунальні послуги. Позов

 

ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину будинку визнав, але не має змоги сплатити 14508 грн. компенсації із-за відсутності коштів.

Представник відповідача ОСОБА_4, діючий на підставі договору від 14 грудня 2006 року, вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, допитавши свідка, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період проживання у шлюбі придбали житловий будинок АДРЕСА_1та інше майно (а.с. 8-11). Вартість зазначеного будинку становить 29017 грн..

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо ) самостійного заробітку ( доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Така ж норма закріплена і в ч.З ст.368 ЦК України.

15 березня 2005 року шлюб між сторонами було розірвано ( а.с. 5 ). ОСОБА_1 проживає з двома дітьми у своєї матері в селі Семенівка Березнегуватського району Миколаївської області.

Відповідно до ч.1 ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, а згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленністю між ними або шлюбним договором.

В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" із змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 року №13, зазначено, що при неможливості поділу будинку в натурі та за відсутності згоди подружжя щодо способів поділу спільного майна суд з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей та одного із подружжя, забезпеченості житлом в іншому місці другого із подружжя може залишити будинок у власності одного з подружжя, зобов'язавши його компенсувати чоловікові або дружині право на частину будинку за рахунок іншого спільного майна або грошима.

З цих підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, без визнання права власності на 1/2 частину спірного будинку, оскільки за цю частину будинку позивачка просить стягнути з відповідача грошову компенсацію.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5, сільський голова, показав, що під час припинення сумісного проживання та добровільного поділу майна між подружжям ОСОБА_2та ОСОБА_1, членами комісії за його участю було складено акт опису майна, в якому зазначено, що з худоби була лише корова і телиця, птиці і свиней не було.

Зазначене підтверджується наданим в судове засідання представником позивача актом опису майна від 10 березня 2004 року (а.с. 42 ).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 також підлягають задоволенню частково, за виключенням стягнення компенсації вартості свині в сумі 780 грн., виходячі із слідуючого розрахунку 2135+2135+1929 = 6199 : 2 = 3099 грн. 50 коп..

Доказів особистої приватної власності щодо корови та телиці ОСОБА_1 в судове засідання не надала. Позовні вимоги в цій частині визнала.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд

 

присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.60, 68, 70, 71 СК України, ст.ст. 368, 370 ЦК України, ст.ст. 10,11, 209,212, 214-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 задовольнити частково.

Залишити будинок АДРЕСА_1 у власності ОСОБА_2 та стягнути з нього на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину житлового будинку в розмірі 14508 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісім гривень ).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 145 грн., інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., на правову допомогу в розмірі 200 грн., на одержання витягу БТІ в розмірі 100 грн., а всього 475 грн. (чотириста сімдесят п'ять гривень).

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості спільного сумісного майна в розмірі 3099 грн. 50 коп. ( три тисячі дев'яносто дев'ять гривень 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за зустрічним позовом в розмірі 22 грн. 50 коп. ( двадцять дві гривні 50 копійок) на розрахунковий рахунок 35225009000573, одержувач: ТУ ДСА в Миколаївської області, код одержувача: 26299835, банк одержувача: УДК в Миколаївської області, МФО 826013.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація